Методологічні засади індексу статусної характеристики Уорнера
З метою подальшого використання та валідизації індексу статусної характеристики Уорнера для вимірювання соціального статусу особи в емпіричному соціологічному досліджені проаналізовано методологічні засади даного чотирьохфакторного індексу. Звертаючись до оригінального дослідження Л. Уорнера наведено його висновки щодо стратифікації суспільства з розглядом класової схеми, запропонованої вченим.
Показано оригінальну методику визначення положення індивіда у суспільстві – оцінка приналежності з покроковим описом її проведення. Зазначено, що використання оцінки приналежності не є раціональним у масштабному соціологічному дослідженні, тому згодом вона була трансформована в індекс статусної характеристики Уорнера. В статті детально розглянуто структуру індексу статусної характеристики Уорнера, розрахунку кожного показника, його складові, відповідності нарахування балів, вагу показників, формулу розрахунку індексу статусної характеристики Уорнера та класифікаційну систему, відповідно отриманим балам.
Окремо розглянуто висновки процедури валідизації індексу статусної характеристики, здійсненої О. Дунканом та Г. Фаутсом. Зокрема розглянуто виявлені коефіцієнти кореляцій між елементами оригінальної методики (оцінка приналежності) та індексом статусної характеристики Уорнера, які свідчили про можливість спрощення індексу статусної характеристики Уорнера. Показники усунуто поки не було досягнуто оптимального співвідношення між простотою та прогностичною силою. Через проблему локальної орієнтованості двох факторів індексу статусної характеристики Уорнера (район проживання, стан помешкання) О. Дункан і Г. Фаутс пропонують використовувати замість них показник вартості оренди, оскільки основні принципи вартості оренди та орендних еквівалентів є стабільними та надійними індексами для характеристик якості району.
Як підтвердження даної тези наводиться рівень кореляції між індексом з використанням рівня ренти та індексом статусної характеристики Уорнера. Проаналізовано проблематику використання індексу статусної характеристики Уорнера в сучасному дослідженні соціальної стратифікації.
Зроблено висновок, що індекс Уорнера повинен пройти процедуру модернізації та валідизації.
Соколовська Є.В., Сидоров М.В.-С. Використання індексів з композитними змінними для визначення соціального статусу громадян України. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2013. No 18.С. 101–113.
Соколовська Є.В., Сидоров М.В.-С. Використання композитних змінних для вимірювання соціального статусу. Соціологічні студії. 2013. № 2. С. 76–83.
Симончук О. Динаміка соціально-класової структури у пострадянській Україні. Українське суспільство. Двадцять років незалежності. Соціологічний моніторинг. Т. 1. Аналітичні матеріали. Київ: Інститут соціології НАН України, 2011. С. 68–83.
Симончук Е.В. Классоваяс труктура Украины в сравнительной и временной перспективах. Социологический альманах. Минск: Беларуская навука, 2014. Вып. 5. С. 155–167.
Симончук О.В. Класові позиції та класові ідентичності: аналіз взаємозв’язку. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки. 2014. Т. 161. С. 46–55.
Домаранская А., Макеев С., Патракова А. Дифференциация и стратификация населения Украины по восприятию ситуации неравенства. Социология: теория, методы, маркетинг. 2010. № 4. С. 85–100.
Ковальська Є.В., Новосьолова О., Суванова А., Старостіна Ю. Вимірювання соціального статусу особи за допомогою суб’єктивного методу визначення соціального статусу. Соціологічні студії. 2016. № 1. С. 51–62.
Warner W. Social class in America: A Manualof Procedure for the Measurement of Social Status, Gloucester, Mass. P. Smith, 1957.
Pfautz Н., Duncan О. A Critical Evaluation of Warner’s Work in Community. American Sociological Review. 1950. Vol. 15. No. 2 (Apr.). Р. 205–215.
Eason G., Crawford P. The Measurement of Socio-Economic Scatus: A Technical Note. Toronto Board of Education (Ontario). Research Dept. 1969.Р. 33.
Hatt P. Stratification in the Mass Society. American Sociological Review. Vol. 15. No. 2(Apr., 1950). Р. 216–222.