Поширеність ВІЛ-інфекції серед найчисельніших етнічних груп ЧСЧ в Естонії: результати пілотного порівняльного дослідження
Стаття присвячена проблематиці нерівності між найбільшими етнічними групами в Естонії (естонці становлять більшість, а росіяни – меншість), загостреній російським вторгненням в Україну у 2022 р. Автори відштовхуються від гіпотези, що ті українські чоловіки в Естонії, які практикують секс із чоловіками (ЧСЧ) як соціально і економічно вразлива група несуть більший тягар ВІЛ-інфекції порівняно з місцевими ЧСЧ. У статті поставлено за мету порівняння рівня поширеності ВІЛ-інфекції серед ЧСЧ-українців та місцевих ЧСЧ в Естонії й визначення соціальних чинників, пов’язаних з підвищеним ризиком інфікування. Автори пропонують побудування більш прицільного дизайну медичних і соціальних послуг для біженців та мігрантів як одного з елементів зменшення наявної у суспільстві етнічної нерівності. У статті аналізуються записи в картках клієнтів проєкту “ЧСЧ-Контрольний пункт” Естонської мережі людей, які живуть з ВІЛ, з яких взято такі дані, як вік, регіон проживання, громадянство та країна походження. Біологічні результати отримано шляхом безоплатного та добровільного тестування за допомогою Insti Rapid Detection HIV Self Test, причому якщо тест був позитивним, клієнта направляли до клініки ВІЛ. Для аналізу даних використовувались одно- та двовимірні розподіли, а також бінарна логістична регресія. Добровільне консультування та тестування було проведено серед 2766 ЧСЧ в Естонії. У статті констатується, що поширеність ВІЛ серед усіх ЧСЧ становила 4% (із них 79% отримували лікування), а серед естонців, росіян і українців 3%, 6% та 8% відповідно. За результатами, незважаючи на різний етнічний склад регіонів Естонії, росіяни, які компактно проживають у найбільш ураженому ВІЛ повіті Іда-Віру, не відрізняються від естонської більшості за поширеністю ВІЛ, тоді як ВІЛ більш поширений серед українських чоловіків, які мають секс з чоловіками, що свідчить про необхідність створення медичних служб для біженців війни в Естонії. Порівнявши наші дані з державною статистикою Естонії та України, а також з даними з наукової літератури, автори доходять висновку, що вищий тягар ВІЛ-інфекції серед українських ЧСЧ в Естонії, ймовірно, зумовлений двома основними факторами: 1) неконтрольованою епідемією ВІЛ в окупованих регіонах України; 2) складними обставинами, з якими стикаються воєнні мігранти, зокрема інтерсекційною стигмою та дискримінацією. Крім того, автори аргументують, що держава повинна приділити увагу питанням етнічної належності та іншим факторам уразливості при зборі інформації про ключові групи населення.
Kasianczuk, M.H., Rüütel, K. (2024). Immigrants in Estonia: whether the different cultural background is a basis of existing key barriers to medical and social services. Ukrainian Society, 3-4 (90-91), 103-116.
Kasianczuk, M.H. (2022). Non-governmental organizations of the Ukrainian diaspora in Estonia. Ukrainian Society, 2 (81), 144-154 [in Ukrainian]
Pelz, M. (2014). Europeanization, Party Systems, and LGBT Rights: The Cases of Estonia, Latvia, Montenegro, and Serbia. Toronto: Department of Political Science University of Toronto.
Auers, D. (2015). Comparative Politics and Government of the Baltic States: Estonia, Latvia and Lithuania in the 21st Century. London: Palgrave Macmillan.
Jakobson, M.-L., Kasekamp, A. (2023). The impact of the Russia-Ukraine War on right-wing populism in Estonia. Brussels.
Attitudes of Estonian residents towards current foreign policy issues and Estonian foreign policy: Population survey 2025. (2025). Tallinn [in Estonian]
Veebel, V., Ploom, I. (2023). Estonian fears, hopes, and efforts-Russian war against Ukraine. Polarization, Shifting Borders and Liquid Governance: Studies on Transformation and Development in the OSCE Region.
Kuo, B.C.H. (2014). Coping, acculturation, and psychological adaptation among migrants: a theoretical and empirical review and synthesis of the literature. Health Psychology and Behavioral Medicine, 2 (1), 16-33.
Yakushko, O., Watson, M., Thompson, S. (2008). Stress and Coping in the Lives of Recent Immigrants and Refugees: Considerations for Counseling. International Journal for the Advancement of Counselling, 30 (3), 167-178.
Kasianczuk, M., Dumchev, K., Alijev, L., Kulbayev, S., Andrijauskas, L., Kuznetsov, G., Ulmanis, P. (2024). MSM and Trans People in Estonia: Population Size, Internal Homophobia, Involvement in HIV Programs and Satisfaction with Them. Tallinn: EHPV [in Russian]
Kasianczuk, M., Alijev, L., Kulbayev, S., Andrijauskas, L., Tsiupa, N., Šyškin, A., Tymchenko, N., Kuznetsov, G. (2024). HIV Testing Week in Estonia: Spring 2024. Tallinn [in Russian]
Kasianczuk, M., Milyakina, A., Kanatova, M. (2025). Queer Partnerships in the Baltic States. Tallinn: EHPV [in Russian]
KC, S., Clarke, K., Seppänen, M. (2023). A Scoping Review on Ageing Migrants in Finland Through the Lens of Intersectionality and Vulnerability. Nordic Journal of Migration Research, 13 (3), 2.
Bowleg, L. (2012). The Problem With the Phrase Women and Minorities: Intersectionality – an Important Theoretical Framework for Public Health. American Journal of Public Health, 102 (7), 1267-1273.
Holman, D., Walker, A. (2021). Understanding unequal ageing: towards a synthesis of intersectionality and life course analyses. European Journal of Ageing, 18 (2), 239-255.
Szklo, M., Nieto, F.J. (2014). Epidemiology: Beyond the Basics. 3rd ed. Burlington, Massachusetts: Jones & Bartlett Publishers.
Bolshov, Ye.S., Kasianczuk, M.H., Trofymenko, L.V. (2014). Behaviour Monitoring and HIV-Prevalence among Men who Have Sex with Men as a Component of Second Generation Surveilance: analytical report on results of the biobehavioural survey of 2013. Kyiv [in Ukrainian]
Rüütel, K., Epštein, J., Kaur, E. (2022). HIV-nakkuse ja kaasuvate infektsioonide epidemioloogiline olukord Eestis aastatel 2012–2021. Tallinn.
Estonia: Socio-Economic Insights Survey 2024. (2025). Tallinn.
Kirch, A., Tuisk, T. (2009). Estonians and Russians in Estonia: Is the Soviet Past Still Dominating the Present? In Socio-Economic and Institutional Environment: Harmonisation in the EU Countries of Baltic Sea RIM (pp. 67-94). Tallinn: Institute for European Studies; International University Audentes.
Rünne, E., Grünberg, L., Merusk, K., Pohl, R., Oblikas, A. (2023). LGBT (04/2023). Tallinn. URL: https://humanrights.ee/app/uploads/2023/05/2023-04-LGBT-aruanne_avaldamine.pdf
Kasianczuk, M. (2022). Changes in Personality Traits among Young Gay and Bisexual Men in Donbas during the Occupation of 2014–2015. In Ye. Golovakha, S. Makieiev (Eds.), Ukrainian Society in Wartime. 2022: collective monograph (pp. 238-249). Kyiv: Institute of Sociology of National Acadeny of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]