Автори статті

Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Соціологія

Дискурс-устрій соціальної згуртованості як категорії соціальної політики: досвід застосування критичного дискурс-аналізу

Ukr. socìum, 2021, 2(77): 140-153
Мова:
Українська
https://doi.org/10.15407/socium2021.02.140
251
18
Стаття(УКР)(.pdf)

Стаття присвячена спробі ідентифікації дискурсів соціальної згуртованості як категорії соціальної політики, сконструйованих текстовими структурами документів національних урядів, міждержавних об’єднань і міжнародних організацій. Робота виконана у межах дискурс-аналітичного підходу; дискурсивними подіями визначено нормативні акти національних урядів, міждержавних об’єднань і міжнародних організацій протягом 90-х – 2000-х років, що присвячені проблематиці соціальної згуртованості; як одиниці аналізу обрано дефініції соціальної згуртованості та “текстові ситуації” їх використання. За допомогою критичного дискурс-аналізу Н. Феркло та окремих положень концепції Е. Лакло й Ш. Муфф реконструйовано дискурс-устрій соціальної згуртованості, що представлений дискурсами соціальної солідарності, неолібералізму, інклюзії (залученості) та матеріалізму. Ці дискурси у подальшому компонуються в інтердискурсивній площині неолібералізму та традиціоналізму. Наголошено на необхідності методологічної обережності у некритичному застосуванні науковцями політико-правових дефініцій соціальної згуртованості з метою убезпечення від використання сконструйованих дискурсивних ідеологем. Підсумовано, що соціальна згуртованість постає як дискурс-хамелеон, зміст якого є не лише соціокультурно, історично, політично контекстуальним, але й хронологічно динамічним (тобто системно плинним). У статті наголошено на домінуючому позиціонуванні соціальної згуртованості як інструменту державної політики, “універсальних ліків” від хвороб суспільства та всього “найкращого” проти всього “найгіршого”, що ідеологізує цей концепт, роблячи його штучно догматичним. У роботі ідентифіковані “пусті знаки” дискурсів соціальної згуртованості, а також точка “інтервенції гегемонії”. З огляду на омани політико-правового дискурсу соціальної згуртованості, наголошено на актуальності застосування діалектичної стратегії дефінування соціальної згуртованості в межах академічного дискурсу.

  1. Whelan, C., Maître, B. (2005). Economic Vulnerability, Multidimensional Deprivation and Social Cohesion in an Enlarged European Community. International Journal of Comparative Sociology, 46 (3), 215-239.

    https://doi.org/10.1177/0020715205058942

  2. Jenson, J. (1998). Mapping social cohesion: The state of Canadian research. Ottawa: Canadian policy research networks. URL: https://www.academia.edu/26949106/Mapping_Social_Cohesion_The_State_of_Canadian_Research

  3. Jenson, J. (2011, November). Defining and measuring social cohesion. London: Commonwealth Secretariat: UNRISD.

  4. Jeannotte, M. (2003). Sharon Social cohesion: Insights from Canadian research. Presented at the Conference on Social Cohesion. Hong Kong, November 29. URL: https://www.researchgate.net/publication/228981786_Social_cohesion_Insights_from_Canadian_research

  5. Berger-Schmitt, R. (2002). Considering social cohesion in quality of life assessments: Concept and measurement. Social Indicators Research, 58, 403-428.

    https://doi.org/10.1023/A:1015752320935

  6. Chan, J., To, H., Chan, E. (2006). Reconsidering social cohesion: Developing a definition and analytical framework for empirical research. Social indicators research, 75 (2), 273-302.

    https://doi.org/10.1007/s11205-005-2118-1

  7. Dickes, P., Valentova, M., Borsenberger, M. (2010). Construct validation and application of a common measure of social cohesion in 33 European countries. Social Indicators Research, 98 (3), 451-473.

    https://doi.org/10.1007/s11205-009-9551-5

  8. Bottoni, G.A. (2018). Multilevel measurement model of social cohesion. Social Indicators Research, 136 (3), 835-857.

    https://doi.org/10.1007/s11205-016-1470-7

  9. Fonseca, X., Lukosch, S., Brazier, F. (2019). Social Cohesion Revisited: a New Definition and How to Characterize It. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 32 (2), 231-253.

    https://doi.org/10.1080/13511610.2018.1497480

  10. Bernard, P. (1999). Social cohesion: A dialectical critique of a quasi-concept. Lien social et Politiques, 41, 47-59.

  11. Bondarenko, М., Babenko, S., Borovskiy, O. (2017). Social cohesion in Ukraine (the experience of application of Bertelsmann Stiftung method to European social survey data). Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka – Bulletin of  Taras Shevchenko National University of Kyiv, 8, 58-65. https://doi.org/10.17721/2413-7979/8.10 [in Ukrainian]

    https://doi.org/10.17721/2413-7979/8.10

  12. Aasland, A., Lyska, O. (2016). Local democracy in Ukrainian cities: civic participation and responsiveness of local authorities. Post-Soviet Affairs, 32 (2), 152-175.

    https://doi.org/10.1080/1060586X.2015.1037072

  13. Kusak, T.H. (2013). Social-labour aspects of social cohesion of society. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka – Social-labour relations: Theory and practice, 2, 171-175 [in Ukrainian]

  14. Poluneev, Yu.V. (2011). Social cohesion as a part of economic development. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu – Scientific Vysnyk of Uzhorod University, 33, 161-165 [in Ukrainian]

  15. Laclau, E. (1983). The impossibility of society. Theory оf Ideology, 7 (1-2), 21-24.

  16. Fairclough, N. (2001). Critical discourse analysis. URL: https://www.researchgate.net/publication/281506450_Critical_Discourse_Analysis

  17. Fairclough, N. (1992). Discourse and social change. Cambridge: Polity press.

  18. Laclau, E., Mouffe, Ch. (2014). Hegemony and Socialist Strategy: Towards a Radical Democratic Politics. London: Verso.

  19. Yarskaya-Smirnova, E.R., Yarskaya, V.N. (2014). Social cohesion: directions of theoretical discussion and prospects for social policy. Zhurnal Sotsiologii i Sotsialnoy Antropologii – The Journal of Sociology and Social Anthropology, 17, 4, 41-61. URL: http://www.jourssa.ru/sites/all/files/volumes/2014_4/Iarskaya_Yarskaya_2014_4.pdf [in Russian]

  20. Viprey, M. (2004). Social cohesion plan presented. Eurofound. URL: https://www.eurofound.europa.eu/publications/article/2004/social-cohesion-plan-presented

  21. Social cohesion and territories. Plan – General Planning Commission. (1997). Paris: La Documentation [in French]

  22. Promoting the Policy Debate on Social Exclusion from a Comparative Perspective. (2001). Council of Europe. Strasbourg: Trends in Social Cohesion.

  23. A new strategy for Social Cohesion. Revised Strategy for Social Cohesion. Council of Europe. Strasbourg: European Committee for Social Cohesion.

  24. Perspectives on Global Development 2012. (2011). OECD Publishing. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/persp_glob_dev-2012-sum-en.pdf?expires=1603089712&id=id&accname=guest&checksum=D60DADA42DCC1C60387D4B0EB28663D5

  25. Social Cohesion. Inclusion and a Sense of Belonging in Latin America and the Caribbean. (2007). United Nations, New York: ECLAC.

  26. Australia’s welfare 2005: The seventh biennial welfare report of the Australian Institute of Health and Welfare. (2005). Canberra: Australian Institute of Health and Welfare.

  27. Local Partnerships: A Successful Strategy for Social Cohesion? (1998). European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions. URL: https://www.eurofound.europa.eu/sites/default/files/ef_publication/field_ef_document/ef9805en.pdf

  28. House of Commons Debates. Official report. 28th Parliament, 3rd session. (1971). Canada.

  29. Bader, M. (2020). Decentralization and a Risk of Local Elite Capture in Ukraine. In H. Shelest, M. Rabinovych (Eds.), Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine (pp. 259-282). Basingstocke: Palgrave McMillan.

    https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_9

  30. Inglehart, R. (1997). Modernization and Postmodernization. Cultural, Economic and Political Change in 43 Societies. Princeton: Princeton University Press.

  31. Durkheim, E. (1994). Suicide: a sociological study. Moscow: Mysl [in Russian]

Повний текст