Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Використання фінансових послуг населенням у світі та Україні

89
10
Стаття(УКР)(.pdf)

За даними опитування Findex проведено порівняльну оцінку використання населенням рахунків у фінансових установах за групами: країни, що розвиваються; країни з високим рівнем доходу; Україна. Враховано бар’єри, які виникають під час використання фінансових послуг, а також соціоекономічні (рівень доходу, зайнятість) і демографічні характеристики (гендерні, вікові) користувачів. Виявлено зростання частки власників рахунків, які здійснюють платежі з використанням мобільних телефонів та інтернету. При цьому як серед населення, яке ко­ристується банківськими послугами, так і населення, яке не охоплене банківськими послугами, жінки та користувачі з бідних верств мають менший доступ до зазначених технологій. На відміну від світових показників в Україні рівень володіння рахунком у фінансовій установі є однаковим, як серед жінок, так і серед чоловіків, проте існує розрив між багатими та бідними верствами, а також за зайнятістю населення. Проаналізувавши причини й ознаки населення, яке не користується банківськими послугами, виявлено недовіру українців до фінансових установ, як значний бар’єр до володіння рахунком. Представлено огляд показників використання рахунку у фінансовій установі з метою отримання державних виплат, заробітної плати в приватному секторі, здійснення розрахунків з бізнесом (оплати комунальних послуг, внутрішніх грошових переказів, платежів від індивідуальних підприємців). Виявлено активізацію проведення цифрових платежів в Україні, порівняно з більшістю країн, що розвиваються. Як у країнах з високим рівнем доходу, так і в Україні власники дебетових карток частіше використовують їх, порівняно з країнами, що розвиваються. Зауважено, що наяв­ність рахунку у фінансовій установі не свідчить про схильність населення до використання його з метою накопичення заощаджень. У цілому рівень фінансової інклюзії з позиції попиту зростає у світі та швидшими темпами в країнах, що розвиваються, зокрема в Україні, що зумовлено поширенням мобільних телефонів та інтернету. У країнах з високим рівнем доходу спостерігається більш активне використання фінансових послуг, незважаючи на нерівність за віком, статтю, зайнятістю населення. Рівень їх використання в Україні за своїми показниками хоч і відповідає середньому, але значно відстає від показників країн з високим рівнем доходу. Встановлено, що населення в країнах з високим рівнем доходу, яке володіє рахунком у фінансовій установі, є економічно активним, частіше заощаджує та позичає у фінансових установах, порівняно з країнами, що розвиваються, де надають перевагу “неформальним” способам заощадження та кредитування. Виявлено низький рівень проникнення депозитів і кредитів серед фізичних осіб на фоні активізації безготівкових розрахунків. Обґрунтовано, що високий рівень фінансової інклюзії населення залежить не тільки від володіння рахунком у фінансовій установі, але й від механізмів його використання. Визначено шляхи активізації використання фінансових послуг: розвиток мобільних платежів, цифровізація приватних і державних виплат, підвищення фінансової грамотності.

  1. Popova, O. (2020). Inclusive development: a new concept or an update of the sustainable development concept? Ekon. prognozuvannâEconomy and Forecasting, 1, 128-141 [in Ukrainian]

  2. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development: Resolution. (2015). The General Assembly [in Ukrainian]

  3. Demirguc-Kunt, A., Hu, B., Klapper, L. (2019). Financial Inclusion in the Europe and Central Asia Region: Recent Trends and a Research Agenda. World Bank Policy Research Working Paper, 8830. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/31585

  4. Allen, F., Demirguc-Kunt, A., Klapper, L., Martinez Peria, M. (2012). The Foundations of Financial Inclusion: Understanding Ownership and Use of Formal Accounts. World Bank Policy Research Working Paper, 6290. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/12203

  5. Sahay, R., Eriksson von Allmen, U., Lahreche, A., Khera, P., Ogawa, S., Bazarbash, M., Beaton, K. (2020, July). The Promise of Fintech in the Post COVID-19 Era. IMF Monetary and Capital Markets Department Paper, 20/09. URL: https://www.imf.org/en/Publications/Departmental-Papers-Policy-Papers/Issues/2020/06/29/The-Promise-of-Fintech-Financial-Inclusion-in-the-Post-COVID-19-Era-48623

  6. Barajas, A., Beck, T., Belhaj, M., Naceur, S. (2020, August). Financial Inclusion: What Have We Learned So Far? What Do We Have to Learn? IMF Working Paper, WP/20/157. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2020/08/07/Financial-Inclusion-What-Have-We-Learned-So-Far-What-Do-We-Have-to-Learn-49660

  7. The Global Findex Database. World Bank Group. URL: http://globalfindex.worldbank.org

  8. Demirgüç-Kunt, A., Klapper, L., Singer, D., Ansar, S., Hess, J. (2018). The Global Findex Database. Measuring Financial Inclusion and the Fintech Revolution. URL: http://hdl.handle.net/10986/29510

Повний текст