Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Концепція соціального контролю в теорії соціальних систем Толкотта Парсонса

1K+
38
Стаття(УКР)(.pdf)

Стаття присвячена проблематиці соціального контролю, з особливим акцентом на складності та багаторівневості його механізму. Відзначається неоднозначне тлумачення механізмів функціонування соціального контролю в концептуальних межах змістовно протилежних теорій структурного функціоналізму та соціального конфлікту.

На основі теоретичного аналізу об’єктивістської теорії структурного функціоналізму Т. Парсонса увагу зосереджено на конструктивному вимірі функціонування соціального контролю, розкрито його сутність, як процесу інтерналізації соціальних цінностей і внутрішнього стимулювання до конформної поведінки; процесі зовнішньої ціннісно-нормативної регламентації поведінки та підтримки соціального порядку; структурній особливості здійснювати владу над іншими людьми на основі займаної соціальної позиції. Виявлено теоретичне значення поняття “соціальний контроль” як необхідної умови вирішення проблем соціальної інтеграції або збереження стійкості, внутрішньої єдності та солідарності соціальних систем та їх елементів.

Розкриття даних функцій пов’язане з інституціональними властивостями соціального контролю створювати та підтримувати загальні соціальні норми та цінності, набори символів і спільну культуру. Обґрунтовано, що вирішення проблеми інтеграції механізмами соціального контролю пов’язане з підтриманням соціального зразка, мотивацією діячів при виконанні ними соціальних ролей і виявленням латентних напруженостей у системі особистісної мотивації. Основою даного процесу є механізми соціалізації, що дають змогу розкривати індивідуальність, а також потреби підпорядкування соціальним нормам.

Під час аналізу розроблено систему понять, що розкривають зміст соціального контролю, такі як “соціальний статус”, “соціальна роль”, “санкція”, “цінність”, “норма”, “влада” тощо. Ці поняття в межах інституціональної теорії пояснюють процеси структурної диференціації соціальної системи через інституціоналізацію цінностей і норм у системі статусів і ролей; організації соціального порядку шляхом використання примусових форм соціального контролю економічного, політичного та культурно-символічного порядку; соціальної інтеграції через формування лояльності суспільству та його інститутам в ході соціалізації та інституціональної міжпоколінної передачі цінностей.

  1. Парсонс Т. О структуре социального действия. Москва: Академический Проект, 2000. 879с.

  2. Парсонс Т. Система современных обществ. Москва: Аспект Пресс, 1998. 270с.

  3. Парсонс Т. Общетеоретические проблемы социологии. Москва: Прогресс, 1965. С. 25–67.

  4. Rapoport A. Strategy and Conscience. New York: H&R, 1964. 323 p.

  5. Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения. Современная западная теоретическая социология. 1994. № 2. С. 53–78.

  6. Парсонс Т. Общий обзор. Американская социология: перспективы, проблемы, методы. 1972. № 4. С. 360–378.

  7. Давыдов Ю.Н. Современная западная социология: словарь. Москва: Политиздат, 1990. 375 с.

Повний текст