Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Європейська соціально-економічна класифікація (ESeC): новий інструмент класового аналізу

317
15
Стаття(УКР)(.pdf)

У сучасному класовому аналізі спостерігаються два тренди: реалізація дослідницьких проектів на основі альтернативних класових схем і одночасне тяжіння до використання стандарту вимірювання соціального класу. Для сприяння другому тренду Європейське статистичне агентство в 2010 р. запропонувало новий інструмент визначення класу в порівняльних статистичних і соціологічних дослідженнях – Європейську соціально-економічну класифікацію (European Socio-economic Classification – ESeC).

У статті викладено історію створення цієї класифікації, її концептуальні та операціональні підстави, подано опис класових категорій і варіантів їх групування, а також проаналізовано порівняльні результати розподілу класових позицій в Україні, ряді країн Східної та Західної Європи на підставі масивів Європейського соціального дослідження (ESS) 2004–2012 рр. Так, концептуальною основою даної класифікації є класова схема Дж. Голдторпа, що диференціює класові позиції на двох підставах: згідно з відносинами купівлі/продажу робочої сили, а також з характером контрактних відносин найманих працівників з роботодавцем. ESeC включає 10 класів, які для певних дослідницьких цілей можуть бути у різний спосіб агреговані або дезагреговані. Її конструювання є доступним як у міжнародних проектах (зокрема, ESS та ISSP), так і національних (наприклад, моніторингу і омнібусі Інституту соціології НАН України).

Порівняльні дані проекту ESS свідчать про близькість профілів визначених відповідно до ESeC класових структур України, Росії та східноєвропейських країн. Водночас фіксують принципові відмінності постсоціалістичних країн від економічно розвинених західноєвропейских: головним чином у меншій питомій вазі позицій середніх класів (саларіату та проміжного класу) і у більшій частці робітничого (особливо індустріального) класу. Зазначено також схожість гендерних профілів ESeC-класів порівнюваних постсоціалістичних країн.

  1. Leiulfsrud H., Bison I., Solheim E. Social Class in Europe II: The European Social Survey 2002–2008. NTNU Social Research in Trondheim & Department of Social Research: Official ESS Report. Trento: Trento University, 2010.

  2. Симончук О. Тематичні кластери сучасного класового аналізу. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2016. № 2. С. 3–25.

  3. Rose D., Harrison E. (Eds.). Social Class inEurope: An introduction to the European Socio-economic Classification. New York: Routledge, 2010. 324 р.

  4. Goldthorpe J. On Sociology: Numbers, Narrativies and the Integration of Research and Theory. Oxford: Oxford University Press, 2000. P. 206–229.

  5. Симончук Е. Классовые структуры в сравнительной перспективе. Украинскоео бщество в европейском пространстве. Киев: Институт социологии НАН Украины. 2007. С. 33–104.

  6. Erikson R.J., Goldthorpe J.H. The Constant Flux:a Study of Class Mobility in Industrial Societies. Oxford: Clarendon Press, 1992. 445 p.

  7. Evans G., Mills C. Are there Classes in Post-Communist Societies? A New Approach to Identifying Class Structure. Sociology. 1999. Vol. 33. No1. P. 23–46.

  8. Eikemo T.A., Kunst A.E., Judge K., Mackenbach J.P. Class-related health inequalities are not largerin the East: a comparison of four European regionsusing the new European socioeconomic classification. Journal of Epidemiology and Community Health. 2008. No 62 (12). P. 1072–1078.

  9. Bukodi E. Educational expansion and social class returns to tertiary qualifications in post-communist countries. Berlin: Springer-Verlag, 2010. P. 83–110.

Повний текст