Інтегральний індикатор AROPE та перспективи його застосування в Україні
У статті досліджено методологічні засади інтегрального індикатора AROPE (At Risk of Poverty or Social Exclusion) як одного з головних інструментів оцінювання бідності та соціального відторгнення в країнах Європейського Союзу. Обґрунтовано необхідність використання багатовимірного підходу до аналізу соціальної вразливості населення в умовах зростання соціально-економічних ризиків, демографічних трансформацій і посилення нерівності. Визначено, що традиційні підходи до вимірювання бідності, засновані переважно на оцінюванні доходів населення, не дозволяють повною мірою відобразити масштаби соціальної вразливості та ризиків соціального відторгнення. Розкрито сутність і структуру інтегрального індикатора AROPE, охарактеризовано його основні складові: ризик монетарної бідності, тяжку матеріальну та соціальну депривацію, а також дуже низьку інтенсивність праці домогосподарств. Досліджено можливості використання методології AROPE в Україні в контексті гармонізації національної статистики з європейськими стандартами. Визначено основні обмеження її застосування, пов’язані з наслідками повномасштабної війни, внутрішнім переміщенням населення, втратою житла та джерел доходу, руйнуванням соціальної інфраструктури й обмеженням доступу до базових послуг. Обґрунтовано необхідність адаптації методології AROPE до українських реалій шляхом врахування специфічних чинників соціальної вразливості, характерних для воєнного та повоєнного періодів. У статті обгрунтовуються можливості використання інтегрального індикатора AROPE як методологічної основи модернізації системи моніторингу бідності та соціального відторгнення в Україні, а також у визначенні напрямів адаптації його складових до сучасних умов воєнного часу. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення державної соціальної політики, підвищення ефективності моніторингу соціальної вразливості населення та наближення національної системи оцінювання бідності до європейських стандартів.
Atkinson, A.B., Marlier, E. (2010). Income and Living Conditions in Europe. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
Nolan, B., Whelan, C.T. (2011). Poverty and Deprivation in Europe. Oxford: Oxford University Press.
Libanova, E.M. (2020). Poverty of the Population of Ukraine: Methodology, Methods and Practice of Analysis. Uman: Sochinskyi M.M. [in Ukrainian]
Cherenko, L.M. (2015). New Forms of Poverty in Ukraine: Key Manifestations and Evaluation of Scale of the Phenomenon. Demography and Social Economy, 1, 11-21 [in Ukrainian]
Kohatko, Yu. (2023). Subjective poverty in Ukraine: dynamics and impact of the COVID-19 pandemic. Economy and Society, 54 [in Ukrainian]
Novikova, O.F., Sydorchuk, O.H., Pankova, O.V. et al. (2018). State and Prospects of Social Security in Ukraine: Expert Assessments: monograph. Kyiv; Lviv: LRIDU, NADU. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/2018/11/Novikova_Sydorchuk_Pankova.pdf [in Ukrainian]
Bondarevska, K.V., Tkachenko, Y.O., Onyshchenko, V.A. (2022). Poverty in Ukraine, Prospects for Overcoming. Business Inform, 11, 162-168. [in Ukrainian]
Sidenko, S. (2025). The Social Dimension of European Integration. Demography and Social Economy, 4, 3-22. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001649941 [in Ukrainian]
Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. (2015). New York: United Nations. URL: https://sdgs.un.org/2030agenda