Цифровізація територіальних громад України під час війни: інституційні аспекти децентралізації

На прикладі процесу цифровізації територіальних громад та органів місцевого самоврядування в України у статті побудовано інституційну модель їхньої взаємодії з центральними та регіональними органами виконавчої влади, що склалася внаслідок широкомасштабної війни. Виявлено, що децентралізація посилила згуртованість і самоорганізацію суспільства на рівні мікрорегіонів та трансформувала традиційно інертні й формальні органи місцевого самоврядування на реальних суб’єктів влади зі значними повноваженнями та фінансовими можливостями, найбільш наближеними до людей, здатними оперативно реагувати на виклики (наприклад, пандемію та війну), зокрема, в сфері цифровізації, яка переорієнтовує суспільне виробництво на більш високі технологічні уклади, а суспільне буття – до форм його організації, більш притаманних підходам до місцевого самоврядування ЄС (демократичності, прозорості, інклюзивності). В умовах війни децентралізація об’єктивно загальмована, її розвиток пішов здебільшого за мобілізаційною моделлю, коли керівна роль майже в усіх процесах територіальних громад, і не лише в питаннях обороноздатності, належить органам виконавчої влади. Проте багато територіальних громад є проактивними, співпрацюють з іншими громадами, бізнесом, зарубіжними партнерами, достатньо інституційно та фінансово спроможні вирішувати проблеми, зокрема, цифровізації, тому не потребують посередників, зовнішнього управління та дублювання функцій, тоді як забюрократизовані центральні та регіональні органи виконавчої влади переважно мають відповідати за завдання загальнодержавного рівня. Водночас наявні пасивні територіальні громади, які дійсно потребують зовнішньої допомоги виконавчої влади різних рівнів. Наголошується, що центральні органи виконавчої влади у сфері цифровізації мають скоригувати підходи до статистичного моніторингу цифрової трансформації так, щоб у фокус потрапив рівень адміністративно-територіальних одиниць базового рівня. Індекс цифрової трансформації регіонів України Міністерства цифрової трансформації, а також опитування не виконують функції цифрового табло, притаманні Індексу цифрових суспільства та економіки ЄС, де інформація представлена індексно та в абсолютному вимірі, і це необхідно виправити. Запропоновано гнучку модель взаємодії стейкхолдерів цифровізації, що враховує ситуацію в конкретних територіальних громадах.