Усі матеріали (крім рецензій і повідомлень інформаційного характеру) підлягають двосторонньому “сліпому” зовнішньому рецензуванню (ні рецензент, ні автор не знають один одного), яке здійснюють фахівці відповідної галузі (мінімум 3 рецензенти). Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та винесення конкретних рекомендацій щодо їх поліпшення. Процедура рецензування орієнтована на об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз її переваг і недоліків. До друку приймаються лише ті статті, що мають цінність з наукової точки зору. Крім того, стаття повинна відповідати вимогам до оформлення (див. Вимоги до оформлення статей).
Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень і забезпечення узгодження та дотримання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, в якій проводилося дослідження.
Рецензентів обирає голова редакційної колегії (головний редактор). Рецензент повинен розглянути статтю протягом 10–14 робочих днів з моменту її отримання та направити рецензію до редакції журналу електронною поштою (бланк рецензії).
Причинами негативної рецензії можуть бути відсутність новизни, недостатня доказова база, невміння зробити висновки (або їх необґрунтованість) і окреслити перспективу, некоректне використання термінологічного та методологічного апарату тощо.
У разі негативної рецензії, невідповідності матеріалу профілю та політиці журналу, вимог до оформлення чи наявності суттєвих зауважень стаття може бути відхилена (про що автору надсилається повідомлення) чи повернута авторові на доопрацювання. Нова, доопрацьована автором стаття рецензується повторно.
Після належного доопрацювання та позитивних відгуків статтю розглядають на засіданні редакційної колегії, де остаточно затверджують у номер відкритим голосуванням.
Редакція залишає за собою право редагувати, скорочувати прийняті до опублікування матеріали (без викривлень позиції автора).
Після затвердження статті до друку з кожним автором укладається Ліцензійний договір на використання твору. Авторські права зберігаються за автором.
Зміст журналу з назвами статті, анотаціями, ключовими словами та пристатейними переліками посилань у романській абетці (references) обов’язково розміщуються на сайті періодичного видання, повний текст твору – як зазначив автор у Ліцензійному договорі (одразу після виходу друкованої версії; не раніше, ніж через три місяці після виходу друкованої версії; не раніше, ніж через шість місяців після виходу друкованої версії).
Головний редактор і співробітники редакції не надають іншим особам інформацію, пов’язану з вмістом статті, що перебуває на розгляді, крім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису (рецензентів).
Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії щодо розглянутих статей або опублікованих матеріалів. У разі виникнення конфліктної ситуації вони повинні вжити всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.
Редактори, автори і рецензенти повинні сповіщати про свої інтереси, які можуть вплинути на їх об’єктивність при редагуванні та рецензуванні матеріалів статей (випадок конфлікту інтересів). Такими можуть бути інтереси інтелектуального плану, фінансові, персональні, політичні та релігійні.
Відповідальність за порушення авторських прав і недотримання існуючих стандартів у матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор і рецензент.