Глибинні основи щастя. Засадничі основи різних типів розуміння щастя
Вибір теми статті автори зумовлюють необхідністю розробки питань управління щастям (на зразок управління знаннями, часом тощо). При значній увазі до дефініції “щастя” аналіз останніх публікацій переконує, що актуальним є розуміння глибинних основ щастя, створення типології, розкриття засадничих основ різних типів розуміння щастя, що й обрано метою дослідження. Теоретичними підходами до розгляду дефініції “щастя” обрано соціологію уяви Ж. Дюрана, теорію архетипів К. Юнга та теорію образів і мрій (снів) Г. Башляра. У зазначеній системі поглядів уявлення про щастя – результат вільної гри уяви, який, перебуваючи на шляху з минулого в майбутнє, трансформується, виявляється, збувається будучи результатом попередніх колективних та індивідуальних проміжних уявлень, збагачується, конкретизується окремими народами, соціальними групами, окремими людьми. Міфос про щастя у різних народів і людей відрізняється шляхом, способом й інструментами індивідуації, виявленням самості. Антропологічний траєкт щастя має кінець свого існування. Він визначається припиненням існування, життя народів і окремих людей. Прагнення отримати задоволення (за Фрейдом), прагнення піднятися (за Дюраном) мають рефлекторний характер, що зумовлює фізіологічну основу щастя. Уявлення про щастя визначають пріоритети, координують напрям мислення, вчинки, реакції на зовнішні обставини, вибір шляхів досягнення щастя. Здійснюється це за допомогою трансцендентальної функції (за Юнгом) – психологічної функції, яка виникає внаслідок по’єднання вмісту несвідомого з вмістом свідомості. Досягнення щастя дозволяє зміцнити суб’єктність, виявити своє, особливе, що дозволяє виявити типологічні особливості (архетипи) поведінкових реакцій людей на основі індивідуальних і групових уявлень про щастя. Автори розкрили засадничі основи таких архетипів щастя, як гедонізм, евдеймонія, щурячі перегони, нігілізм, суб’єктивне благополуччя.
Flerbe, M. (2012). Beyond GDP: in search of a measure of public welfare. Voprosy ekonomiki – Economic issues, 3, 32-51 [in Russian]
Pimlott, D. (2011). Statisticians to Study UK Public’s Happiness. The Financial Times. URL: https://www.ft.com/content/dc9a226c-405f-11e0-9140-00144feabdc0
Harford, T. (2012, April 14). The Difficult Question of Happiness. Financial Times. URL: https://www.ft.com/content/a7928ab2-8372-11e1-9f9a-00144feab49a
Lavrova, N.A. (2012). The economy of happiness. Vestnik Saratovskogo gosudarstvennogo sotsialno-ekonomicheskogo universiteta – Bulletin of the Saratov State Social and Economic University, 3, 31-35 [in Russian]
Heraud, J., Kahn, R. (2012). Happinomics, Regional Development and Innovation Policies.
Kolodko, V. (2009). World in motion: monograph. Moscow: Master [in Russian]
Graham, C. (2005). The Economics of Happiness. World economics, 6 (3), 41-55.
Frey, B.S., Luechinger, S., Stutzer, A. (2010). The life satisfaction approach to environmental valuation. Annual Review of Resource Economics, 2, 139-160.
Landes, X. (2015). Building Happiness Indicators Some Philosophical and Political Issues. Les ateliers de l’éthique – The Ethics Forum, 10, 2, 4-37.
Uitli, A. (2015). Generous life. Finansy i razvitie – Finance & Development, 2-5 [in Russian]
Frey, B.S., Stutzer, A. (2002). Happiness and economics. URL: https://press.princeton.edu/books/paperback/9780691069982/happiness-and-economics
Vorobjov, E.M., Demchenko, T.I. (2013). The economy of happiness as a new economic paradigm. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina – Bulletin of V.N. Karazin Kharkiv National University, 1086, 75-77 [in Russian]
Jung, C.G. (2019). Archetypes and the collective unconscious. Moscow: AST Publishing House [in Russian]
Vyzghyn, V.P. (2013). Gaston Bachelard’s philosophy of science. Moscow: Center for humanitarian initiatives [in Russian]
Dugin, A.G. (2010). Sociology of the Imagination (Introduction to Structural Sociology). Moscow: Akademicheskii proekt, Triksta [in Russian]
Durand, G. (2015). Anthropological structures of the imaginary [in Russian]
Kozlowski, D. (2017, September 3). What is hedonism and how does it affect your health? The conversation. URL: https://theconversation.com/what-is-hedonism-and-how-does-it-affect-your-health-78040
Karhina, N.V. (2019). Hedonistic and eudemonistic understanding of psychological well-being. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii – Theory and practice of modern psychology, 4, 27-31 [in Ukrainian]
Rogers, K. (1994). A look at psychotherapy. Becoming a man. Moscow: Izdatelskaya gruppa Progres, Univers [in Russian]
Erikson, E. (1996). Identity: adolescence and crisis. Moscow: Progress [in Russian]
Maslow, A. (2006). Motivation and personality. Saint Petersburg: Piter [in Russian]
Kremen, V.G. (2005). Pragmatism. In V.G. Kremen, V.V. Ilin (Eds.), Philosophy: thinkers, ideas, concepts: textbook (pp. 296-310) [in Ukrainian]
Lukasevich, O.A. (2017). Subjective well-being as a psychological phenomenon. Problemy suchasnoi psykholohii – Problems of modern psychology, 2 (12), 109-114 [in Ukrainian]
Diener, E. (1985). The Satisfaction With Life Scale. Journal of Personality Assessment, 49 (1), 71-75.
Seliman, M. (2006). New Positive Psychology: A Scientific Look at Happiness and the Meaning of Life. Moscow: Sofia [in Russian]
Kulikov, L.V. (1997). Subjective well-being of the individual. Anan’evskie chtenija – Ananyev readings, 162-164 [in Russian]
Saotomie Mitsugi. (2002). Aikido and harmony in nature. Мoscow: Gelios [in Russian]