“Не такі, як всі”? Відносини транснаціональних сімей з рідним суспільством – між стигмою та діалогом
Показано, як українські та молдовські батьки-мігранти, які вимушені були залишити своїх дітей без батьківського піклування, стикаються з негативними публічним ставленням, а також потужним тиском у відносинах з боку органів державної влади, суспільства, громади й родини. За допомогою цього підходу ми прагнемо відповісти на запитання: чи зазнають члени українських і молдовських транснаціональних сімей стигматизації на рівні суспільства, а також їхнього найближчого соціального оточення? З огляду на це, проведено якісне дослідження за допомогою глибинних інтерв’ю з респондентами з України та Республіки Молдова. Головна мета нашого дослідження – вивчити ставлення, з яким стикаються члени транснаціональних сімей у суспільстві, у відносинах з представниками влади, а також у своєму найближчому соціальному оточенні, громаді та родині. Порушено такі теми дослідження: причини міграції, довіра до органів державної влади, місцевої громади, спільноти мігрантів і держави та суспільства приймаючої країни, ставлення до найважливіших стейкхолдерів, залучених до міграційного процесу, а також заходи підтримки, запропоновані мігрантами та їхніми родинами. Висновки щодо ставлення, рівня довіри та пропозицій свідчать про наявність певного ступеня стигматизації батьків з транснаціональних сімей. Дослідження підкреслює необхідність транснаціональної передачі передового досвіду та досвіду реального життя, зокрема мігрантів, щоб не залишатися пустою імітацією. Цей досвід можна передати лише через діалог, довіру та прийняття, чого не було на момент нашого дослідження. Тому вкрай важливо продовжувати польову роботу за допомогою діалогу з основними зацікавленими сторонами, самими сім’ями, щоб надалі уникнути стигми.
Parreñas, R. (2001). Mothering from a Distance: Emotions, Gender, and Intergenerational Relations in Filipino Transnational Families. Feminist Studies, 27 (2), 361-390.
Parreñas, R. (2005). Long Distance Intimacy: Class, Gender and Intergenerational Relations Between Mothers and Children in Filipino Transnational Families. Global Networks, 5, 317-336.
Piperno, F. (2007). From Care Drain to Care Gain: Migration in Romania and Ukraine and the rise of transnational welfare. Development, 50, 63-68.
Solari, C. (2014). ‘Prostitutes’ and ‘Defectors’: How the Ukrainian State Constructs Women Emigrants to Italy and the USA, Journal of Ethnic and Migration Studies, 40 (11), 1817-1835.
Tolstokorova, A. (2008). Locally Neglected, Globally Engaged: Ukrainian Women on the Move. In R. Anderl, B. Arich-Gerz, R. Schmiede (Eds.), Technologies of Globalization. International Conference Proceedings (pp. 44-61). Technical University Darmstadt.
Tolstokorova, A. (2009). Who Cares for Carers? Feminization of Labor Migration from Ukraine and its Impact on Social Welfare. International Issues & Slovak Foreign Policy Affairs, XVIII (1), 62-84.
Ducu, V. (2013). Strategies of Transnational Motherhood: the Case of Romanian Women). Cluj-Napoca: Argonaut [in Romanian]
Cojocaru, S., Islam, M., Timofte, D. (2015). The Effects of Parent Migration on the Children Left at Home: The Use of Ad-Hoc Research for Raising Moral Panic in Romania and the Republic of Moldova. Anthropologist, 22, 568-575.
Vanore, M. (2015). Family-Member Migration and the Psychosocial Health Outcomes of Children in Moldova and Georgia. Boekenplan: Maastricht.
Zhurzhenko, T. (2004). Families in Ukraine: Between postponed modernization, neofamilialism and economic survival. In M. Robila (Ed.), Families in Eastern Europe (pp. 187-209). Greenwich, CT: JAI Press.
Robila, M. (2004). Families in Eastern Europe: Context, Trends and Variations. In M. Robila (Ed.), Families in Eastern Europe, Contemporary Perspectives in Family Research (pp. 1-14). UK: Emerald Group Publishing.
Dutchak, O. (2018). Crisis, War and Austerity: Devaluation of Female Labor and Retreating of the State. Berlin: Rosa-Luxemburg-Stiftung.
Saraceno, C., Keck, W. (2010). Can We Identify Intergenerational Policy Regimes in Europe? European Societies, 12 (5), 675-696.
Burlacu, I. (2008). Welfare State Regimes in Transition Countries: Romania and Moldova Compared. CEU Political Science Journal, 2 (3), 302-318.
Vasyltsiv, T., Lupak, R., Kunytska-Iliash, M. (2019). Social Security of Ukraine and the EU: Aspects of Convergence and Improvement of Migration Policy. Baltic Journal of Economic Studies, 5 (4), 50-58.
Marchetti, S., Venturini, A. (2014). Mothers and Grandmothers on the Move: Labour Mobility and the Household Strategies of Moldovan and Ukrainian Migrant Women in Italy. International Migration, 52, 111-126.
Baldassar, L. (2008). Missing Kin and Longing to be Together: Emotions and the Construction of Co-presence in Transnational Relationships. Journal of Intercultural Studies, 29 (3), 247-266.
Parrenas, R.S. (2010). Transnational Mothering: A Source of Gender Conflicts in the Family. N.C.L. Rev. – North Carolina Law Review, 88, 1825. URL: http://scholarship.law.unc.edu/nclr/vol88/iss5/13
Parrenas, R.S. (2009). The Gender Revolution in the Philippines: Migrant Care Workers and Social Transformations. URL: https://wide-switzerland.ch/wp-content/uploads/2016/09/Parrenas.pdf
Toma, S., Tesăr, C., Fosztó, L. (2018). Romanian Roma at home: Mobility patterns, migration experiences, networks, and remittances. In Ya. Matras, D.V. Leggio (Eds.), Open Borders, Unlocked Cultures Romanian Roma Migrants in Western Europe (pp. 57-82). London and New York: Routledge.
Kaczmarczyk, P., Okólski, M. (2005, July 6–8). International Migration in Central and Eastern Europe – Current and Future Trends. United Nations Expert Group Meeting on International Migration and Development. New York. URL: https://www.un.org/en/development/desa/population/events/pdf/expert/8/P12_Kaczmarczyk%26Okolski.pdf
Wallace, C., Stola, D. (2001). Introduction: patterns of migration in Central Europe. In C. Wallace, D. Stola (Eds.), Patterns of Migration in Central Europe (pp. 3-44). London: Palgrave Mac Millan.
Wallace, C. (1999). Economic Hardship, Migration, and Survival Strategies in East-Central Europe. Sociological Series 35. Vienna: Institute for Advanced Studies.
Okólski, M. (2001). Incomplete Migration: a New Form of Mobility in Central and Eastern Europe. The Case of Polish and Ukrainian Migrants. In: Wallace, C., Stola, D. (Eds.), Patterns of Migration in Central Europe. London: Palgrave Macmillan.
Triandafyllidou, A. (2013). Circular migration at the periphery of Europe: choice, opportunity or necessity? In A. Triandafyllidou (Ed.), Circular migration between Europe and its neighbourhood: choice or necessity (pp. 212-236). Oxford: Oxford University Press.
ILO. (2017). Migrant Workers: the case of Moldova. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—ed_protect/—protrav/—migrant/documents/publication/wcms_613508.pdf
ILO. (2021). Youth employment: a systems analysis for Moldova’s decent work country programme 2021-2024. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—ed_emp/—emp_ent/—ifp_seed/documents/publication/wcms_809366.pdf
UNDP. (2017). Youth on the Labour Market in the Republic of Moldova: Competences and Aspirations. Chisinau. URL: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/md/tinerii_pe_piata_muncii_EN_dupa_corectari_2.pdf
IOM. (2020). Profile and current challenges of Moldovan migrant workers (main findings). Chisinau. URL: https://moldova.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1626/files/documents/SUMAR_Migratia%2520in%2520scop%2520de%2520munca_EN_2.pdf
Górny, A., & Kindler, M. (2016). The Temporary Nature of Ukrainian Migration: Definitions, Determinants and Consequences. In O. Fedyuk & M. Kindler (Eds.), Ukrainian Migration to the European Union (pp. 91-112). Cham: Springer.
Kupets, O. (2016). Economic Aspects of Ukrainian Migration to EU Countries. In Fedyuk, O., Kindler, M. (Eds.), Ukrainian Migration to the European Union (pp. 35-50). Cham: Springer.
Lapshyna, I., Dűvell, F. (2018). We Can Only Dream about Europe’: Perceptions of Social Policy as a Driver of Migration Aspirations. The Case of Ukraine. The Journal of Social Policy Studies, 6 (3), 639-654.
Pieńkowski, J. (2020). The Impact of labour migration on the Ukrainian economy. Discussion paper 123. April 2020. European Commission. URL: https://economy-finance.ec.europa.eu/system/files/2020-04/dp123_en.pdf
ILO. (2020). Decent work country programme 2020-2024. Ukraine. URL: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2021-02/Eng.pdf
IOM. (2021). Migration in Ukraine. Facts and Figures, 2021. URL: https://ukraine.iom.int/resources/migration-ukraine-facts-and-figures-2021
Bădescu, G., Uslaner, E. (Eds.). (2003). Social Capital and the Transition to Democracy (1st ed.). London: Routledge.
Mishler, W., Rose, R. (2001). What Are The Origins of Political Trust? Testing Institutional and Cultural Theories in Post-Communist Societies. Comparative Political Studies 34(1), 30-62.
Kupets, O., Vakhitov, V., Babenko, S. (2012). Ukraine case study: Jobs and Demographic Change. Background paper prepared for the World Development Report 2013. URL: https://thedocs.worldbank.org/en/doc/aa82d9b509bfbaa0a09f863d0817c95b-0050022022/original/WDR2013-bp-Jobs-And-Demographic-Change.pdf
Sapsford, R., Abbott, P., Haerpfer, C., Wallace, C. (2015). Trust in Post-Soviet Countries, Ten Years On. European Politics and Society, 16 (4), 523-539.
Gaidytė, T. (2013). Trust in Mature and Post-communist Democracies, Sociopedia.isa, pp.1-13. https://doi.org/10.1177/205684601364
Nannestad, P. (2008). What Have We Learned About General Trust, If Anything? Annual Review of Political Science. URL: https://www.annualreviews.org/doi/full/10.1146/annurev.polisci.11.060606.135412
Knack, S. (2003). Groups, growth and trust: Cross-country evidence on the Olson and Putnam hypotheses. Public Choice, 117 (3-4), 341-355.
Hardin, R. (2001). Conceptions and explanations of trust. In K.S. Cook (Ed.), Trust in society (pp. 3–39). New York: Russell Sage Foundation.
Ahn, T., Esarey, J. (2008). A Dynamic Model of Generalized Social Trust. Journal of Theoretical Politics, 20 (2), 151-180. https://doi.org/10.1177/0951629807085816
Offe, C. (1999). How can we trust our fellow citizens. URL: https://www.researchgate.net/publication/246388496_How_can_we_trust_our_fellow_citizens
Kurki, M. (2020). International Relations in a Relational Universe. Oxford: Oxford University Press.
Yamagishi, T., Yamagishi, M. (1994). Trust and commitment in the United States and Japan. Motiv Emot, 18, 129–166.
Lorenz, E. (1999). Trust, Contract and Economic Cooperation. Cambridge Journal of Economics. URL: https://www.researchgate.net/publication/5208200_Trust_Contract_and_Economic_ Cooperation
Farrell, H., Knight, J. (2003). Trust, Institutions, and Institutional Change: Industrial Districts and the Social Capital Hypothesis. Politics & Society, 31 (4), 537-566.
Oskarsson, S., Svensson, T., Öberg, P. (2009). Power, trust, and institutional constraints: Individual level evidence. Rationality and Society, 21 (2), 171-195.
Uslaner, E. (2002). The Moral Foundation of Trust. SSRN Electronic Journal.
Ducu, V., Hărăguș, M., Angi, D., Telegdi-Csetri, Á. (2023). Asserting children’s rights through the digital practices of transnational families. Family Relations.
Frenyó, E. (2019). Transnational families. The right to family life in the age of global migration. In B. Stark, J. Heaton (Eds.), Routledge handbook of international family law (pp. 295-315). London: Routledge.
Ianioglo, A., Tabac, T., Pahomii, I., Ceban, A., Onofrei, N. (2021). Return migration in the Republic of Moldova: main issues and opportunities. International Migration, 59 (3), 162-176.
Dumitru, S. (2023). The ethics of immigration: How biased is the field? Migration Studies.