Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Сучасні концептуальні підходи до визначення поняття “етноцентризм” у двовимірному полі міжетнічного роз’єднання та інтеграції

60
7
Стаття(УКР)(.pdf)

Вивчено та класифіковано основні теоретичні підходи до визначення поняття етноцентризму, визначено місце етноцентризму серед процесів етнічного розмежування та обʼєднання, зʼясовано кореляцію тенденції посилення політизації етнічностей, детерміновано причини та функції етноцентризму, розглянуто та проаналізовано етноцентризм у вимірі соціально-психологічного феномену. Сформульовано дефініцію етноцентристської доктрини В. Самнера. Здійснено спробу позитивного аналізу кореляції нововведених В. Самнером понять “ми-група” і “вони-група”, визначених у результаті дослідження вченим так званих “примітивних суспільств”. Вивчено чималу кількість доступних етноцентристських концепцій сучасних західних політологів і соціологів, визначено їхнє споглядання причинно-функціонального навантаження на це явище як властивість індивіда, соціальних груп і спільнот (як носіїв етнічної самосвідомості) сприймати й оцінювати життєві явища крізь призму традицій і цінностей власної етнічної спільності, що є певним загальним еталоном або оптимумом. Важливою цінністю постають зібрані, накопичені та систематизовані під час дослідження емпіричні дані, що свідчать про наявність етноцентристських тенденцій несприйняття серед загалу сучасного українства як титульного народу-етносу представників певних етногруп від неповнісного позитивного сприйняття аж до цілісного негативного сприйняття. Це породжує обмеженість етнокультурних контактів і спричиняє наростання ворожих настроїв на етнополітичному полі. Наголошено, що джерела та причини етноцентризму прості, криються у некритичному сприйнятті інформації та негативних установках щодо власної й іншої етногрупи. Зазначено, що майбутнє, без етноцентризму, слід повʼязати з виваженою політикою держави у сфері поглиблення та поширення міжетнічних контактів. Антиетноцентристська політика передбачає всебічний розвиток міжнаціональної комунікативної культури, подолання етностереотипів (негативні та позитивні установки етнічної ідентифікації).

  1. Artanovskyi, S. (1979). The problem of ethnocentrism, ethical identity of cultures and interethnic relations in modern foreign ethnography and sociology. Current issues of ethnography and modern foreign science. Kyiv [in Ukrainian]

  2. Kuras, I. (1999). Ethnopolitics: history and modernity. Kyiv: Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]

  3. Lozko, G. (2001). Ethnology of Ukraine. Kyiv: ArtEK [in Ukrainian]

  4. Yevtukh, V. (Ed.). (1996). Ethnic directory. Part 2. Kyiv: Feniks [in Ukrainian]

  5. Small encyclopedia of ethno-state studies. (1996). Kyiv: Heneza, Dovira [in Ukrainian]

  6. Sumner, W. (1959). Folkways. New York.

  7. Rymarenko, Yu. (2007). Fundamentals of ethno-state studies. Kyiv: Lybid [in Ukrainian]

  8. Kresina, I. (2003). Heuristic possibilities of biogeodeterminism. Political Management, 3, 27-35 [in Ukrainian]

  9. Averkieva, Yu.P. (1963). On some ethnopsychological research in the United States. In A.V. Yefimov, Yu.P. Averkieva (Eds.), Modern American ethnography (pp. 64-96). Kyiv [in Russian]

  10. Sumner, W., Keller, A. (1942). The science of society. New York.

  11. Yevtukh, V., Troshchynskyi, V., Galushko, K. (2003). Ethnosociology: terms and concepts. Kyiv: Feniks [in Ukrainian]

Повний текст