Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Суспільне уявне як сучасний механізм солідаризації української нації

20
4
Стаття(УКР)(.pdf)

Стаття присвячена актуальній проблемі щодо визначення сучасних механізмів солідаризації української нації, одним з яких постає суспільне уявне. Методологічною основою представленої розвідки постає науковий доробок Г. Юнга, фундатора однієї з філософських концепцій колективного несвідомого; праці французьких учених – Ж. Дюрана, автора концепції імажинера – уявний, який наголошує, що оточуючий світ є результатом вільної гри уяви та сучасного французького вченого соціолога М. Маффесолі, наскрізною проблемою досліджень якого також постає феномен соціального уявного, його втілення в соціальних і символічних формах та низки українських вчених-архетипістів, зокрема, Е. Афоніна, Д. Зайця, А. Мартинова, В. Плюща та В. Танчера. За підсумками аналізу представлених напрацювань, ми отримали основи для розгортання особливої “онтології імажинера” – уявного образу, який завжди є конкретним. Певне “забарвлення” уявного образу надають ті смислові значення, що запам’ятовуються людиною відповідно до певних об’єктів реальності, зокрема політичних, а також узагальненого уявного образу як ідеалу дій, думок, почуттів і поведінки, що відповідає архетипу “Самість”, визначає психологічну цілісність окремого індивіда. Підтверджено, що людина утримує у пам’яті лише найважливіші характеристики об’єкта, які складають “завершений” уявний образ, однак він може втрачати зв’язок з конкретним об’єктом, зберігаючи його типові риси. Саме цей факт надає змогу констатувати, що тип узагальненого уявного образу постає як суспільне уявне, що впливає на творення реальності. Водночас завдяки горизонтальним соціальним зв’язкам і різноманіттю індивідуального уявного, досягається “органічна” (за Е. Дюркгеймом) солідарність, що постає своєрідною стратегією мобілізації соціуму, особливо в період серйозних криз або загроз. Суспільна уява складає “завершений” уявний образ, який може втрачати зв’язок з конкретним об’єктом, проте зберігати його типові риси, що дозволяє визначати її архетипною матрицею та сучасним механізмом солідаризації української нації.

  1. Durand, G. (1984). The anthropological structures of the imaginary. Paris: Dunod [in French]

  2. Maffesoli, M. (2017). Praise for relativism. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh – Sociology: theory, methods, marketing, 3, 37-48 [in Ukrainian]

  3. Zaiets, D. (2011). “Indie-rock sociology” by Michel Maffesoli. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh – Sociology: theory, methods, marketing, 3, 74-83 [in Ukrainian]

  4. Pliushch, V.A, Tancher, V.V. (2017). Transformation of politics into ethics: Michel Maffesoli on moral values of post-modern society. Ukr. socìum – Ukrainian society, 2, 37-47. https://doi.org/10.15407/socium2017.02.009 [in Ukrainian]

  5. Afonin, E.A., Pliushch, V.A. (2017). Neo-tribalism and modern policy of decentralization: an analysis of the ideas of Professor Sorbonne Michel Maffesoli. Publichne uriaduvannia – Public Administration, 4, 34-47 [in Ukrainian]

  6. Afonin, E., Martynov, A. (2015). Theoretical and methodological aspects of the development of the Ukrainian school of archetypes. Publich. upr. – Public Administration, 1, 13-18 [in Ukrainian]

  7. Jung, C.G. (1996). Man and his symbols. Saint Petersburg [in Russian]

  8. Jung, C.G. (1994). Archetype and symbol. Moscow: Znanie [in Russian]

  9. Brechon, P. (1999). Political parties. Paris: Montchrestien [in French]

  10. Maffesoli, M. (2018). The Time of the Tribes: The Decline of Individualism in Mass Society. Kyiv: National University of Kyiv-Mohyla Academy [in Ukrainian]

  11. Durkheim, E. (1991). The Division of Social Work. The method of sociology. Moscow: Nauka [in Russian]

  12. Durkheim, E. (1995). Sociology. Its subject, method, purpose. Real and “value” judgments. Moscow: Kanon [in Russian]

Повний текст