Методологічні аспекти дослідження детермінант ставлення громадян до державної влади
Розглянуто соціологічні перспективи дослідження чинників ставлення громадян до державної влади. Ставлення до державної влади визначаються як реакції індивідів на діяльність різних органів влади, що зумовлені їхніми політичними, економічними та соціокультурними преференціями як наслідками соціальної стратифікації у певному суспільстві. Аналіз теоретичних підходів щодо детермінації ставлення громадян до владних інститутів виокремив соціоекономічні, структурні та ціннісно-ідеологічні чинники. Вплив цих детермінант залежить від обсягу владних повноважень. Стосовно ставлення до центральних органів влади ключову роль відіграють структурні та ціннісно-ідеологічні чинники. Ставлення до місцевої влади більше визначається соціоекономічними мотивами, оскільки люди переважно раціонально підходять до оцінок діяльності міських голів, місцевих рад, місцевих адміністрацій. Зниження підтримки чинної влади посилюється за умови появи у масовій свідомості альтернативних політичних сил, які уособлюють вирішення соціально-економічних проблем або ж сповідують близькі цінності та політичні устремління. Досвід емпіричних досліджень сприйняття українцями політичних інститутів показує, що суспільні трансформації у своїй тривалості спричиняли різні конфігурації визначальних чинників ставлення до державної влади. На початковому етапі соціальних трансформацій в Україні визначальним був ідеологічний чинник, коли ставлення до владних інститутів зумовлювалося підтримкою ринкових реформ або прагненням до державного патерналізму. Водночас проявився вплив структурних чинників: регіонального розподілу, етнокультурних та геополітичних орієнтацій, які на подальших етапах ставали дедалі визначальними. Повторні або моніторингові дослідження дають змогу виявити як особливі посилення певних чинників у певні роки, так і усталеність та відтворюваність конфіґурації детермінант ставлення до державної влади.
Dembitskyi, S.S. (2012). Factors of satisfaction of the population of presidential authorities in Ukraine (2000–2012). Ukr. socìum – Ukrainian society, 3 (42), 31-42. https://doi.org/10.15407/socium2012.03.031 [in Ukrainian]
Reznik, O. (2012). Government reforms in the mass consciousness of Ukrainian citizens. Sociology: theory, methods, marketing, 2, 151-163 [in Ukrainian]
Malysh, L. (2014). Attitude towards power is the dominant public moods. In Ye. Golovakha, N. Kostenko, S. Makeyev (Eds.), Society without trust (pp. 166-194). Kyiv: Institute of Sociology of the NAS of Ukraine [in Russian]
Haldenwang, von C. (2016). Measuring Legitimacy – New Trends, Old Shortcomings? DIE Discussion Paper, 18.
Weatherford, M.S. (1987). How Does Government Performance Influence Political Support? Political Behavior, 9 (1), 5-28.
Gilley, B. (2006). The Determinants of State Legitimacy: Results for 72 countries. International Political Science Review, 27 (1), 47-71.
Easton, D. (1975). A Re-assessment of the Concept of Political Support. British Journal of Political Science, 5 (4), 435–457.
Almond, G.A., Verba, S. (1963). The Civic Culture: Political Attitudes and Democracy in Five Nations. Princeton: Princeton University Press.
Rokeach, M. (1968). Beliefs, Attitudes and Values. San Francisco: Jossey-Bass.
Melis, G. (2016) Attitudes to authority: life-course stability, intergenerational transmission, and socio-psychological mechanisms in the British Cohort Study 1970. Doctoral Thesis. The University of Manchester.
Vyshniak, O. (2010). Trust in Political Institutions: Concepts, Indicators and Trends in Change. In V. Vorona, M. Shulga (Eds.), Ukrainian Society 1992–2010. Sociological monitoring (pp. 24-39). Kyiv: Institute of Sociology of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]
Bekeshkina, I.E. (2000). Trust and performance evaluation as indicators of political success. In V. Vorona, A. Ruchka (Eds.), Ukrainian Society: Monitoring – 2000. Information and analytical materials (pp. 141-151). Kyiv: Institute of Sociology of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]
Jacoby, W.G. (1994). Public Attitudes toward Government Spending. American Journal of Political Science, 38 (2), 336-361.
Weatherford, M.S. (1992). Measuring Political Legitimacy. American Political Science Review, 86 (1), 149-168.
Finkel, S.E., Muller, E.N., Seligson, M.A. (1989). Economic Crisis, Incumbent Performance and Regime Support: A Comparison of Longitudinal Data from West Germany and Costa Rica. British Journal of Political Science, 19 (3), 329-351.
Clarke, H., Ditt, N., Kornberg, A. (1993). The Political Economy of Attitudes Toward Polity and Society in Western European Democracies. The Journal of Politics, 55 (4), 998-1021.
Yap, O.F. (2018). Politics or the economy? Weak economic performance and political support in East and Southeast Asia. Economic and Political Studies, 6 (1), 11-29.
Davies, J.C. (1962). Toward a Theory of Revolution. American Sociological Review, 27 (1), 5-19.
Gurr, T.R. (1970). Why Men Rebel. Princeton, NJ: Princeton University Press.
Jost, J.T. (2019). A quarter century of system justification theory: Questions, answers, criticisms, and societal applications. British Journal of Social Psychology, 58 (2), 263-314.
Jost, J.T., Banaji, M.R. (1994). The role of stereotyping in system-justification and the production of false consciousness. British Journal of Social Psychology, 33 (1), 1-27.
Marx, K., Engels, F. (1984). Selected Works: in 3 volumes, 1. Kyiv: Political Publishers of Ukraine [in Ukrainian]
Lipset, S.M., Rokkan, S. (1985). Cleavage Structures, Party Systems, and Voter Alignments. In S.M. Lipset (Ed.), Consensus and Conflict: Essays in Political Sociology (pp. 113-185). New Brunswick: Transaction Publishers.
Deegan-Krause, K. (2007). New Dimensions of Political Cleavage. In R.J. Dalton, H.-D. Klingemann (Eds.), The Oxford Handbook of Political Behavior (pp. 538-556). Oxford: Oxford University Press.
Vyshniak, O. (2018). Sociological studies of political behavior, political processes and institutions. In V. Vorona (Ed.), Academic Sociology in Ukraine (1918–2018). In 2 volumes. Volume I. History of Formation and Development (pp. 367-382). Kyiv: Institute of Sociology of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]
Reznik, V. (2018). Ukraine’s citizens: changes in the ratio of pro-Russian and pro-European ones. Ukrainske suspilstvo: monitorynh sotsialnykh zmin – Ukrainian Society: Monitoring Social Change, 5 (19), 91-104 [in Ukrainian]
Reznik, O. (2011). Civil Practices in the Transition Society: Factors, Subjects, Methods of Realization. Kyiv: Institute of Sociology of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]
Fursa, S. (2019). For adherents of the theory “it will not be worse”. Censor.net. URL: https://censor.net.ua/blogs/3126508/dlya_adeptov_teorii_huje_ne_budet [in Russian]
Makeiev, S., Salamatov, V. (1998). Political Geography of Ukraine. Following the results of the March 29, 1998 election. Politychnyi portret Ukrainy: biuleten – Political Portrait of Ukraine: Bulletin, 21, 43-55 [in Ukrainian]
Parashchevin, M. (2018). Results of national annual monitoring surveys 1994–2018. Ukrainske suspilstvo: monitorynh sotsialnykh zmin – Ukrainian Society: Monitoring Social Change, 5 (19), 415-525 [in Ukrainian]