Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Етика сучасності: феномен гібридизації

333
10
Стаття(УКР)(.pdf)

Здійснено спробу цілісного концептуального підходу до розуміння сучасної етики. Особливу увагу приділено аналізу та характеристиці сучасності; змісту, головній проблематиці, тенденціям етики сьогодення; гібридизації – типовому явищу як сучасної доби, так і етики. Досліджено ментальні та соціокультурні особливості сучасної доби; наголошено на явищах кризи, конфліктах, гострих суперечностях тощо.

Визначено, що сьогодення на внутрішньому рівні людини корелюється з почуттями незахищеності, станами гострої напруженості, незадоволення, дисгармонії, амбівалентності, болем і стражданням. Зроблено узагальнення про наявність патологічних, небезпечних процесів у сфері духовного та цивілізаційного життя українця. Акцентовано увагу на тому, що нашому теперішньому буттю-етосу відповідають переважно характеристики неприроднього, механічного, оманливого, які викликають аналогії з несправжнім життям, де людина не відчуває себе, в якому вона – не господар. Аналіз сьогодення дозволив змоделювати сучасне розуміння етики, виокремити її специфіку та завдання.

Зосереджено увагу на вагомості вивчення феномену межовості. Розкрито подвійні смислові конструкти поняття “межовість”, значення понять “межа” та “між”, діалектичні властивості розподільчого та об’єднувального характеру. Наголошено на необхідності набути нового досвіду, готовності до розширення меж персональної свідомості, здатності виходити за межі своєї індивідуальної обмеженості (розуміння етики як “досвід меж та експерименту”), активності у площині соціальних зв’язків, сфері “між” (інтерсуб’єктних зв’язків), активного творення спільного життєвого простору. Аргументовано, що етика сучасної доби позиціонує себе і як сутнісно філософська сфера знання, і як міждисциплінарна наука, що плідно розвивається у площині взаємодії з іншими ділянками знання. Простежено новітні напрями міждисциплінарних досліджень етики (концепції логотерапії, блокадної етики, вагонеткології тощо). Привернуто увагу до проблем українського соціуму. Наголошено на підриві морально-етичних основ суспільного фундаменту, відриві соціально-економічної та політичної сфер від морально-етичних основ культури, укоріненні корупції, методів прихованого насильства, зокрема, маніпуляції, провокації, спекуляції, явищ шельмування, підміни, фабрикування подвійної реальності. Наголошено, що одним з головних викликів для вітчизняного сьогодення є процеси гібридизації, тому потребує особливої уваги та додаткового вивчення сам феномен і поняття, яке його визначає.

Виокремлено сучасні явища морально-етичної патології: негативну сугестію, фейк і троллінг, акцентовано на їхній спорідненості з гібридизацією, природою демонічного. Запропоновано авторське визначення гібридизації, що включає специфіку смислів сугестії, фейку, троллінгу та демонічного. Підкреслено, що поява, поширення та посилення дії таких феноменів свідчить про маргіналізацію етики в Україні та необхідність відродження її оздоровчої здатності. Для оздоровлення українського суспільства та модернізації етики запропоновано відродження та сучасне використання етичних концептів, що можуть слугувати як маркери, зокрема, “етос – домівка”, “етос – благо-устрій”; зроблено наголос на їхніх органічних, співприродних людині формах організації порядку та безпеки, задоволення людських потреб у пошуках щастя.

З метою передання суперечливої повноти напружених, амбівалентних ситуацій і кращої орієнтації у проблемах розмежування та єдності українського соціуму запропоновано використання додаткового концепту “межовість” з конструктами подвійного значення “межа” та “між”.

  1. Бауман З. Плинні часи. Життя в добу непевности / пер.з англ. А. Марчинського. Київ: Критика, 2013. 174 с.

  2. Бауман З., Донскіс Л. Моральна сліпота. Втрата чутливості у плинній сучасності / пер. з англ. О. Буценка. Київ: Дух і літера, 2014. 280 с.

  3. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть. Львів: Кальварія, 2004. 376 с.

  4. Вопрос смерти и смерти. Книга философа Дэвида Эдмондса “Убили бы вы толстяка? URL: http://lenta.ru/articles/2015/12/27/death/

  5. С. Кьеркегор. Страх и трепет. Москва: Республика, 1993. С. 210–242.

  6. Лебон Г., Тард Г. Психология толп. Москва: Институт психологии РАН, Изда-тельство “КСП+”, 1998. 416 с.

  7. Балакірєва О.М., Геєць В.М., Сіденко В.Р. та ін. Ціннісна складова модерніза-ційних процесів у сучасному соціумі України: кол. моногр. Київ: НАН України,ДУ“Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”, 2014. 340 с.

  8. Малахов В. Право бути собою. Київ: Дух і літера. 2008. 336 с.

  9. Общество без доверия / под ред. Е. Головахи, Н. Костенко, С. Макеева. Киев: Ин-т социологии НАН Украины, 2014. 338 с.

  10. Рущенко І.П. Російсько-українська гібридна війна: соціологічний аналіз. Харків: ФОП Павленко О.Г., 2015. 268 с.

  11. Черниш Н.Й. Вплив довіри та довірчих відносин на становлення новітнього соціального інституту волонтерства у сучасній Україні. Соціологія: теорія, методи,маркетинг. 2016. № 2. С. 26–38.

  12. Василевська Т.Е. Довіра як основоположний принцип побудови відносин між владою та громадянами. Соціальна етика: теоретичні та прикладні проблеми: зб.наукових статей. Київ: Університет “Україна”, 2012. С. 55–63.

  13. Ярошенко Т.М. Етичні маркери зрілості культури та соціального здоров’я. Творення простору суспільної довіри в Україні ХХІ століття: матеріали Міжнародноїнауково-практичної конференції (17–19 лют. 2016, м. Львів) / відп. ред. С.М. Аржевітін.Київ: ДВНЗ “Університет банківської справи”, 2017. С. 109–115.

  14. Ярошенко Т.М. Гібридні форми насильства: соціально-психологічний та етичний дискурси. International Scientific-Practical Conference Actual questions and problems ofdevelopment of social sciences: Conference Proceedings, June 28–30, 2016. Kielce: HolyCross University. 204 p.

  15. Природа троллинга: садизм и макиавеллизм. URL: http://monocler.ru/priroda-trollinga/

Повний текст