Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Проблеми реформування інтернатних закладів з погляду педагогів (за даними соціологічного дослідження)

182
4
Стаття(УКР)(.pdf)

Проаналізовано результати соціологічного опитування педагогів загальноосвітніх шкіл-інтернатів щодо ефективності навчально-виховної роботи з вихованцями та доцільності реформування закладів цього типу.

З’ясовано, що педагоги висловлюють впевненість у достатній ефективності функціонування системи шкіл-інтернатів в Україні (71,3% опитаних) та якості навчально-виховної роботи у тому закладі, де вони працюють (88,9%). Найактуальнішими проблемами роботи шкіл-інтернатів педагоги вважають непродумане реформування цих закладів (65,4%), ігнорування позитивних аспектів діяльності шкіл-інтернатів і наголошення на їхніх недоліках в інформаційному просторі України (42,9%), недостатнє фінансування шкіл-інтернатів (30,4%), невідповідність дій державної влади стосовно шкіл-інтернатів реальній ситуації в них (30,4%). За результатами дослідження встановлено, що респонденти заперечують наявність кризи системи інтернатних закладів і вважають винятковими ті проблемні ситуації, які часто є предметом звинувачень громадських активістів і ЗМІ (ранній початок статевого життя вихованців, їхня примусова робота, застосування фізичних покарань за порушення дисципліни, знущання старших учнів над молодшими тощо).

Педагоги впевнені, що школа-інтернат, в якій вони працюють, позитивно впливає на вихованців: надає необхідні знання й уміння для майбутнього життя (91,2%) та сприяє особистісному розвитку (97,8%). Констатовано незгоду педагогів шкіл-інтернатів з пріоритетами очікуваної реформи закладів цього типу: лише 0,9% респондентів підтримують ліквідацію мережі шкіл-інтернатів з одночасним розширенням практики інклюзивної освіти та впровадженням сімейних форм утримання дітей, тільки 6,2% вірять у можливість масової передачі вихованців інтернатних закладів у сім’ї різного типу.

Педагоги вважають, що реформа системи закладів інтернатного типу призведе переважно до негативних наслідків: зменшення обсягу корекційної допомоги дітям з особливими освітніми потребами (58,3%) і гальмування їхньої соціалізації через вимушене перебування на домашній формі навчання (40%), неготовності українських громадян до прийняття дітей-сиріт з інтернатних закладів до своєї сім’ї (54,4%).

  1. Уповноважений Президента з прав дитини взяв участь у презентації бачення деінституціалізації догляду дітей в Україні. URL: http://www.president.gov.ua/news/upovnovazhenij-prezidenta-z-prav-ditini-vzyav-uchast-u-preze-37387.

  2. Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання, захист: матеріали парламенських слухань у Верховній Раді України 12 жовт. 2016 р. / Верховна Рада України. Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму. Київ: Парлам.вид-во, 2017. 240 с.

  3. Волинець Л.С. Detstvo@ukr.net. Про дітей, яких лелеки приносять державі. Нотатки несторонніх. Київ: ТОВ “Софія-А” ЛТД, 2017. 240 с.

  4. Клименко О.Ю. Інституціоналізація соціального захисту дітей у кризових ситуаціях в українському суспільстві: монографія. Київ: ХДАК, 2015. 400 с.

  5. Канішевська Л.В., Кузьменко Л.В., Свириденко С.О. Підготовка учнів інтернатних закладів до життєдіяльності у відкритому суспільстві: навч.-метод.посіб. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 336 с.

  6. Канішевська Л.В. Виховання соціальної зрілості старшокласників загальноосвітніх шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності: монографія. Київ: ХмЦНІІ, 2011. 368 с.

  7. Петрочко Ж.В., Денисюк О.М.,Безпалко О.В., Вайнола Р.Х., Вчимося жити самостійно: навч.-метод. посіб. Київ: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2002. 203 с.

  8. Покась В.П. Зміна філософської парадигми управління навчально-виховним процесом інтернатних закладів освіти України. Київ: Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2012. 34 с.

  9. Сидоренко О.А. Соціально-психологічний портрет випускників інтернатних закладів. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2013. № 3. С. 248–255.

  10. Родда М. Громадянське суспільство, Канада, Україна і проблеми освіти глухих. Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти (Українсько-Канадський досвід). Матеріали Міжнар.конф., Київ, 25–26 травня 2004 р. / за ред. В.І. Бондаря, Р. Петришина. Київ: Наук. світ, 2004. С. 21–25.

  11. Бондар В. Освіта дітей з особливими потребами: пошуки та перспективи. Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти (Українсько-Канадський досвід): Матеріали Міжнар.конф., Київ, 25–26 травня 2004р. / за ред. В.І. Бондаря, Р. Петришина. Київ: Наук. світ, 2004. С. 3–12.

  12. Нечипоренко В.В. Системний розвиток навчально-реабілітаційного центру як відкритої інноваційної соціально-освітньої інституції: монографія. Запоріжжя: Видавництво Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, 2013. 520 с.

  13. Кузьміна О.В. Теоретичні аспекти формування життєвої компетентності учнів старших класів загальноосвітніх шкіл-інтернатів: монографія. Слов’янськ: Підприємець Маторін Б.І., 2011. 311 с.

  14. Життєвий шлях випускників інтернатних закладів, дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей (за результатами соціологічного опитування): аналіт.звіт. Київ: ГО “Український інститутсоціальних досліджень імені Олександра Яременка”, Фонд Ріната Ахметова “Розвиток України”, Український центр соціальних реформ, 2010. 106 с.

  15. Вихованці інтернатів про себе і своє життя. Київ: Український інститут соціальних досліджень, 2000. Кн. 1. 134 с.

  16. Експлуатація та насильство над дітьми в сиротинцях України. Disability Rights International, 2015. URL: https://www.driadvocacy.org/media-gallery/our-reports-publications

  17. Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки/ Міністерство соціальної політики України. URL: http://www.msp.gov.ua/timeline/Reformuvannya-instituciynogo-doglyad-ditey.html

Повний текст