Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Управління державними фінансами як засіб соціально-економічних перетворень (історичний досвід 1920–1980 рр.)

332
4
Стаття(УКР)(.pdf)

Висвітлено комплекс масштабних і невідкладних завдань, що стоять сьогодні перед українською економікою та суспільством, обумовлюють не тільки пошук фінансових ресурсів для їхньої реалізації, але й вимагають перебудови самої системи державних фінансів. Обґрунтовано, що досягнення фіскальної стабільності за допомогою консолідації державних фінансів, підвищення ефективності складання та виконання бюджету, визначення пріоритетних напрямів і розроблення адекватних механізмів фінансування витрат, змін у фіскальній системі України на основі ухвалених ООН Цілей сталого розвитку та Порядку денного в галузі розвитку після 2015 р. поєднують завдання та засоби їх вирішення.

Складовою успіху може стати врахування елементів вітчизняного історичного досвіду, зокрема, позитивних і негативних моментів, пов’язаних з формами та методами фінансового управління радянською економікою 1930–1960 рр., використання яких дозволило успішно вирішити стратегічні завдання будівництва індустріального технологічного укладу, забезпечення перемоги у Другій світовій війні та післявоєнного відновлення господарства. З’ясовано, що в умовах зміни характеру держави, формування системи централізованого управління вони мали стати, насамперед, інструментом акумуляції та перерозподілу економічних ресурсів. Зазначено, що податки слугували засобом акумуляції грошових коштів на потреби держави як форми реалізації диктатури пролетаріату, а також знаряддям класової боротьби та соціалістичного перетворення суспільства, тобто утвердження нових соціальних відносин. Державні витрати були формою фінансового забезпечення розвитку усуспільненого сектору народного господарства. Описано трансформацію змісту базових категорій теорії фінансів у період становлення адміністративно-командної системи господарювання, яка отримала узагальнене вираження в політико-економічному визначенні державного бюджету як плану господарських витрат і доходів, який пов’язує в єдине ціле річні перспективи розвитку окремих галузей народного господарства, охоплює всі ресурси, акумульовані державою.

Акцентовано увагу на додатковому засобі залучення заощаджень населення для потреб господарського будівництва, яким мав слугувати державний кредит. У підсумку визначено, що уся система фінансових відносин підпорядковувалася єдиній меті кардинальної перебудови господарства, здійснення системних соціально-економічних перетворень.

  1. Єфименко Т.І. Фіскальні реформи та сталий розвиток в Україні. Фінанси України. 2016. № 3. С. 7–14.

  2. Єфименко Т.І. Концептуальні засади подальшого розвитку системи управління державними фінансами. Економіка України. 2017. № 3. С. 3–19.

  3. Кудряшов В.П. Рекомендації МВФ з питань фіскальної політики та їх урахування в Україні. Економіка України. 2016. № 10. С. 3–19.

  4. Уманський І.І. Стійкість державних фінансів в умовах євроінтеграційних процесів. Фінанси України. 2015. № 1. C. 9–28.

  5. Модернізація фінансової системи України в процесі євроінтеграції: у 2 т. Київ: ДННУ “Ака-демія фінансового управління”, 2014.

  6. Голубка С.М. Інституціоналізація фінансового господарства України (історична ретроспектива). Київ: ДННУ “Академія фінансового управління”, 2013. 453 с.

  7. Небрат В.В. Еволюція теорії державних фінансів в Україні: монографія / НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. Київ, 2013. 584 с.

  8. Ретроспектива ринкових перетворень в Україні: сучасний дискурс / НАН України, ДУ “Ін-текон. та прогнозув. НАН України”. Київ, 2010. 760 с.

  9. Мітіліно М.І. Основи фінансової науки. Харків: Державне вид-во України, 1929. 395 с.

  10. Арсон С., Дубенский Я. Хозяйственная политика Советской власти. Харьков: Пролетарий, 1929. 167 с.

  11. Миронов Б. Единый финансовый план. Хозяйство Украины. 1928. № 8–9. С. 217–226.

  12. Богомолова Е.В., Макашева Н.А. Управление советской экономикой в 20-е годы: опыт ре-гулирования и самоорганизации. Москва: ИНИОН РАН, 1993. 154 с.

  13. Небрат В., Горін Н. Дослідження фінансових механізмів радянської індустріалізації в українській економічній літературі. Галицький економічний вісник. 2012. № 4 (37). С. 112–123.

  14. КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. Київ: Політвидав України, 1981–1985. Т. 8–13.

  15. Народное хозяйство СССР. 1922–1982: Юбил. стат. ежегодник. Москва: Финансы и статистика, 1991. 624 с.

  16. Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: сб. документов. В 14 т. Москва: Политиздат, 1971–1975.

  17. Небрат В.В. Теоретичні аспекти становлення державних фінансів. Світ фінансів. 2013. № 1. С. 185–194.

  18. Юрій С.І., Льовочкін С.В., Федосов В.М., Юхименко П.І. Фінансова думка України: у 3 т. Київ: Кондор, 2010. Хрестоматія. Т. 3. Ч. 2. 734 с.

  19. Корніяка О.В. Фондовий ринок як чинник розвитку великого бізнесу в Україні (90-ті рокиХХ–початок ХХІ ст.). Історія народного господарства та економічної думки України. 2016. Вип. 49. С. 174–186.

Повний текст