Положення про етику

Положення про етику наукових публікацій у науковому журналі “Український соціум”

Редакційна колегія наукового журналу “Український соціум” керується у своїй роботі міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають поняття рівності всіх статей/авторів для редактора, редакції та рецензентів; конфіденційності; порядності; оригінальності; запобігання можливим конфліктам інтересів тощо.

Редакційна політика наукового журналу “Український соціум” базується на принципах об’єктивності та неупередженості щодо відбору статей з метою їх публікації, високої вимогливості до якості наукових досліджень, обов’язкового рецензування статей, підтримки нового знання, дотримання колегіальності у прийнятті рішень щодо публікації матеріалу, відсутності зловживання службовим становищем членів редколегії, доступності та оперативності у спілкуванні з авторами, суворого дотримання авторських і суміжних прав і засудження плагіату, декларації про умови використання штучного інтелекту, механізмів врегулювання конфліктних ситуацій і виправлення помилок. Редакційна колегія журналу “Український соціум” керується у своїй роботі міжнародними етичними правилами наукових публікацій і дотримується політики відкритого доступу – підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative), спрямовану на вільне та безоплатне поширення наукових знань, яке сприяє прискореному розвитку науки.

Редакція у своїй роботі послуговується рекомендаціями:
Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics), зокрема, публікаційними принципами (Publishing Ethics Resource Kit) видавництва Elsevier, а також спирається на досвід авторитетних міжнародних видавництв.

Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками видавничого процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та запобіганню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб.

Це Положення відповідає політиці журналу і є однією з головних складових процесу рецензування статей та видання журналу.

Принципи професійної етики в діяльності редакції

Усі матеріали (крім рецензій і повідомлень інформаційного характеру) підлягають двосторонньому “сліпому” зовнішньому рецензуванню (ні рецензент, ні автор не знають один одного), яке здійснюють фахівці відповідної галузі (мінімум 3 рецензенти).
У разі негативної рецензії, невідповідності матеріалу профілю та політиці журналу, вимог до оформлення чи наявності суттєвих зауважень стаття може бути відхилена (про що автору надсилається повідомлення) чи повернута авторові на доопрацювання. Нова, доопрацьована автором стаття рецензується повторно.
Після належного доопрацювання та позитивних відгуків статтю розглядають на засіданні редакційної колегії, де остаточно затверджують у номер відкритим голосуванням.
Редакція залишає за собою право редагувати, скорочувати прийняті до опублікування матеріали (без викривлень позиції автора).
Редактори, автори і рецензенти повинні сповіщати про свої інтереси, які можуть вплинути на їх об’єктивність при редагуванні і рецензуванні матеріалів статей (випадок конфлікту інтересів). Такими можуть бути інтереси інтелектуального плану, фінансові, персональні, політичні та релігійні.
Після затвердження статті до друку з кожним автором укладається Ліцензійний договір на використання твору. Авторські права зберігаються за автором.
Зміст журналу із зазначенням авторів, назви статті, анотацією, ключовими словами, списком літератури та повним текстом твору розміщується на сайті журналу “Український соціум” одразу після виходу друкованої версії журналу.
Головний редактор і співробітники редакції не надають іншим особам інформацію, пов’язану з вмістом статті, що перебуває на розгляді, крім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису (рецензентів).
Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії щодо розглянутих статей або опублікованих матеріалів. У разі виникнення конфліктної ситуації вони повинні вжити всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.
Головний редактор і співробітники редакції повинні забезпечувати конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів. Якщо це необхідно, то при вирішенні питання про залучення нового рецензента, останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.
Редактори не мають права залучати штучний інтелект, зокрема ChatGPT, при редагуванні рукописів статей, оскільки чат-боти зберігають подані їм підказки, у тому числі зміст рукопису, а отже, надання матеріалів чат-боту порушує конфіденційність поданого рукопису.
У разі виявлення плагіату стаття відхиляється (надсилається на доопрацювання, якщо не оформлені відповідно до вимог джерело або цитата). Обсяг запозиченого тексту в статті не має перевищувати 25%. Якщо плагіат буде виявлено в уже опублікованій статті, вона буде відкликана редакційною колегією журналу відповідно до процедури відкликання вже опублікованих статей. Повідомлення про відкликання розміщується в електронній версії на сторінці відповідної статті й у черговому після виявлення факту порушення академічної доброчесності друкованому номері журналу. У повідомленні має бути зазначена причина відкликання й особа, яка ініціювала відкликання. Стаття на вебресурсі зберігається без змін, крім водяного знака “відкликано” на кожній сторінці в PDF-файлі. Рукописи авторів, у чиїх статтях було виявлено ознаки плагіату, не прийматимуться до розгляду журналом протягом щонайменше двох років.

Принципи професійної етики в діяльності редакційної колегії

Редакційна колегія (у т. ч. головний редактор) є відповідальною за науковий рівень видання.
При прийнятті рішення про публікацію редакційна колегія (у т. ч. головний редактор) наукового журналу керується достовірністю поданих даних і науковою значущістю статті.
Редколегія залишає за собою право відхилити статтю (якщо вона не відповідає профілю та політиці журналу чи вимогам до оформлення) або повернути її на доопрацювання.
Редакційна колегія без упередження розглядає всі рукописи, які представлені до публікації, оцінюючи кожну статтю належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, громадянство, стать, а також місце роботи, посаду, науковий ступінь, вчене звання автора (авторів).
Редколегія ухвалює справедливі та неупереджені рішення, незалежні від комерційних чи інших інтересів і забезпечує чесний процес рецензування.
Редакційна колегія журналу виступає проти фальсифікації, плагіату, направлення автором однієї роботи у декілька журналів, багатократне копіювання вмісту статті в різних роботах, введення громадськості в оману щодо реального вкладу авторів у публікацію.
Редколегія приймає рішення щодо ретракції (офіційного відкликання, у тому числі за ініціативою автора) вже опублікованої наукової статті у разі виявлення порушень публікаційної етики та/або інших суттєвих недоліків (помилок, плагіату чи некоректних запозичень тексту, ідей, даних або результатів досліджень, відсутності належних посилань на першоджерела даних, повторної публікації цієї ж статті в іншому виданні без належного обґрунтування, включення авторів, які незробили суттєвого наукового внеску у дослідження, або виключення авторів, які такий внесок зробили, виявлення недоброчесного процесу рецензування, наявності конфлікту інтересів, який міг вплинути або вплинув на результати дослідження тощо), що унеможливлюють достовірне використання результатів такої статті. Після ретракції стаття зберігається в архіві наукового видання з чітким зазначенням факту її ретракції (водяний знак). Про даний факт вилучення статті редакція повідомляє автору, який надав статтю.
Члени редакційної колегії повинні надавати актуальні правдиві персональні дані (прізвище, ім’я українською й англійською мовами, місце роботи, посаду, контактну інформацію тощо), а у разі їх зміни повідомляти про це редакцію.

Принципи професійної етики в діяльності рецензента

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданої статті та визначення рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. При оцінці статті рецензент повинен бути неупередженим.
Експертна оцінка повинна допомагати автору поліпшити якість тексту статті, а головному редактору та редакційній колегії – прийняти рішення про публікацію.
У рецензії рецензент висвітлює такі питання: чи відповідає зміст статті темі, заявленій у назві; чи містить стаття матеріал достатнього рівня для опублікування; чи потребує скорочення, уточнення (текст, рисунки, таблиці), чи є задовільним дотримання вимог щодо викладу, оформлення графічного матеріалу.
Причинами негативної рецензії можуть бути відсутність новизни, недостатня доказова база, невміння зробити висновки (або їх необґрунтованість) і окреслити перспективу, некоректне використання термінологічного та методологічного апарату тощо.
Рецензент, який не вважає себе фахівцем у галузі тематики статті або знає, що не зможе своєчасно надати рецензію на статтю, повинен сповістити про це редакцію та відмовитися від рецензування.
Рецензентом не може бути автор або співавтор поданої на рецензування статті.
Будь-який рукопис, отриманий експертом від редакції на рецензування, є конфіденційним документом.
Рецензент повинен бути об’єктивним. Неприпустимо робити в рецензії персональні зауваження автору. Рецензент повинен висловлювати свою думку чітко й аргументовано та шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
Рецензент повинен виявляти опубліковані праці, які мають відношення до рецензованої статті та не процитовані автором. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновки або аргументи з рецензованої статті вже зустрічалися раніше в літературі, має супроводжуватися посиланням на джерело інформації. Рецензент також повинен звертати увагу головного редактора (редактора) на значну подібність або частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою, раніше опублікованою.
У разі виникнення у рецензента підозри щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних він обов’язково повинен звернутися до редакційної колегії з пропозицією колективно розглянути статтю (може використовувати програмне забезпечення).
Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з поданої йому на рецензію статті для особистої вигоди, дотримуючись принципу конфіденційності.
Рецензент не повинен приймати до розгляду статтю в разі наявності конфлікту інтересів, зумовленого конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами чи організаціями, пов’язаними зі статтею.
У разі міждисциплінарної тематики рецензент може запропонувати додаткового рецензента.
Рецензент не має права залучати штучний інтелект, зокрема ChatGPT, при здійсненні наукової експертизи наданих на рецензування рукописів статей. Оскільки чат-боти зберігають подані їм підказки, у тому числі зміст рукопису, то надання матеріалів чат-боту порушує конфіденційність поданого рукопису.

Принципи професійної етики в діяльності авторів

Автори несуть персональну відповідальність за наданий до редакції журналу текст рукопису.
Автори повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо неправдиві твердження або фальсифіковані дані прирівнюються до неетичної поведінки та вважаються неприйнятними.
Автори мають гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, є самостійною й оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та (або) запозичення тверджень інших авторів у статті мають бути відповідні посилання з обов’язковим зазначенням автора та першоджерела. Надмірні запозичення та плагіат у будь-яких формах, у тому числі неоформлені цитати, перефразування чи присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними та неприйнятними діями.
Автори не повинні допускати самоцитування, крім випадків, коли поданий матеріал є продовженням циклу статей.
Авторам слід визнавати внесок усіх осіб, які в той чи інший спосіб вплинули на хід дослідження або визначили характер пропонованої наукової роботи. Зокрема, стаття повинна містити посилання на публікації, які мали певне значення при проведенні дослідження.
Автори повинні подавати в журнал тільки оригінальний рукопис, не подавати статті, які перебувають на розгляді в іншому виданні, а також статті, опубліковані раніше в іншому журналі. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для відхилення та зняття статті. Якщо елементи рукопису були раніше опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані послатися на неї, зазначивши, в чому саме полягає суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування можуть бути використані лише як основа для нових висновків.
Автори мають гарантувати правильність списку співавторів роботи. Співавторами статті повинні бути зазначені всі особи, які зробили істотний інтелектуальний внесок у її концепцію, структуру, проведення дослідження та інтерпретацію результатів. Іншим особам (організаціям), які брали участь в окремих аспектах роботи, може бути висловлена подяка. Автор також гарантує, що всі співавтори ознайомлені з остаточним варіантом статті, схвалюють його і згодні з її поданням до редакції журналу. Усі співавтори несуть публічну відповідальність за зміст статті. Якщо стаття є мультидисциплінарною роботою, співавтори відповідають кожен за свій особистий внесок, залишаючи колективну відповідальність за загальний результат. Неприпустимо включати до співавторів осіб, які не брали участі в дослідженнях. З кожним автором (співавтором) укладається Ліцензійний договір на використання твору.
Автори повинні чітко зазначити джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити посилання на літературні джерела, що використані у роботі, відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 та для references – АРА-2010. Автори зобов’язані належним чином цитувати джерела, які суттєво вплинули на їхні дослідження і творення рукопису. Інформація, отримана під час приватної бесіди або при листуванні з третіми особами, під час розгляду проєктних заявок, рукописів і подібних матеріалів, не повинна бути використана без письмової згоди джерела інформації.
У разі виявлення суттєвих помилок або неточностей у статті на етапі її розгляду чи після опублікування автор зобов’язаний негайно повідомити про це редакцію журналу та приймати спільне рішення про визнання та (або) виправлення помилки в максимально короткий строк. Якщо редакції журналу стане відомо, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов’язаний негайно підготувати для публікації в журналі повідомлення про відповідні виправлення або надати редакції докази правильності представленої ним інформації.
Автори мають зазначати в рукописі всі джерела фінансової підтримки проєкту, інформацію про роботодавця, патентні заявки (реєстрації), гранти та інші види фінансування.
Авторам слід розкривати у своїй роботі інформацію про будь-які суттєві конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію.
Автори повинні надавати актуальні правдиві персональні дані (прізвище, ім’я українською й англійською мовами, місце роботи, посаду, ORCID, за наявності – посилання на профіль науковця Scopus Author ID, Web of Science ResearcherID, контактну інформацію тощо), а у разі їх зміни (з моменту подання статті до її публікації) повідомляти про це редакцію.
Якщо на якомусь етапі дослідження був використаний штучний інтелект, зокрема ChatGPT (наприклад, для редагування тексту тощо), автори повинні при поданні статті на розгляд зазначити, як саме вони використовували ШІ. Рукопис, у якому виявлено створений штучним інтелектом контент без відповідного зазначення цього в авторському рукописі, буде відхилений.
Політика самоархівування. Автори самостійно можуть депонувати видавничу версію (остаточний PDF) своєї статті в інституційному репозиторії, тематичному репозиторії та репозиторії загального призначення, на персональній вебсторінці (зокрема, у соціальних мережах на кшталт Research Gate, Academia.edu тощо) і/або вебресурсі установи, яка є місцем роботи автора, у будь-який час після опублікування. У цьому випадку потрібно надати повну бібліографічну інформацію про оригінальну публікацію (автори, назва статті, назва журналу, том, випуск, сторінки) і зробити посилання на DOI статті та ліцензію.

Принципи професійної етики в діяльності видавця

Видавець відповідає за оприлюднення авторських робіт.
Сприяє виконанню етичних обов’язків редакцією, редакційною колегією, рецензентами й авторами відповідно до зазначених вимог.
Надає підтримку редакції журналу в розгляді претензій до етичних аспектів опублікованих матеріалів і допомагає взаємодіяти з іншими журналами та (або) видавцями, якщо це сприяє виконанню обов’язків редакторів.
Дотримується положення, що діяльність журналу не є комерційним проєктом і не має на меті одержання прибутку.
Сприяє процесу опублікування виправлень, роз’яснень, спростувань і вибачень, коли це необхідно, а також ретракції статті.

Політика відкликання

Редакція журналу може відкликати, у тому числі з ініціативи автора, вже опубліковані наукові статті, рішення про яке приймається редакційною колегією у разі виявлення порушень публікаційної етики або інших суттєвих недоліків (помилки, плагіату та некоректного запозичення тексту, ідей, даних або результатів досліджень, відсутності посилань на першоджерела даних, повторної публікації цієї самої статті в іншому виданні без належного обґрунтування, включення авторів, які не зробили суттєвого наукового внеску у дослідження, або виключення авторів, які такий внесок зробили, виявлення недоброчесного процесу рецензування, наявності конфлікту інтересів, який міг вплинути (вплинув) на результати дослідження), що унеможливлюють достовірне використання її результатів.

Іноді процедура відкликання може бути застосована для усунення помилок у рукописі або публікації. Основною метою відкликання є виправлення помилки із збереженням цілісності наукового дослідження, а не покарання автора.

Для будь-якої відкликаної статті причину відкликання й особу, яка його ініціює, чітко вказують у повідомленні про відкликання. В електронній версії примітка про відкликання має посилання на оригінальну статтю. В електронній версії оригінальної статті є посилання на примітку про відкликання, де чітко зазначено, що стаття відкликана. Оригінальна стаття зберігається без змін, за винятком водяного знака в PDF-файлі, який вказує на кожній сторінці, що вона «відкликана».

Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики

Процедура розгляду скарг редколегією

1. Подання скарги: скарга може бути подана автором, рецензентом, читачем або будь-яким іншим учасником наукової спільноти; скарга повинна бути подана у письмовій формі (електронною поштою на адресу редакції журналу) та містити: чіткий опис суті порушення, докази (посилання на джерела, копії документів, витяги з текстів тощо), контактні дані заявника.

2. Первинний розгляд: скаргу реєструє заступник головного редактора. Головний редактор проводить попередній аналіз скарги та визначає, чи стосується вона питань академічної доброчесності та публікаційної етики. У разі недостатності даних заявник може бути запрошений надати додаткові матеріали.

3. Розгляд скарги редколегією: скарга передається на розгляд редколегії. Редколегія розглядає: характер порушення (плагіат, фальсифікація даних, подвійна публікація, неправомірне авторство, порушення процедури рецензування тощо); масштаб і наслідки порушення; наявні докази. При потребі залучаються незалежні експерти.

4. Прийняття рішення: редколегія може ухвалити одне з рішень: відхилити скаргу (якщо вона необґрунтована або не підтверджена доказами); зробити зауваження авторам та зобов’язати виправити помилки; відхилити статтю (якщо порушення виявлене на етапі розгляду); відкликати вже опубліковану статтю (з відповідною офіційною публікацією про відкликання); повідомити наукову установу чи роботодавця автора про зафіксовані порушення; відмовити автору в подальших публікаціях у журналі протягом визначеного часу.

5. Повідомлення сторін: автор(и) та заявник отримують письмове повідомлення про результати розгляду; у разі відкликання статті на сайті журналу публікується повідомлення із зазначенням причин.

6. Апеляція: автор або заявник мають право подати апеляцію протягом 30 днів з моменту отримання рішення. Апеляція розглядається головним редактором та (за потреби) членами редколегії або зовнішніми експертами.

7. Принципи процесу: прозорість – процедура чітко регламентована і доступна для ознайомлення на сайті журналу; конфіденційність – особи, які подають скаргу, та рецензенти залишаються анонімними (за їхнім бажанням); неупередженість – рішення ухвалюються колегіально з урахуванням усіх доказів; відповідність міжнародним стандартам – процедура базується на принципах COPE (Committee on Publication Ethics).

Дотримання принципів і рекомендацій COPE, WAME, DORA тощо

Редколегія журналу дотримується таких принципів і рекомендацій міжнародних організацій:

1. COPE (Committee on Publication Ethics)

Журнал має дотримуватися етичних стандартів, визначених COPE: прозорість у процесі подання, рецензування та публікації статей; неупередженість і незалежність редакторів та рецензентів; академічна доброчесність – уникнення плагіату, фальсифікації, подвійних публікацій; коректне авторство – чітке визначення внеску кожного з авторів; робота зі скаргами – наявність відкритих і чітких процедур розгляду апеляцій та скарг щодо етики; відкликання та виправлення статей – чітка процедура ретракції, виправлень і повідомлень про помилки.

2. WAME (World Association of Medical Editors, принципи для редакторів усіх наук)

Рекомендації WAME можуть застосовуватися у ширшому контексті: редакційна незалежність – рішення редактора приймаються без тиску з боку спонсорів, інституцій або комерційних інтересів; конфлікти інтересів – усі автори, рецензенти та редактори зобов’язані їх декларувати; рецензування – забезпечення об’єктивного, справедливого і своєчасного експертного оцінювання; прозорість фінансування – розкриття інформації про гранти, спонсорів і джерела фінансування досліджень; підтримка молодих науковців – сприяння публікаціям дослідників на початковому етапі кар’єри.

3. DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment)

Журнал має підтримувати принципи чесної оцінки наукової діяльності: не обмежуватися бібліометричними показниками (імпакт-фактор, h-індекс), а оцінювати дослідження за їх якістю, новизною та внеском у науку; цінувати різні види результатів дослідження – програмне забезпечення, дані, алгоритми, технічні рішення, а не лише статті; визнання міждисциплінарних досліджень як рівноцінних з класичними публікаціями; заохочення відкритої науки – публікація препринтів, відкритий доступ до даних і кодів.

4. ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors – загальні принципи для всіх наук)

Критерії авторства – автором є лише той, хто зробив суттєвий внесок у роботу.

Етика досліджень – дотримання норм щодо роботи з даними, людськими учасниками та експериментами.

Відкритість даних – заохочення авторів до збереження й надання доступу до дослідницьких даних.

5. Інші сучасні принципи (Open Science, Plan S, FAIR Data)

Open Access – сприяння відкритому доступу до наукових результатів.

FAIR-принципи для даних (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) – забезпечення можливості знаходження, доступу, сумісності та повторного використання даних.

Plan S – підтримка політики публікацій у відкритих журналах та архівах.

Етичне використання ШІ – дотримання прозорості та відповідальності у випадку застосування штучного інтелекту в дослідженнях.

Етичні аспекти досліджень та захист даних

Журнал дотримується високих етичних стандартів щодо досліджень, які залучають людей, тварин або конфіденційну інформацію

Дослідження за участю людей і тварин: для всіх досліджень, що проводяться із залученням людей, тварин або їхніх біологічних матеріалів, автори повинні отримати обов’язковий висновок комісії з етики (IRB або локального етичного комітету) установи, де проводилося дослідження.

Персональні та конфіденційні дані: дослідження, що передбачають збір персональних даних, повинні суворо відповідати Закону України “Про захист персональних даних” та міжнародним стандартам (зокрема GDPR, де це застосовно). Автори зобов’язані підтвердити отримання інформованої згоди від усіх учасників.

Документальне підтвердження: редакція залишає за собою право вимагати копії етичних висновків, протоколів згоди. У тексті статті має бути зазначено назву органу, який надав дозвіл, та номер відповідного протоколу.

Положення про етику