Автори статті

Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Архетипи соціальних інститутів

Архетипи тероризму в символічних інтеракціях ЗМІ

Ukr. socìum, 2026, 3(98): 30-43
Мова:
Українська
https://doi.org/10.15407/socium2026.03.030
5

Стаття присвячена соціокультурним механізмам символічного конструювання архетипних образів тероризму в сучасному інформаційному просторі. У статті висвітлюється роль засобів масової інформації як інституційного каналу, фільтра та інтерпретатора соціальної реальності, а також способи, якими аудиторія наділяє медійно опосередковані образи тероризму соціальними значеннями. Стаття спрямована на виявлення особливостей формування та інтерпретації архетипних образів тероризму у символічних взаємодіях між засобами масової інформації та аудиторією. Автор звертається до методологічного потенціалу символічного інтеракціонізму Г. Блумера і Дж.Г. Міда та архетипного підходу К.Г. Юнга. Емпіричну основу становить пілотне якісне дослідження – глибинні напівструктуровані інтерв’ю (n = 8), проведені у грудні 2024 р. Матеріал систематизовано під час тематичного кодування за п’ятьма аналітичними блоками, що охоплювали первинні асоціації, портрет терориста, зооморфні й родинні проєкції та образи масової культури. У висловлюваннях респондентів виявлено повторювані символічні характеристики образу терориста, а також співіснування етнічно маркованого стереотипу й анонімізованого образу “ворога без обличчя” який в архетипній інтерпретації співвідноситься з Тінню. Запропоновано авторську евристичну типізацію образів терориста шляхом адаптації архетипних моделей Дж.Ш. Болен (Арес, Посейдон, Діоніс, Гермес, Гадес, Гефест). Результати не претендують на статистичну репрезентативність і розглядаються як основа для формування гіпотез щодо подальшого дослідження медійних репрезентацій тероризму. Практичне значення полягає у можливості використання архетипної матриці для аналізу маніпулятивних наративів, розвитку медіаграмотності та оцінювання ризиків інформаційно-психологічного впливу.

  1. Global Terrorism Index 2025: Measuring the Impact of Terrorism. (2025). Sydney: Institute for Economics & Peace. URL: http://visionofhumanity.org/resources

  2. Lepskyi, M.A. (Ed.). (2024). Visual Sociology in Criminology (from the practice of studies of sociologists, mediators, and criminologists). Zaporizhzhia: KSK-Alliance, CNSD [in Ukrainian]

  3. Rizun, V.V. (Ed.). (2010). Basic Theories of Mass Communication and Journalism: textbook. Kyiv: Free Press Center [in Ukrainian]

  4. Melnyk, Yu. (2017). Mediatization of Terrorism: Prerequisites and Consequences. Bulletin of Lviv University. Journalism Series, 42, 236-244 [in Ukrainian]

  5. Melnyk, Yu. (2021). Justification of Occupation in German (1938) and Russian (2014) Media: Substitution of Aggressor and Victim. Bulletin of Lviv University. Journalism Series, 50, 108-118 [in Ukrainian]

  6. Jung, C.G. (2018). The Archetypes and the Collective Unconscious. Lviv: Astrolabe [in Ukrainian]

  7. Jung, C.G. (2019). Aion: Researches into the Phenomenology of the Self. Lviv: Astrolabe [in Ukrainian]

  8. Moore, R.L., Gillette, D. (1991). King, Warrior, Magician, Lover: Rediscovering the Archetypes of the Mature Masculine. San Francisco: HarperSanFrancisco. URL: https://archive.org/details/kwml_20200814/page/n3/mode/2up

  9. Rutter, V.B., Singer, T. (2015). Ancient Greece, Modern Psyche: Archetypes Evolving. Taylor & Francis Group.

  10. Bolen, J.S. (1985). Goddesses in everywoman: A new psychology of women. New York: Harper & Row.

  11. Bolen, J.S. (1990). Gods In Everyman. Harper Paperbacks.

  12. Kushner, H.W. (2003). Encyclopedia of Terrorism. Thousand Oaks (CA); London; New Delhi: SAGE Publications.

  13. Moghadam, A. (2013). How Al Qaeda Innovates. Security Studies, 22 (3), 466-497.

    https://doi.org/10.1080/09636412.2013.816123

  14. Ganor, B. (2002). Defining Terrorism: Is One Man’s Terrorist another Man’s Freedom Fighter? Police Practice and Research, 3 (4), 287-304.

    https://doi.org/10.1080/1561426022000032060

  15. Tkach, V.F. (2015). Modern Terrorism: Trends, Manifestations, Challenges, and Threats for Ukraine. Strategic Priorities, 3, 12-18 [in Ukrainian]

  16. Arkhireiskyi, D.V., et al. (2002). Political Terror and Terrorism in Ukraine. XIX–XX centuries: historical essays. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian]

  17. Sereda, V.V., Serkevych, I.R. (2016). Terrorism: criminological determination and criminal law counteraction: monograph. Lviv: Lviv State University of Internal Affairs [in Ukrainian]

  18. Lipkan, V.A. (2007). Struggle against International Terrorism: Regulatory Framework. Kyiv: KNT [in Ukrainian]

  19. Trebin, M.P. (2019). The phenomenon of terrorism: understanding the essence. The Journal of Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 2 (41), 88-102 [in Ukrainian]

    https://doi.org/10.21564/2075-7190.41.168239

  20. Ryzhov, I.M. (2008). Foundations of Terrorogenicity Analysis of Social Systems: monograph. Kyiv [in Ukrainian]

  21. Rushchenko, I.P., Liashenko, N.O. (2023). Civilian Ukrainians in the Context of Terrorist War. Social Technologies: Current Problems of Theory and Practice, 97, 75-92 [in Ukrainian]

  22. Leonov, B. (2014). Terrorism in the Aspect of Mass Media Activity. Information and Law, 10, 87-92 [in Ukrainian]

  23. Blumer, H. (1986). Symbolic Interactionism: Perspective and Method. University of California Press.

  24. Mead, G.H. (1934). Mind, Self, and Society: From the Standpoint of a Social Behaviorist. Chicago: Univ. of Chicago Press.

  25. Cooley, C.H. (1902). Human Nature and the Social Order. New York: Charles Scribner’s Sons.

  26. Cooley, C.H. (1909). Social Organization: A Study of the Larger Mind. New York: Charles Scribner’s Sons.

  27. Goffman, E. (1959). The Presentation of Self in Everyday Life. New York: Anchor Books.

  28. Goffman, E. (1967). Interaction Ritual: Essays on Face-to-Face Behavior. Reprint. Originally published: New York: Anchor Books.

  29. Kuhn, M.H. (1964). Major Trends in Symbolic Interaction Theory in the Past Twenty-Five Years. The Sociological Quarterly, 5 (1), 61-84.

  30. Altheide, D.L. (2006). The Mass Media, Crime and Terrorism. Journal of International Criminal Justice, 4 (5), 982-997.

  31. McQuail, D. (1994.). Mass communication theory: An introduction. 3rd ed. London: Sage Publications.

  32. Lepskyi, M.A. (2021). Sociology of Aggression: monograph. Zaporizhzhia: KSK-Alliance [in Ukrainian]

  33. Lepskyi, M.A. (2024). Criminal and Politician Profiling: Monograph. Zaporizhzhia: CNSD [in Ukrainian]

  34. Baudrillard, J. (2013). The Spirit of Terrorism. Verso.

  35. Jenkins, B.M. (1974). International Terrorism: A New Kind of Warfare. Santa Monica, CA: RAND Corporation.

  36. Lepskyi, M.A. (2025). Biographical Method: Constructor of Research Methodology Design: monograph. Zaporizhzhia: CNSD [in Ukrainian]