Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Транскордонні взаємодії як об’єкт соціологічного дослідження: методологічні аспекти

191
12
Article(ENG)(.pdf)

Наголошено на безпрецедентному зростанні інтенсивності транскордонних взаємодій у сучасному світі та обґрунтовано необхідність соціологічного моніторингу цих процесів, передумовою чого є створення відповідної методології та методики. Розглянуто етапи становлення теоретичної соціології з особливою увагою до генези проблематики транскордонних взаємодій. З’ясовано, що основними віхами у формуванні сучасних методологічних принципів соціологічного аналізу цього явища є постнекласичний етап розвитку теоретичної соціології (за періодизацією Г. Зборовського), методологія соціального конструктивізму, просторовий поворот і поворот соціальної мобільності (spatial turn та mobility turn) у розвитку соціологічного теоретизування. Розглянуто напрацювання соціології мобільності Дж. Уррі та запропоновано їхню аплікацію до українських реалій. Проаналізовано моделі державного регулювання транскордонної мобільності, як одного з різновидів транскордонних взаємодій, означені як модель “держави-садівника” та “держави-лісничого”. Наголошується, що ці моделі мали пояснювальну силу щодо національних держав епохи індустріального модерну, але в епоху глобалізації спотворюють розуміння центральних соціальних процесів і феноменів. Здійснено аналіз поглядів зарубіжних та українських дослідників щодо методологічних аспектів досліджень транскордонних взаємодій. Використано системну методологію транскордонних досліджень, запропоновану С. Устичем, та сформульовано пропозиції щодо її вдосконалення й імплементації у дослідницькі практики. Запропоновано авторську позицію щодо методологічних засад соціологічного вивчення транскордонних взаємодій як диференціюючого та солідаризуючого чинника.

  1. Zborovskiy, G. (2008). Metaparadigmal model of theoretical sociology. Socis – Sociological Studies, 4, 3-15 [in Russian]

  2. Malkki, L. (1992). National Geographic. The Rooting of Peoples and the Territorialization of National Identity among Scholars and Refugees. Cultural Anthropology, 7, 24-38.

  3. King, R., Skeldon, R. (2012). Theories and Typologies of Migration: An Overview and a Primer. Malmö: Malmö Institute for Studies of Migration, Diversity and Welfare (MIM).

  4. Wolff, L. (1994). Inventing Eastern Europe: The Map of Civilisation on the Mind of the Enlightenment. Stanford: Stanford University Press.

  5. Kolosov, V. (2003). Theoretical limology: new approaches. Mezhdunarodnye protsessy – International Trends, 3, 44-59 [in Russian]

  6. Security through social cohesion: proposals for a new socioeconomic governance. (2004). Trends in social cohesion, 10. Council of Europe Publishing.

  7. Lethbridge, J. (2017, March). Privatisation of migration and refugee services and other forms of state disengagement. Technical Report. Public Services International (PSI). Ferney-Voltaire, France. URL: http://www.world-psi.org/sites/default/files/documents/research/final_psi_epsu_psiru_privatisation_of_migration_and_refugee_services.pdf

  8. Lendiel, M. (2015). Subsidiarity as the principle of social and political organisation: theoretical grounds and Ukrainian perspectives. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Ìstorìâ, polìtologìâ – Journal of Mariupol State University. Series: History. Political Studies, 12, 211-217 [in Ukrainian]

  9. Kurylyak, M. (2018). Evolution of the concept of “Europe of the regions” in the framework of EU regional policy. Ekonomichnyi visnyk DonbasuEconomic Herald of the Donbas, 2 (52), 60-67 [in Ukrainian]

  10. Toshchenko, J. (2007). Paradigms, structure and levels of sociological analysis. Socis – Sociological Studies, 9, 6-9 [in Russian]

  11. Urry, J. (2012). Sociology Beyond Societies: Mobilities for the Twenty-First Century. London: Routledge.

  12. Muleev, E.Yu. (2015). “Travel behaviour”, “Motility”, “Mobility”: revisited the conceptualisation of terms. Sotsiologicheskiy Zhurnal – Sociological Journal, 21, 3, 8-28  [in Russian]

  13. Urry, J. (2007). Mobilities. London: Polity.

  14. Urry, J. (2011). Climate change and society. London: Polity.

  15. Bauman, Z. (1998). Globalisation: The Human Consequences. New York: Columbia University Press.

  16. Sizikov, A. (2005). Dynamics of the formation of a transnational cultural space in the context of globalization. Saint Petersburg: Saint Petersburg State University of Culture and Arts [in Russian]

  17. Tormosheva, V.S. (2018). Global (im)mobility in the mirror of postmodern transformations: the political aspect. Sotsiologicheskoe obozrenieRussian Sociological Review, 17, 3, 329-345 [in Russian]

  18. Jensen, O. (2010). Erving Goffman and everyday life mobility. In The contemporary Goffman. New York: Routledge.

  19. Chernysh, N. (2014). Place of sociology of transborder processes in the structure of sociological knowledge. Heopolityka Ukrainy: istoriia i suchasnistGeopolitics of Ukraine: history and modern times, 2, 20-30. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gpuis_2014_2_4 [in Ukrainian]

  20. Ustych, S. (2014). Methodology of systematic research of transboundary processes and its social implementation. Uzhhorod: Polygraphy Center “Lira” [in Ukrainian]

  21. Chernysh, N. (2019). Ukrainian sociology in search of the general theory in the conditions of interdisciplinarity. Ukr. socìum – Ukrainian Society, 2, 9-34 [in Ukrainian]

Повний текст