Психічна трансформація логосу як проблема
Стаття присвячена актуальній проблемі психічної трансформації логосу в логіці метамодерну, що визначило її новизну. Метою статті є концептуалізація поняття “логос” в рамках “соціології глибин” (“соціології уяви”) та дослідження соціально-психологічного процесу його зміни в нинішніх соціально-кризових умовах. Як методологічну основу дослідження запропоновано психоаналітичний підхід і багату наукову спадщину Ж. Дюрана, 100-річчя якого 1 травня 2021 р. відзначає світова наукова громадськість. У світі він відомий як соціолог і дослідник форм і функцій уяви, автор концепції, теорії та наукового методу “соціології глибин” (“соціології уяви”). Крім того, в дослідженні застосовано загальнонаукові та психоаналітичні методи пізнання, а також міждисциплінарний підхід, що відкрило шлях до використання методів культурологічного та герменевтичного аналізу. При цьому взято на озброєння інші елементи культурологічного та соціологічного кейсів із запозиченням концепцій і перспектив пояснення соціально-психологічних явищ, що мають складну психологічну природу. За підсумками теоретичного аналізу подано узагальнену характеристику логосу в рамках його концептуалізації в топіці соціології глибин (соціології уяви), яка певною мірою розкриває психологічну природу і значення концепту. Запропоновано авторську модифікацію парадигмальної моделі змінюваності логосу і на основі конструкції Ж. Дюрана досліджено соціально-психологічний процес його трансформації. За підсумками аналізу стану логосу в умовах нинішньої соціальної кризи показано фрагменти його різновидів та імовірнісних механізмів змінюваності. Водночас інституційна невизначеність сучасного геополітичного майбутнього в світі створює підґрунтя для тиску на “двоповерхову” (соціально-психологічну) топіку, де перспективою подальшого наукового дослідження поставатиме проблема синхроністичності (за К.-Г. Юнгом).
Weber, M. (1990). Selected works. Moscow: Progress.
Akker, R. van den, Gibbons, A., Vermeulen, T. (Eds.). (2017). Metamodernism: Historicity, Affect, and Depth after Postmodernism. London: Rowman & Littlefield International.
Martin, R. (2016). The Opposable Mind: How Successful Leaders Win Through Integrative Thinking. Moscow: Yurait [in Russian]
Eve, M.P. (2012). Thomas Pynchon, David Foster Wallace and the problems of “Metamodernism”. C21 Literature: Journal of 21st Century Writings, 1, 7-25.
Sobolnikov, V.V. (2020). Problems of information and psychological analysis confrontations in the logic of metamodern psychology. Profesionalnoe obrazovanie v sovremennom mire – Professional education in the modern world, 10, 4, 4347-4358 [in Russian]
Baudrillard, J. (2020). Consumer Society. Moscow: AST [in Russian]
Timofeev, A.A. (2016). Change of the political elite as a necessary factor of economic development. Kommunicologiya – Communicology, 6. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/smena-politicheskoy-elity-kak-neobhodimyy-faktor-ekonomicheskogo-razvitiya-strany [in Russian]
Freinacht, H. (2017, April 8). The Reign of Hackers, Hipsters & Hippies. URL: http://metamoderna.org/the-reign-of-hackers-hipsters-hippies?lang=en
Guseltseva, M.S. (2018). Metamodernism in psychology: New methodological strategies and changes of subjectivity. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta. Psikhologiya – Vestnik of St Petersburg University. Psychology, 8, 4, 327-340 [in Russian]
Jung, C.G., Samiels, E., Odainik, V., Hubbuck, J. (1997). Analytical Psychology: Past and Present. Moscow: Martis [in Russian]
Durand, G. (2016). The Anthropological Structures of the Imaginary. Introduction to general archetypology. Paris [in French]
Durand, G. (1992). Mythical figures and faces of the work: from mythocriticism to mythanalysis Ile verte. Paris: Dunod [in French]
Rishar, J.F. (1998). Mental activity. Understanding, reasoning, finding solutions. Moscow: Institute of Psychology, Russian Academy of Sciences [in Russian]
Dorst, B., Fogel, R. (Eds.). (2016). Active imagination. Jungian approach. Active imagination. Kharkov: Humanitarian Center, A.V. Kochergin [in Russian]
Lebedko, V.E., Lebedko, O.V. (2010). Rejected goddesses. Femininity and masculinity. Vestnik Baltiiskoi pedagogicheskoi akademii – Bulletin of the Baltic Pedagogical Academy, 96, 64-75 [in Russian]
Durand, G. (1998, Mai). Anthropology and structures of the complex. Bulletin Interactif du Centre International de Recherches et Études Transdisciplinaires – Interactive Bulletin of the International Center for Transdisciplinary Research and Studies, 13. URL: http://ciret-transdisciplinarity.org/bulletin/b13.php [in French]
Hollis, J. (2010). Mythologems: Incarnations of the Invisible World. Moscow: Klass [in Russian]
Jung, C.G. (1996). The structure of the psyche and the process of individuation. The structure of the psyche and the process of individuation. Moscow: Nauka [in Russian]
Jung, C.G. (1997). Synchronicity. Moscow: Refl-book, Kyiv: Vakler [in Russian]
Kirby, A. (2006, November – December). The Death of Postmodernism and Beyond. Philosophy Now. A magazine of ideas, 58. URL: https://philosophynow.org/issues/58
Gachev, G. (2015). National images of the world. Cosmo-Psycho-Logos. Series: Technologies of Culture. Moscow: Akademicheskii Proekt [in Russian]
Gumilev, L.N. (2001). Ethnogenesis and the biosphere of the Earth. St. Petersburg: Kristall [in Russian]
Averintsev, S.S. (2006). Sophia-Logos. Dictionary. Kiev: Dukh I Litera [in Russian]
Kreik, A.I. (2013, April). Connectivity / destructiveness is the main emergent effect that determines the possibility of the existence of social formations. Psykhologiya, sotsiologiya i pedagogika – Psychology, Sociology and Pedagogy, 4. URL: http://psychology.snauka.ru/2013/04/2111 [in Russian]
Durand, G. (1964). Symbolic imagination. Paris: PUF [in French]