Макроекономічні наслідки тривалого відпливу капіталу щодо сталого економічного зростання в Нігерії
У цьому дослідженні вивчаються динамічні взаємозв’язки між відпливом капіталу та ключовими макроекономічними показниками в Нігерії у 1990–2024 рр. Замість того, щоб розглядати відплив капіталу виключно як наслідок макроекономічної нестабільності, у дослідженні аналізується його взаємозв’язок з економічним зростанням, внутрішніми інвестиціями, інфляцією, цінами на нафту та динамікою обмінного курсу. Щорічні ряди даних проаналізовано з використанням моделі авторегресії розподіленого лага (ARDL) та моделювання корекції помилок, щоб відобразити як короткострокову динаміку, так і довгострокові процеси адаптації. Відповідно до результатів, відплив капіталу демонструє проциклічну поведінку щодо реального ВВП та внутрішніх інвестицій, що вказує на те, що періоди економічного зростання пов’язані зі збільшенням відпливу капіталу. У рамках моделей, що були оцінені, інфляція пов’язана з більшим відпливом капіталу, тоді як ціни на нафту не чинять сталого впливу. Короткострокові зміни у відпливу капіталу не мають значного впливу на коливання обмінного курсу, але динаміка коригування вказує на певні ознаки поступової взаємодії між цими змінними з плином часу. У дослідженні зроблено висновок, що відплив капіталу в Нігерії відображає поєднання структурних економічних умов та поведінки з перерозподілу портфельних інвестицій, а не суто негативні макроекономічні показники. Автори підкреслюють, що інституційна довіра, макроекономічна стабільність та реформи інвестиційного клімату мають вирішальне значення для стримування відпливу капіталу.
Osayi, V.I., Idume, E.K.H. (2024). Illicit financial flow and economic development in Nigeria. Journal of Academic Research in Economics, 16 (2), 428-443. URL: https://www.jare-sh.com/downloads/jul_2024/osayi.pdf
Central Bank of Nigeria. (2024a). Annual report 2023. Abuja: CBN.
Ighosewe, E.F., Akan, D.C., Agbogun, O.E. (2021). Crude oil price dwindling and the Nigerian economy: A resource-dependence approach. Modern Economy, 12 (7), 1160-1184.
Joab-Peterside, S. (2021). Socio-economic implications of COVID-19 pandemic in Nigeria. Global Journal of Social Sciences, 20 (1), 11-23.
Sihotang, M., Gilpin, B.V., Kolshus, S., Jaffe, P.G., Heifetz, I. (2022). The impact of discontinuity of the country’s leadership in each general election on the country progress and development: a multifaceted analysis. Jurnal Sosial, Sains, Terapan dan Riset (Sosateris), 11 (01), 9-35.
Tosun, J., Galanti, M.T., Howlett, M. (2022). The significance of leadership in the evolution of policy styles: Reconciling policy-making in the short and long term. Politische Vierteljahresschrift, 63 (2), 337-358.
Ejiogu, A., Ejiogu, C., Ambituuni, A. (2019). The dark side of transparency: Does the Nigeria extractive industries transparency initiative help or hinder accountability and corruption control? The British Accounting Review, 51 (5), 100811.
Igweh, F.K., Chukwuka, E.J. (2024). Strategic impact of knowledge entrepreneurship on foreign direct investment in Nigeria. World Journal of Advanced Research and Reviews, 21 (1), 1699-1717.
Ngwakwe, C. (2015). Trade misinvoicing, external debt and sustainable development: a Nigerian example. Risk Governance and Control: Financial Markets & Institutions, 5 (2-1), 120-134.
Ezeoha, A., Akinyoade, A., Amobi, I., Ekumankama, O., Kamau, P., Kazimierczuk, A., Mukoko, C., Okoye, I., Uche, C. (2022). Multinationals, capital export, and the inclusive development debate in developing countries: The Nigerian insight. The European Journal of Development Research, 34 (5), 2224-2250.
Adaramola, O. (2025). The dark arts of crypto laundering and the Nigerian financial ecosystem: Examining regulatory perspectives of virtual assets and virtual asset providers in mitigating money laundering risks in Nigeria. Journal of Economic Criminology, 7, 100117.
Rahman, J., Rahman, H., Islam, N., Tanchangya, T., Ridwan, M., Ali, M. (2025). Regulatory landscape of blockchain assets: Analyzing the drivers of NFT and cryptocurrency regulation. BenchCouncil Transactions on Benchmarks, Standards and Evaluations, 5 (1), 100214.
CPI and inflation report August 2024. (2025). National Bureau of Statistics. URL: https://www.nigerianstat.gov.ng/elibrary/read/1241554?utm
Nigeria – National economic empowerment and development strategy and joint IDA-IMF staff advisory note. (2004). World Bank.
Effiom, L., Achu, A.C., Edet, S.E. (2020). Capital flight and domestic investment in Nigeria: Evidence from ARDL methodology. International Journal of Financial Research, 11 (1).
Emezie, N., Anthony, A. (2025). Impact of Exchange Rate Volatility on Selected Macroeconomic Variables in Nigeria. NG Journal of Social Development, 16 (1), 13-35.
Akeliwira, G. (2023). Economic and Political Risk Aversions to Illicit Financial Flows: A Rethink of the Portfolio Choice Factors. PanAfrican Journal of Governance and Development (PJGD), 4 (1), 110-136.
Osuma, G., Ayinde, A., Ntokozo, N., Ehikioya, B. (2024). Evaluating the impact of systemic corruption and political risk on foreign direct investment inflows in Nigeria: an analysis of key determinants. Discover Sustainability, 5 (432).
Ajayi, S.I., Ndikumana, L. (Eds.). (2014). Capital flight from Africa: Causes, effects, and policy issues. Oxford: Oxford University Press.
Amos, O. (2025). Impact of Capital Flight on The Growth of Nigeria’s Economy: 1980-2021. Journal of Economics, Innovative Management and Entrepreneurship, 3 (1). https://doi.org/10.59652/jeime.v3i1.321
Uche, E., Effiom, L. (2021). Fighting capital flight in Nigeria: Have we considered global uncertainties and exchange rate volatilities? Fresh insights via quantile ARDL model. SN Business & Economics, 1, 73.
Okpara, R.M., Uguru, N.E., Achara, L.O., Nwokoro, A. (2024). Impact of Capital Flight on Gross Fixed Capital Formation in Nigeria. African – British Journal – African Journal of Economics and Sustainable Development (AJESD), 7 (1), 21-35.
Okonkwo, O.N., Ojima, D.O., Manasseh, C.O. (2020). Capital flight and economic growth in Nigeria (1981–2017). International Journal of Advanced Science and Technology, 29 (11), 467-479.
Ajilore, T.O. (2010). An economic analysis of capital flight from Nigeria. International Journal of Economics and Finance, 2 (4), 89-101. https://www.doi.org/10.5539/ijef.v2n4p89
Mazadu, U.S., Usman, M.D., Nadani, A.A. (2022). Analysis of the Determinants of Capital Flight in Nigeria. Journal Of Economics and Allied Research, 7 (1), 61-72. URL: https://jearecons.com/index.php/jearecons/article/view/97
Ayomitunde, A.T., Olubunmi, A.B., Olaronke, E.O., Pereowei, A.B. (2020). Does capital flight move Nigeria to the world’s poverty headquarters? An implication for sustainable development. Journal of Academic Research in Economics, 12 (1), 31-44. URL: https://www.jare-sh.com/downloads/mar_2020/aderemi.pdf
Abel, I.T., Jabil, Y. (2024). Human capital flight, remittances and the problem of achieving sustainable economic growth in some selected African countries. International Journal of African Research Sustainability Studies, 3 (2). URL: https://cambridgeresearchpub.com/ijarss/article/view/144
Badwan, N. (2021). The impact of capital flight on economic growth and financial stability in Palestine. Asian Journal of Economics, Business and Accounting, 21 (11), 85-101.
Basher, S., Mamun, A., Bal, H., Hoque, N., Uddin, M. (2023). Does capital flight tone down economic growth? Evidence from emerging Asia. Journal of Financial Economic Policy, 15 (4-5), 444-484.
Pesaran, M.H., Shin, Y., Smith, R.J. (2001). Bounds testing approaches to the analysis of level relationships. Journal of Applied Econometrics, 16 (3), 289-326.
Ojima, D., Wasurum, E. (2024). Capital flight and Nigeria economic growth: A time series approach. African Journal of Management and Business Research, 16 (1), 83-99.
Joseph, M. (2023). The Nexus Between Capital Flight and Economic Growth. A Panel Data Investigation of the Mediating Role of Inflation (Kenya: 1986-2021). International Journal of Economic Policy, 3 (1), 17-31.
Jarrett, U., Mohaddes, K., Mohtadi, H. (2019). Oil price volatility, financial institutions and economic growth. Energy policy, 126, 131-144.