Суб’єктність креативного класу в архетипному вимірі (на прикладі ІТ-сфери)
Упродовж останніх двох десятиліть у соціологічному дискурсі дедалі частіше проявляється інтерес до культурних і символічних джерел активності соціальних суб’єктів. Це особливо актуально щодо креативного класу – соціальної групи, яка поєднує носіїв інноваційного мислення, цифрових компетентностей і творчого потенціалу. Ця спільнота здатна усвідомлено діяти, впливати на соціальні процеси, приймати рішення та нести відповідальність за їхні наслідки. З метою глибшого розуміння механізмів дії цієї страти у статті застосовано архетипний підхід. Теорії архетипів дозволяють не лише типологізувати особистості, але й пояснити глибинні сценарії соціальної дії, які формують мислення, стиль лідерства та інноваційну поведінку. Завдяки цьому підходу можна краще інтерпретувати, чому креативний клас водночас є різноманітним, але об’єднаним спільними цінностями – свободою, прагненням до створення нового та відповідальністю за соціальні трансформації. У межах роботи здійснено спробу проаналізувати суб’єктність креативного класу на прикладі ІТ-сфери через призму архетипного підходу, який базується на аналітичній психології К. Юнга та її подальшій соціологічній інтерпретації. У цьому контексті розглянуто п’ять головних архетипів, які відіграють важливу роль у формуванні ідентичності та суб’єктності креативного класу в сучасному суспільстві. Ці архетипи, що спираються на юнгіанську традицію та культурну теорію архетипів (К. Юнг, Дж. Кемпбелл, К. Пірсон та інші), використовуються як символічні моделі, які репрезентують різні аспекти самосвідомості, дійовості та функціональної ролі креативного класу в умовах інформаційного суспільства. Серед усього спектра архетипів особливо виокремлено архетип Творця, який уособлює основну динаміку самореалізації, культурного продукування та етичної автономії – рис, притаманних представникам креативного класу. Окрему увагу приділено українському контексту, зокрема ІТ-сфері, де архетипні ролі проявляються через волонтерські ініціативи, цифрову творчість, розвиток стартап-культури. Обґрунтовано значення архетипної структури як інтерпретативного інструменту для глибшого розуміння соціального впливу цієї нової страти. Проведене дослідження сприяє поглибленню уявлень про креативний клас як суб’єкта не лише економічної, але й культурної трансформації сучасного суспільства.
Baudrillard, J. (2003). Passwords. London: Verso.
Florida, R. (2002). The Rise of the Creative Class. And How It’s Transforming Work, Leisure, Community and Everyday Life. New York: Basic Books.
Castells, M. (1996). The Rise of the Network Society. Oxford: Blackwell.
Pichkurova, Z. (2023). Development of Ukraine’s digital economy under martial law. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and Society, 58 [in Ukrainian]
Florida, R. (2012). The rise of the creative class: Revisited. Basic Books.
Libanova, E.M. (Ed.). (2020). Human Development in Ukraine: minimising social risks. Kyiv: Ptoukha Institute for Demography and Social Studies NAS of Ukraine [in Ukrainian]
Castells, M. (2009). The rise of the network society. 2nd ed. Oxford: Wiley-Blackwell.
Florida, R. (2020). The Rise of the Creative Class. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian]
Donii, O.S. (2019). Creative Sector and Culture in Ukraine: Challenges of the Transformational Era. Ukrainian culture: the past, modern ways of development, 25, 7-14 [in Ukrainian]
Jung, C. (2001). The Archetypes of the Collective Unconscious. Kuiv: Osnovy [in Ukrainian]
Pearson, C. (2020). Awakening the Heroes Within: Twelve Archetypes to Help Us Find Ourselves and Transform Our World. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva [in Ukrainian]
Giddens, A. (2004). Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age. Lviv: Vydavnytstvo UKU [in Ukrainian]
Bandura, A. (2001). Social Cognitive Theory: An Agentic Perspective. Annual Review of Psychology, 52, 1-26.
Pearson, C.S., Marr, H.K. (2007). What story are you living? A workbook and guide to interpreting results from the Pearson-Marr Archetype Indicator Instrument. Gainesville: Center for Applications of Psychological Type.
Mark, M., Pearson, C.S. (2001). The hero and the outlaw: Building extraordinary brands through the power of archetypes. New York: McGraw-Hill.
Andjelkovic, M. (2022). Digital nomads and the future of work. Journal of Remote Work and Society, 5 (2), 110-129.
McAdams, D. (2010). The Stories We Live by: Personal Myths and the Making of the Self. Kyiv: Laboratoriia [in Ukrainian]
Schwartz, S.H. (1992). Universals in the content and structure of values: Theoretical advances and empirical tests in 20 countries. Advances in Experimental Social Psychology, 25, 1-65.
Parsons, T. (1951). The social system. Glencoe: Free Press.
Berger, P.L., Luckmann, T. (1966). The social construction of reality: A treatise in the sociology of knowledge. New York: Anchor Books.