Інституційна інтеграція нової професії до соціальної системи: досвід запровадження посади клінічного психолога
Стаття присвячена комплексному соціологічному аналізу феномену соціальної інтеграції клінічних психологів у систему закладів охорони здоров’я України. Автори звертаються до фундаментальної наукової проблеми операціоналізації та емпіричного вимірювання інтеграції, долаючи розрив між абстрактними метатеоретичними конструктами й конкретними індикаторами включення фахівця в організаційне середовище. Теоретико-методологічне підґрунтя роботи утворюють системна теорія Т. Парсонса (функціональна схема AGIL), автопоетичний підхід Н. Лумана, концепції багатовимірної інтеграції Х. Ессера, розрізнення системної та соціальної інтеграції Д. Локвуда, а також рівнева модель соціалізації Т. Швінна. На цій основі розроблено авторську аналітичну модель, що виокремлює чотири рівні інтеграції клінічного психолога: інституційно-нормативний, культурний, командний та об’єктний. Емпіричною базою слугувало репрезентативне соціологічне дослідження, проведене у 2025–2026 рр. дослідницькою компанією MCG у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією “IsraAID”. Вибірка охопила 1834 респонденти – клінічних психологів, лікарів, допоміжний медичний персонал і представників адміністрації – з усіх макрорегіонів України та трьох рівнів медичної допомоги. У статті детально проаналізовано інституційні умови професійної діяльності, динаміку попиту на психологічні послуги, уявлення медичного персоналу про функції психолога, міждисциплінарну взаємодію, конфліктність середовища та стратегії побудови співпраці. Виявлено, що інтеграція психологів є не бінарним станом “так – ні”, а континуумом, який реалізується на базовому операційному, професійно-командному та організаційно-розвитковому рівнях. Зафіксовано суттєві відмінності у сприйнятті ролі та навантаження психолога залежно від професійної позиції, віку респондентів і рівня закладу охорони здоров’я; окреслено зони ризику, пов’язані зі стереотипізацією та завищеними очікуваннями адміністрації. Згідно з результатами дослідження, попри загалом високий рівень інституційної підтримки безперервного професійного розвитку, системні механізми регуляції, супервізійна підтримка та доступ до цифрових реєстрів залишаються неповністю сформованими, що створює структурні обмеження для повноцінного включення клінічних психологів у мультидисциплінарні команди. Новизна роботи полягає в поєднанні системно-теоретичної рамки з масштабним емпіричним аналізом, який уперше дає змогу виміряти інтеграцію клінічного психолога як багатовимірний феномен у національному контексті.
- інституційно-нормативний рівень інтеграції
- командний рівень інтеграції
- соціологічне опитування
- роль
- професійні стереотипи
- об’єктний рівень інтеграції
- мультидисциплінарна команда
- міжпрофесійна взаємодія
- інституційна підтримка
- заклад охорони здоров’я
- культурний рівень інтеграції
- клінічний психолог
- ексклюзія
- сприйняття
- Соціальна інтеграція
Parsons, T. (1991). The Social System. Routledge.
Ruan, A. (2024). Governance by Design: A Parsonian Institutional Architecture for Internet-Wide Agent Societies. arXiv preprint. arXiv:2405.06055.
Đurić, M., Stojanović, Đ. (2020). Niklas Luhmann’s Social Systems Theory: The Issue of Subsystem Autonomy. SPM, 4, 151-170.
Schwinn, T. (2023). Social Integration – Levels and Dimensions. Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie, 75, 356-400.
Topalović, A. (2025). Institutional Patterns of Diversity and Inclusion Across European Organisations and Regions. Management Dynamics in the Knowledge Economy, 13 (4), 414-429.
Hu, J., Cheung, C. (2024). A meta-analysis exploring the relationship between social identity and social integration. Frontiers in Psychology, 15.
Kutsenko, O., Bataeva, E., Babenko, S. (2020). De-Othering Politics and Practices of Forced Migrants in Modern Society. Ideology and Politics Journal, 2 (16), 62-84.
Vera Cruz, G., Da Rosa, C., Kpanake, L. (2026). Predictors of social integration of new immigrants in France: data-driven approach and machine learning analyses. Frontiers in Human Dynamics, 8.
Fayyaz, N., Nanjiba, N., Mahmood, A., Pandsheno, S., Haji Hosseini, S., Canham, S.L. (2026). Nuances of social integration within ageing in the right place. Ageing & Society, 46.
Trepo, M. (2023). Social Institutions and the Problem of Order: Dissertation. University of Helsinki.
Conceptual Framework on Social Integration. OAS.org. URL: https://www.oas.org/cicaddocs/Document.aspx?Id=3516
Le Cunff, A.-L., Martis, B.-L., Glover, C., Ahmed, E., Ford, R., Giampietro, V., Dommett, E.J. (2025). Cognitive load and neurodiversity in online education: a preliminary framework for educational research and policy. Frontiers in Education, 10.
Hämäläinen, J., Matikainen, P. (2018). Mechanisms and Pedagogical Counterforces of Young People’s Social Exclusion. Sustainability, 10 (2166).
Baute, S., Tober, T. (2024). European Institutional Integration and the Educational Divide in Support for the European Union. British Journal of Political Science, 54 (4), 84-92.
St-Onge, J., Harp, R., Burgio, G., Waring, T.M., Lovato, J., Hébert-Dufresne, L. (2023). Defining and classifying models of groups: The social ontology of higher-order networks. arXiv preprint, arXiv:2310.15115.
Laato, J., Schroderus, V., Kanerva, J., Kauppi, J., Lummaa, V., Ginter, F. (2024). Measuring Social Integration Through Participation: Categorizing Organizations and Leisure Activities in the Displaced Karelians. ACL Anthology, 165-185.
Elisberg, T., Baskerville, R. (2024). To Vanquish the Social Monster: The Struggle for Social Inclusion among Peers in the Field of Systems Development. IFIP 8.2, 367-377.