Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Профспілки та асоціації роботодавців у перспективі соціальних класів

313
8
Стаття(УКР)(.pdf)

Предметом дослідження є організації, що виконують функції просування та захисту інтересів альтернативних соціальних класів, – профспілки як організації різних груп найманих працівників і асоціації роботодавців (власників різного рівня бізнесу). З метою дати емпірично обґрунтовану відповідь на запитання, які із зазначених класів сьогодні є більш консолідованими для захисту своїх інтересів, проаналізовано рівень формального членства представників різних класів у відповідних організаціях і рівень довіри до них. Ці показники розглянуто в часовій динаміці (з 1990 по 2017 р.) і в зіставленні ситуації в Україні та в певних постсоціалістичних і західних країнах. Емпіричну базу становлять дані вітчизняної та міжнародної статистики, проекту Європейського соціального дослідження, проекту “Українське суспільство.

Моніторинг соціальних змін” Інституту соціології НАН України, низки цільових досліджень проблем середнього та робітничого класів, власників малого, середнього та великого бізнесу, а також офіційних сайтів аналізованих організацій. Зроблено висновок, що в Україні великі роботодавці не тільки володіють значно більшими, порівняно з найманими працівниками і дрібними власниками, владними та економічними ресурсами, але й є значно більш консолідованими (показники членства в зазначених організаціях – відповідно, 70%, 20% і 10%), що відкриває ширші можливості просувати й захищати свої інтереси.

Виявлено відмінності в рівні консолідації й серед різних класів найманих працівників: представники службових класів об’єднані у профспілки й довіряють їм більшою мірою, ніж робітники фізичної та рутинної нефізичної праці. На підставі даних про відносно невисокий рівень членства у профспілках та довіри до них констатовано, що у 1990–2010-х роках ні робітники, ні представники середнього класу не змогли створити сильні та впливові організації для відстоювання їхніх інтересів в економічній сфері.

  1. Beck U. Risk Society: Towards a New Modernity. London: Sage Publications, 1992. 272 p.

  2. Pakulski J. Foundations of a post-Class Analysis. Approaches to Class Analysis / E.O. Wright(ed.). Cambridge: Cambridge University Press, 2005. P. 152–179.

  3. Аберкромби Н., Хилл С., Тернер Б. Социологический словарь. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1997. 420 с.

  4. Симончук О. Класи у політичній сфері суспільства: підтримка партій і довіра до них. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2018. № 2. С. 64–96.

  5. Соболев Э.Н. Профсоюзы в системе регулирования социально-трудовых отношений. Социальное измерение экономических процессов / под ред. Ю.Г. Павленко, И.С. Соболевой. Москва: Книжный мир, 2009. С. 160–176.

  6. Вишневський Ю., Міщенко О., Півнєв Є. Роль профспілок в Україні удавана і справжня. Київ: Фонд демократії, 2000. 320 с.

  7. Дубровский И.М., Дубровский М.Л. Современное профсоюзное движение Украины: задачи и возможности. Харьков: Науч. Центр НФПУ, 2009. 236 с.

  8. Жуков В.І. Наймані працівники та їх професійні спілки як суб’єкти соціального партнерства. Вісник Академії праці і соціальних відносин. 2000. № 3. С. 83–91.

  9. Русначенко А.М. Приспала сила. Робітники, робітничий рух і незалежні профспілки в Україні від кінця сорокових до початку дев’яностих років. Київ: KM Academia, 2000. 104 c.

  10. Цвих В.Ф. Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика. Київ: ВПЦ “Київський університет”, 2002. 376 с.

  11. Сучасний стан, проблеми та тенденції соціально-трудових відносин в Україні / відп. ред. Ю.І. Саєнко, Ю.О. Привалов. Київ: ВД “Стилос”, 2003. 361 с.

  12. Каневский П.С. Профсоюзы как элемент политической системы современной России. Вестник Московского ун-та. Серия 18: Социология и политология. 2011. № 2. С. 152–168.

  13. Рабочее движение в сегодняшней России: становление, современные проблемы, перспективы. Москва: ИМЭиМО РАН, 1995. 150 с.

Повний текст