Соціологія

Хто в Україні потерпає від гендерного насильства? Домашнє насильство під час війни та глобальної пандемії

Ukr. socìum, 2022, 3(82): 52-63
Мова:
Англійська
https://doi.org/10.15407/socium2022.03.052
57
18
Article(ENG)(.pdf)

За даними дослідження, ризик насильницької віктимізації, зокрема, різних форм жорстокого поводження та сексуального насильства, є високим серед осіб, які змушені залишити свої домівки внаслідок війни, надзвичайних гуманітарних ситуацій і конфліктів. На жаль, мало відомо про таку критичну проблему, як домашнє насильство, оскільки більшість досліджень під час глобальних криз фокусуються на насильстві поза домом. З огляду на те, що дім залишається одним з найнебезпечніших місць для вразливих осіб під час війни, в такий час дуже важливо звернути увагу на людей, які є найбільш вразливими до того, щоб стати жертвою домашнього насильства в суспільствах, охоплених війною, наприклад, в Україні. Крім того, необхідно визначити характеристики домашнього насильства, яке відбувається на “перетині” війни та глобальної пандемії. Ми використовуємо первинні дані опитування з міжнародного дослідницького проєкту “Міжнародне дослідження глобальної пандемії, девіантної поведінки та здоров’я” для того, щоб краще зрозуміти домашнє насильство в сучасному українському суспільстві та проаналізувати характеристики домашнього насильства (психологічного та фізичного), яке відбувалося під час російського вторгнення в Україну та глобальної пандемії. Зокрема, у цьому дослідженні розглядаються такі питання: яким є рівень домашнього насильства (фізичного та психологічного) під час “перетину” війни та пандемії, а також хто найімовірніше стає жертвою домашнього насильства в цій ситуації. За результатами моделей логістичної регресії, порівняно з неодруженими особами в Україні, люди, які проживають разом зі своїми партнерами, піддаються більшому ризику психологічного насильства, водночас шлюб є формою “захисного” фактора проти фізичного насильства. Крім того, вищий соціально-економічний статус значно знижує ризик психологічного насильства з боку інтимного партнера. На відміну від попередніх досліджень, наші результати показують, що шанси зазнати фізичного насильства є вищими для чоловіків, ніж для жінок. Внесено пропозиції щодо майбутніх досліджень.

  1. Violence against women and girls in humanitarian emergencies. (2013, October). Briefing paper. Department for International Development. URL: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/271932/VAWG-humanitarian-emergencies.pdf

  2. Guidelines for integrating gender-based violence interventions in humanitarian action: Reducing risk, promoting resilience and aiding recovery. (2015). Inter-Agency Standing Committee. URL: http://gbvguidelines.org/wp-content/uploads/2015/09/2015-IASC-Gender-based-Violence-Guidelines_lo-res.pdf

  3. Marsh, M., Purdin, S., Navani, S. (2006). Addressing sexual violence in humanitarian emergencies. Global Public Health, 1 (2), 133-146.

    https://doi.org/10.1080/17441690600652787

  4. Rubenstein, B.L., Lu, L.Z.N., MacFarlane, M., Stark, L. (2020). Predictors of Interpersonal Violence in the Household in Humanitarian Settings: A Systematic Review. Trauma, Violence, & Abuse, 21 (1), 31-44.

    https://doi.org/10.1177/1524838017738724

  5. Capaldi, D.M., Knoble, N.B., Shortt, J.W., Kim, H.K. (2012). A Systematic Review of Risk Factors for Intimate Partner Violence. Partner Abuse, 3 (2), 231-280.

    https://doi.org/10.1891/1946-6560.3.2.231

  6. Ellsberg, M., Arango, D.J., Morton, M., Gennari, F., Kiplesund, S., Contreras, M., Watts, C. (2014, November). Prevention of violence against women and girls: What does the evidence say? The Lancet, 385 (9977), 1555-1566.

    https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)61703-7

  7. Kitzmann, K.M., Gaylord, N.K., Holt, A.R., Kenny, E.D. (2003). Child witnesses to domestic violence: A meta-analytic review. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 71 (2), 339-352.

    https://doi.org/10.1037/0022-006X.71.2.339

  8. Krug, E.G., Dahlberg, L., Mercy, J., Zwi, A.B., Lozano, R. (Eds.). (2002). World Report on Violence and Health. Geneva: World Health Organization. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/42495/9241545615_eng.pdf

    https://doi.org/10.1016/S0140-6736(02)11133-0

  9. Stith, S.M., Smith, D.B., Penn, C.E., Ward, D.B., Tritt, D. (2004). Intimate partner physical abuse perpetration and victimisation risk factors: A meta-analytic review. Aggression and Violent Behavior, 10 (1), 65-98.

    https://doi.org/10.1016/j.avb.2003.09.001

  10. Stark, L., Ager, A. (2011). A Systematic Review of Prevalence Studies of Gender-Based Violence in Complex Emergencies. Trauma, Violence, & Abuse, 12 (3), 127-134.

    https://doi.org/10.1177/1524838011404252

  11. Amowitz, L.L., Reis, C., Hare Lyons, K., Vann, B., Mansaray, B., Akinsulure-Smith, A.M., Taylor, L., Lacopino, V. (2002). Prevalence of War-Related Sexual Violence and Other Human Rights Abuses Among Internally Displaced Persons in Sierra Leone. JAMA, 287 (4), 513-521.

    https://doi.org/10.1001/jama.287.4.513

  12. Baaz, M.E., Stern, M. (2009). Why Do Soldiers Rape? Masculinity, Violence, and Sexuality in the Armed Forces in the Congo (DRC). International Studies Quarterly, 53 (2), 495-518.

    https://doi.org/10.1111/j.1468-2478.2009.00543.x

  13. Catani, C. (2010). War at Home – a Review of the Relationship between War Trauma and Family Violence. Verhaltenstherapie, 20 (1), 19-27 [in German]

    https://doi.org/10.1159/000261994

  14. Parcesepe, A., Stark, L., Roberts, L., Boothby, N. (2016). Measuring Physical Violence and Rape Against Somali Women Using the Neighborhood Method. Violence Against Women, 22 (7), 798-816.

    https://doi.org/10.1177/1077801215613852

  15. Stark, L., Warner, A., Lehmann, H., Boothby, N., Ager, A. (2013). Measuring the incidence and reporting of violence against women and girls in Liberia using the “neighborhood method”. Conflict and Health, 7 (20), 1-9.

    https://doi.org/10.1186/1752-1505-7-20

  16. Erickson, A., Rastogi, S. (2015, January 1st). Private violence, public concern: Intimate partner violence in humanitarian settings. International Rescue Committee. URL: https://www.rescue.org/report/private-violence-public-concern-intimate-partner-violence-humanitarian-settings

  17. García-Moreno, C., Zimmerman, C., Morris-Gehring, A., Heise, L., Amin, A., Abrahams, N., Montoya, O., Bhate-Deosthali, P., Kilonzo, N., Watts, C. (2015). Addressing violence against women: A call to action. The Lancet, 385 (9978), 1685-1695.

    https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)61830-4

  18. Kohli, A., Perrin, N., Mpanano, R.M., Banywesize, L., Mirindi, A.B., Banywesize, J.H., Mitima, C.M., Binkurhorhwa, A.K., Bufole, N.M., Glass, N. (2015). Family and community driven response to intimate partner violence in post-conflict settings. Social Science & Medicine, 146, 276-284.

    https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2015.10.011

  19. Jimenez-Damary, C., Mahler, C., Quinn, G., Fakhri, M., Alsalem, R., Mullally, S., Mofokeng, T. (2022). Ukraine: Millions of displaced traumatised and urgently need help, say experts. United Nations Human Rights Office of the High Commissioner. URL: https://www.ohchr.org/en/press-releases/2022/05/ukraine-millions-displaced-traumatised-and-urgently-need-help-say-experts#:~:text=“Since%2024%20February%2C%20nearly%2012.8,percent%20of%20the%20entire%20population

  20. Office of the High Commissioner for Human Rights, Ukraine: civilian casualty update August 22nd 2022. (2022). United Nations Human Rights. URL: https://www.ohchr.org/en/news/2022/08/ukraine-civilian-casualty-update-22-august-2022

  21. Iesue, L., Casanova, F., Piquero, A. (2021). Domestic Violence During a Global Pandemic: Lockdown Policies and their Impacts Across Guatemala. Journal of Contemporary Criminal Justice, 37 (4), 589-614.

    https://doi.org/10.1177/10439862211044867

  22. Iesue, L. (2021). COVID-19 Lockdowns and Gender-Based Violence across Ethnic Groups in Guatemala. Pathways to Justice: Gender-Based Violence and the Rule of Law. Woodrow Wilson International Center for Scholars, Latin America Program. URL: https://www.wilsoncenter.org/publication/covid-19-lockdown-and-gender-based-violence-across-ethnic-groups-guatemala

  23. Regalado, J., Timmer, A., Jawaid, A. (2022). Crime and deviance during the COVID‐19 pandemic. Sociology Compass, 16 (4), e12974.

    https://doi.org/10.1111/soc4.12974

  24. Crawford, K.F. (2017). Wartime sexual violence: From silence to condemnation of a weapon of war. Washington: Georgetown University Press.

    https://doi.org/10.2307/j.ctt1t89jxd

  25. Sexual and gender-based violence. (2001). United Nations High Commissioner for Refugees. URL: https://www.unhcr.org/gender-based-violence.html

  26. Fulu, E., Jewkes, R., Roselli, T., Garcia-Moreno, C. (2013). Prevalence of and factors associated with male perpetration of intimate partner violence: Findings from the UN Multi-country Cross-sectional Study on Men and Violence in Asia and the Pacific. The Lancet Global Health, 1 (4), e187-e207.

    https://doi.org/10.1016/S2214-109X(13)70074-3

  27. Ward, J., Vann, B. (2002). Gender-based violence in refugee settings. The Lancet, 360, s13-s14.

    https://doi.org/10.1016/S0140-6736(02)11802-2

  28. Stark, L., Asghar, K., Yu, G., Bora, C., Baysa, A.A., Falb, K.L. (2017). Prevalence and associated risk factors of violence against conflict-affected female adolescents: A multi-country, cross-sectional study. Journal of Global Health, 7 (1), 010416.

    https://doi.org/10.7189/jogh.07.010416

  29. Abrahams, N., Devries, K., Watts, C., Pallitto, C., Petzold, M., Shamu, S., García-Moreno, C. (2014). Worldwide prevalence of non-partner sexual violence: A systematic review. The Lancet, 383 (9929), 1648-1654.

    https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62243-6

  30. Asgary, R., Emery, E., Wong, M. (2013). Systematic review of prevention and management strategies for the consequences of gender-based violence in refugee settings. International Health, 5 (2), 85-91.

    https://doi.org/10.1093/inthealth/iht009

  31. Ager, A., Bancroft, C., Berger, E., Stark, L. (2018). Local constructions of gender-based violence amongst IDPs in northern Uganda: Analysis of archival data collected using a gender- and age-segmented participatory ranking methodology. Conflict and Health, 12 (10), 1-10.

    https://doi.org/10.1186/s13031-018-0140-6

  32. Annan, J., Brier, M. (2010). The risk of return: Intimate partner violence in Northern Uganda’s armed conflict. Social Science & Medicine, 70 (1), 152-159.

    https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2009.09.027

  33. Wirtz, A.L., Pham, K., Glass, N., Loochkartt, S., Kidane, T., Cuspoca, D., Rubenstein, L.S., Singh, S., Vu, A. (2014). Gender-based violence in conflict and displacement: Qualitative findings from displaced women in Colombia. Conflict and Health, 8 (10), 1-14.

    https://doi.org/10.1186/1752-1505-8-10

  34. Gubi, D., Nansubuga, E., Wandera, S.O. (2020). Correlates of intimate partner violence among married women in Uganda: A cross-sectional survey. BMC Public Health, 20 (1008), 1-11.

    https://doi.org/10.1186/s12889-020-09123-4

  35. Risk Factors for Intimate Partner Violence Perpetration. Risk and Protective Factors for Perpetration. (2021). Centers for Disease Control. URL: https://www.cdc.gov/violenceprevention/intimatepartnerviolence/riskprotectivefactors.html

  36. Piquero, A.R., Jennings, W.G., Jemison, E., Kaukinen, C., Knaul, F.M. (2021). Domestic violence during the COVID-19 pandemic – Evidence from a systematic review and meta-analysis. Journal of Criminal Justice, 74, 101806.

    https://doi.org/10.1016/j.jcrimjus.2021.101806

  37. Kourti, A., Stavridou, A., Panagouli, E., Psaltopoulou, T., Spiliopoulou, C., Tsolia, M., Sergentanis, T.N., Tsitsika, A. (2021). Domestic Violence During the COVID-19 Pandemic: A Systematic Review. Trauma, Violence, & Abuse.

    https://doi.org/10.1177/15248380211038690

  38. Conflict in Ukraine’s Donbas: A visual Explainer. (2022). International Crisis Group. URL: https://www.crisisgroup.org/content/conflict-ukraines-donbas-visual-explainer

  39. Mannell, J. (2022). Sexual violence in Ukraine. BMJ, 377.

    https://doi.org/10.1136/bmj.o1016

  40. Capasso, A., Skipalska, H., Chakrabarti, U., Guttmacher, S., Navario, P., Castillo, T.P. (2021). Patterns of Gender-Based Violence in Conflict-Affected Ukraine: A Descriptive Analysis of Internally Displaced and Local Women Receiving Psychosocial Services. Journal of Interpersonal Violence.

    https://doi.org/10.1177/08862605211063009

  41. Chumachenko, D., Chumachenko, T. (2022). Impact of war on the dynamics of COVID-19 in Ukraine. BMJ Global Health, 7 (4), e009173.

    https://doi.org/10.1136/bmjgh-2022-009173

  42. Anosova, Y., Kryvuliak, A. (2021). Ukrainian NGO Efforts to Prevent and Combat Gender-Based Violence During the Covid-19 Pandemic. In B. Nice (Ed.), Pathways to Justice: Gender-Based Violence and Rule of Law (pp. 87-90). Woodrow Wilson International Center for Scholars, Latin America Program.

  43. Impact of COVID-19 on Women’s Rights in Ukraine. (2020). Ukrainian Woman Laywers Association. URL: file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/Downloads/Impact-of-COVID-19-on-womens-rights-in-Ukraine-ENG.pdf

  44. Antonaccio, O., Botchkovar, E.V., Hughes, L.A. (2017). Ecological determinants of situated choice in situational action theory: does neighborhood matter? Journal of Research in Crime and Delinquency, 54 (2), 208-243.

    https://doi.org/10.1177/0022427816678908

  45. Timmer, A., Johnson, R.J., Antonaccio, O., Botchkovar, E.V. (2022). Stress and depression as pathways between violent conflict exposure and moral beliefs: Why people sometimes condone “bad” things. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 28 (2), 184-200.

    https://doi.org/10.1037/pac0000603

  46. Gibson‐Davis, C.M., Magnuson, K., Gennetian, L.A., Duncan, G.J. (2005). Employment and the risk of domestic abuse among low‐income women. Journal of Marriage and Family, 67 (5), 1149-1168.

    https://doi.org/10.1111/j.1741-3737.2005.00207.x

  47. Hughes, L.A., Botchkovar, E.V., Antonaccio, O., Timmer, A. (2022). Schools, subcultural values, and the risk of youth violence: the influence of the code of the street among students in three US cities. Journal of youth and adolescence, 51 (2), 244-260.

    https://doi.org/10.1007/s10964-021-01521-0

  48. Fisher, J.C., Mason, R.L. (1981). The Analysis of Multicollinear Data. In J.A. Fox (Ed.), Criminology, in Methods in Quantitative Criminology (pp. 99-125). Academic. New York, NY.

Повний текст