Мультисуб’єктне управління в системі соціального захисту населення
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю обґрунтування пріоритетів державної політики щодо розвитку мультисуб’єктного управління в системі соціального захисту населення. Метою статті є дослідження сутності та сучасних тенденцій розвитку мультисуб’єктного управління, його ролі у реформуванні системи соціального захисту населення, визначення пріоритетних напрямів активізації участі суб’єктів громадянського суспільства в реформуванні й функціонуванні системи соціального захисту в Україні. Методи дослідження: діалектичного та абстрактно-логічного аналізу, індукції й дедукції, аналогії та порівнянь, системного і комплексного аналізу. Показано, що системи соціального захисту є критично важливим інструментом сучасної демократичної держави для виходу з бідності та зменшення нерівності доходів, допомагають стабілізувати економіку під час криз, підтримують споживання, сприяють соціальній справедливості, рівній участі, зміцнюють соціальну згуртованість у суспільстві та є важливими для розвитку здатності країни реагувати на стихійні лиха й інші потрясіння. Концепція мультисуб’єктного управління передбачає узгодження державного управління, ринкового саморегулювання та врахування інтересів суспільства завдяки участі недержавних акторів, таких як соціальні партнери та громадянське суспільство, у процесі прийняття рішень на всіх рівнях управління. Інструментом пошуку спільних рішень і формування відповідального мультисуб’єктного управління є публічний (громадський) діалог для обговорення питань і прийняття рішень, що становлять спільний інтерес. В Україні законодавчо унормовані та діють механізми соціального діалогу, що може розглядатись як частина публічного (громадського) діалогу. З огляду на це, визначені пріоритетні напрями активізації участі суб’єктів громадянського суспільства у формуванні та реалізації політики соціального захисту в Україні, основними з яких є розвиток мультисуб’єктного управління, залучення до сфери соціального діалогу більш широкого кола учасників, поширення використання у публічному (громадському) діалозі таких форм соціального діалогу, як обмін інформацією, консультації та узгоджувальні процедури.
Esping-Andersen, G. (1990). The three worlds of welfare capitalism. Cambridge: Polity Press.
Razavi, S., Behrendt, C., Nesterenko, V., Orton, I., Peyron Bista, C., Ramos Chaves, A., Schwarzer, H., Stern-Plaza, M., Wodsak, V. (2022). Building universal social protection systems for all: What role for targeting? Global Social Policy, 22 (3), 449-463.
Pouw, N., Bender, K. (2022) The poverty reduction effect of social protection: the pros and cons of a multidisciplinary approach. The European Journal of Development Research, 34 (5), 2204-2223.
Dahl, R.A., Tufte, E. (1973). Size and Democracy. Stanford: Stanford University Press.
Broadhurst, K., Gray, N. (2022). Understanding resilient places: Multi-level governance in times of crisis. Local Economy: The Journal of the Local Economy Policy Unit, 37 (1-2), 84-103.
Giraudy, A, Niedzwiecki, S. (2022). Multi-level governance and subnational research: Similarities, differences, and knowledge accumulation in the study of territorial politics. Regional & Federal Studies, 32 (3), 393-411.
Libanova, E. (2024). Resilience of the socio-economic system of Ukraine to the shocks caused by the war: specifics of formation and response. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika – Demography and Social Economy, 4 (58), 3-23.
Ratsiuk, A.S. (2013). Analysis of models of social protection of the population in the member states of the European Union. IV International Scientific and Methodological Conference “Economic Modeling: Problems, Trends, Experience” October 24-26, 2013, Ternopil (pp. 146-148). Ternopil: Ternopil Ivan Puluj National Technical University [in Ukrainian]
Agrawal, A., Lemos, M.C. (2007). A Greener Revolution in the Making?: Environmental Governance in the 21st Century. Environment: Science and Policy for Sustainable Development, 49 (5), 36-45.
Okhrimenko, A.G. (2017). Multi-subjectivity of management of the national tourism system. Naukovyi visnyk UzhNU. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo – Scientific Bulletin of UzhNU. Series: International Economic Relations and the World Economy, 14 (2), 48-52 [in Ukrainian]
Cairney, P., Heikkila, T., Wood, M. (2019). Making Policy in a Complex World (1 ed.). Cambridge: Cambridge University Press.
Okhrimenko, A.G. (2016). The influence of the communicative paradigm on the management of the national tourism system. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia – Eastern Europe: Economics, Business and Management, 4, 88-93 [in Ukrainian]
Making Decentralisation Work: A Handbook for Policy-Makers. OECD Multi-level Governance Studies. (2019). Paris: OECD Publishing.
A Guide to Multi-level Governance. For Local and Regional Public Authorities. (2015). Coopenergy Consortium. URL: https://www.local2030.org/library/210/A-Guide-to-Multi-level-Governance-For-Local-and-Regional-Public-Authorities.pdf
Korzhenko, V., Khashyieva, L. (2011). Formation of the concept of Governance in the process of forming a modern European administrative space. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy – Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 2, 10-19 [in Ukrainian]
Romaniuk, S. (2024). Governance in the conditions of forming a resilient society. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika – Demography and Social Economy, 4 (58), 95-112.