Усі рукописи, які надійшли до редакції, перевіряє головний редактор щодо мети, тематики, редакційної політики журналу. Рукописи, які не відповідають тематиці та редакційній політиці журналу або редакційним стандартам журналу, відхиляють до рецензування.
Усі матеріали (крім рецензій і повідомлень інформаційного характеру) підлягають двосторонньому “сліпому” зовнішньому рецензуванню (ні рецензент, ні автор не знають один одного), яке здійснюють мінімум 3 фахівці відповідної галузі. Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та винесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз її переваг і недоліків. До друку приймаються лише ті статті, що мають цінність з наукової точки зору. Крім того, стаття повинна відповідати вимогам до оформлення (див. Вимоги до оформлення статей).
Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень і забезпечення узгодження та дотримання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, в якій проводилося дослідження.
Рецензентів обирає голова редакційної колегії (головний редактор). Якщо головний редактор є автором (співавтором) статті, рецензентів призначає один з членів редколегії – фахівець відповідного наукового напряму після звернення заступника головного редактора.
Як рецензенти залучаються зовнішні висококваліфіковані фахівці, які володіють глибокими знаннями за певним науковим напрямом і/або мають необхідний досвід роботи в певній сфері, наукові публікації з відповідної проблематики. Рецензії, які автори надсилають самостійно, редакцією не розглядаються.
Рецензенти проводять критичне й об’єктивне оцінювання наданих для рецензування авторських рукописів, дотримуючись вимог Комітету з етики в публікаціях, який розробив Рекомендації для рецензентів щодо дотримання етичних принципів та стандартів.
При рецензуванні статті рецензенти визначають рівень її унікальності. Вони можуть застосовувати програмне забезпечення. У разі виявлення плагіату стаття відхиляється (надсилається на доопрацювання, якщо не оформлені відповідно до вимог джерело або цитата). Обсяг запозиченого тексту в статті не має перевищувати 25%. Якщо плагіат буде виявлено в уже опублікованій статті, вона буде відкликана редакційною колегією журналу відповідно до процедури відкликання вже опублікованих статей. Повідомлення про відкликання розміщується в електронній версії на сторінці відповідної статті й у черговому після виявлення факту порушення академічної доброчесності друкованому номері журналу. У повідомленні має бути зазначена причина відкликання й особа, яка ініціювала відкликання. Стаття на вебресурсі зберігається без змін, крім водяного знака “відкликано” на кожній сторінці в PDF-файлі. Рукописи авторів, у чиїх статтях було виявлено ознаки плагіату, не прийматимуться до розгляду журналом протягом щонайменше двох років.
Рецензент повинен розглянути статтю протягом 10–30 робочих днів з моменту її отримання та направити рецензію до редакції журналу електронною поштою (бланк рецензії).
Рецензенти надсилають свої рецензії на електронну пошту журналу у встановлені терміни у двох варіантах – з підписом рецензента (у форматі PDF) і без зазначення його прізвища (у форматі word), який надсилається автору статті. Усі підписані рецензії зберігаються протягом трьох років від дня їх отримання. Відповідальною особою за їх зберігання є заступник головного редактора. Після завершення цього терміну вони знищуються відповідно до Порядку поводження з документами, які підлягають утилізації.
Стосовно кожної статті, що виноситься на розгляд Редколегії, колегіально може бути ухвалено одне з таких рішень: друкувати; друкувати після врахування зауважень; на доопрацювання і візування (конкретним членом редколегії/рецензентом); на доопрацювання з повторним винесенням на розгляд редколегії; відхилити.
Причинами негативної рецензії можуть бути відсутність новизни, недостатня доказова база, невміння зробити висновки (або їх необґрунтованість) і окреслити перспективу, некоректне використання термінологічного та методологічного апарату тощо.
У разі негативної рецензії, невідповідності матеріалу профілю та політиці журналу, вимог до оформлення чи наявності суттєвих зауважень, виявлення плагіату стаття може бути відхилена (про що автору надсилається повідомлення) або повернута авторові на доопрацювання. Нова, доопрацьована автором стаття рецензується повторно.
Після належного доопрацювання та позитивних відгуків статтю розглядають на засіданні редакційної колегії, де остаточно затверджують у номер відкритим голосуванням.
Середній строк від отримання статті до її публікації становить 60 днів.
Редакція залишає за собою право редагувати, скорочувати прийняті до опублікування матеріали (без викривлень позиції автора).
Після затвердження статті до друку з кожним автором укладається Ліцензійний договір на використання твору. Авторські права зберігаються за автором.
Зміст журналу з назвами статті, анотаціями, ключовими словами та пристатейними переліками посилань у романській абетці (references) обов’язково розміщуються на сайті періодичного видання, повний текст твору – одразу після виходу друкованої версії.
Головний редактор і співробітники редакції не надають іншим особам інформацію, пов’язану з вмістом статті, що перебуває на розгляді, крім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису (рецензентів).
Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії щодо розглянутих статей або опублікованих матеріалів. У разі виникнення конфліктної ситуації вони повинні вжити всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.
Редактори, автори і рецензенти повинні сповіщати про свої інтереси, які можуть вплинути на їх об’єктивність при редагуванні та рецензуванні матеріалів статей (випадок конфлікту інтересів). Такими можуть бути інтереси інтелектуального плану, фінансові, персональні, політичні та релігійні.
Відповідальність за порушення авторських прав і недотримання наявних стандартів у матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор і рецензент.