Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Соціальне відторгнення у контексті моделей соціального добробуту: міжнародне порівняння

259
4
Стаття(УКР)(.pdf)

Представлено порівняння середніх оцінок рівня соціального відторгнення у групах країн,яким властиві різні моделі соціального добробуту. Згідно з підходом до вимірювання соціального відторгнення, запропонованого Дж. Джоель-Гісбергом та К. Вруманом, у ході аналізу виокремлено типові виміри концепту: матеріальну депривацію та соціальну ізоляцію.

На основі даних Європейського соціального дослідження (ESS) з використанням факторного аналізу здійснено емпіричну ідентифікацію двох зазначених вимірів (компонентів) концепту у групах країн, які представляють соціально-демократичну, консервативно-корпоративістську, ліберальну та середземноморську моделі соціальної політики, а також групу країн Східної Європи та пострадянські держави.

Результати порівняння середніх оцінок рівня матеріальної депривації демонструють його відповідність рівню соціального та пенсійного забезпечення відповідно до моделі соціальної політики. Водночас на прикладі пострадянських країн не виявлено прямого зв’язку між соціальною ізоляцією та певними моделями соціального добробуту.

  1. Esping-Andersen G. The three worlds of welfare capitalism. John Wiley & Sons, 2013.

  2. Kovács J.M. Approaching the EU and reaching the US? Rival narratives on transforming welfare regimes in East-
    Central Europe. West European Politics. 2002. Vol. 25. No 2. P. 175–204.

  3. Kutsenko O., Gorbachyk A. Welfare state in uncertainty: disparity in social expectations and attitudes. Corvinus Journal of Sociology and Social Policy. 2015. Vol. 5. No 2.

  4. Soede A.J., Vrooman J.C., Ferraresi P.M. Unequal Welfare States. Distributive consequences of population ageing in six European countries. 2004. 185 p.

  5. Jehoel-Gijsberg G., Vrooman C. Social exclusion of the elderly: a comparative study of EU member states. ENEPRI Research Report. 2008. No 57. 84 p. URL: http://ceps.be/book/social-exclusion-elderly-comparative-study-eu-member-states

  6. Bhalla A., Lapeyre F. Social exclusion: towards an analytical and operational framework. Development and change. 1997. No 28(3). Р. 413–433.

  7. Böhnke P. Nothing left to lose? Poverty and social exclusion in comparison. Em pirical evidence on Germany. WZ B Discussion Paper. 2001. No FS III 01-402.

  8. Гришина Т.В. Процессы социального включения людей старшего возраста: Украина в европейском контексте (сравнительный анализ). Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. 2014. № 20. С. 243–247.

  9. Böhnke P. Reporting on social exclusion: standard of living and social participation in Hungary, Spain, and Germany. WZB Discussion Paper. 2001. No FS III 01-407. 29 p.

  10. Böhnke P. Are the poor socially integrated? The link between poverty and social support in different welfare regimes. Journal of European Social Policy. 2008. Vol. 18. No 2. P. 133–150.

  11. Vogel J., Boelhouwer J., Veenhoven R. Measuring social exclusion for the ESS core module. 2003. URL: http://www.europeansocialsurvey.org

  12. Park H.M. Comparing group means: t-tests and one-way ANOVA using Stata, SAS, R, and SPSS. 2003.

Повний текст