Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Аналіз фреймів результатів дослідження білоруських і українських протестів з використанням змішаних методів

35
1
Article(ENG)(.pdf)

Проаналізовано статті в німецьких онлайн-ЗМІ, які висвітлювали протести в Україні у 2013–2014 рр. та Білорусі у 2020 р. Для ідентифікації фреймів, а також їх джерел, використаних у статтях, застосовано підхід змішаного методу. Загальний розмір вибірки склав 489 статей. Розглянуто статистично значущі відмінності частоти фреймів між країнами. Фрейм, зазначений у кожній статі, кодувався як “людський вплив”, “безсилля”, “моральні цінності” та “конфлікт”. Фрейм “людський вплив” був більш поширеним у стат­тях стосовно Білорусі. Фрейм “моральні цінності” був найменш поширеним стосовно обох країн. Фрейм “безсилля” був найпоширенішим в обох випадках. Найсуттєвіша різниця між двома країнами була ідентифікована щодо фрейму “конфлікт“. Статистичний аналіз виявив статистично значущу відмінність між частотою фреймів, використаних німецькими ЗМІ. Статистично значуща різниця фрейму “безсилля” становить 67,49% (Україна) та 76,74% (Білорусь). Статистично значуща різниця фрейму “моральні цінності” становить 2,48% (Україна) та 6,59% (Білорусь). Статистично значуща різниця фрейму “конфлікт” становить 24,46% (Україна) та 6,59% (Білорусь). Статистично значуща різниця фрейму “людський вплив” становить 5,57% (Україна) та 10,08% (Білорусь). Ідентифіковано джерела фреймів. Джерелами фрейму “безсилля” були міжнародні та місцеві чиновники (у статтях стосовно України та Білорусі). Джерелами фрейму “людський вплив” були громадяни (як в Україні, так і в Білорусі) та опозиційні політики (лише в Білорусі). Джерела фрейму “конфлікт” – опозиційні політики (лише Україна), міжнародні чиновники, місцеві чиновники. Джерелами, що вико­ристовувались для фрейму “моральні цінності”, були місцеві лідери громадської думки, інте­лектуальна еліта (Україна) та опозиційні політики (Білорусь). Підсумовано, що засоби масової інформації в Німеччині переважно посилались на політиків і міжнародних чиновників.

  1. Diachuk, N., Svyrydiuk, T., Kryvoruchko, T., Biliuk, I., Levchenko, O. (2021). Frame analysis is one of the effective methods of newspaper discourse studying. Revista Amazonia Investiga, 10 (38), 130-137.

  2. Molotch, H., Neuman, W.R., Just, M.R., Crigler, A.N. (1992). Common Knowledge: News and the Construction of Political Meaning. University of Chicago Press.

  3. Berkowitz, D.A. (2009). Reporters and their sources. In T. Hanitzsch, K. Wahl-Jorgensen, Hrsg. (Eds.), The Handbook of Journalism Studies (International Communication Association Handbook) (pp. 102-115). New York, London: Routledge. URL: http://keralamediaacademy.org/wp-content/uploads/2015/02/Handbook-of-Journalism-Studies.pdf

  4. Bildung, B.F.P. (2015, März 27). Survey: The opinion of Germans on the Ukraine crisis. bpb. URL: https://www.bpb.de/203681/umfrage-die-meinung-der-deutschen-ueber-die-ukraine-krise [in German]

  5. Bray, M. (2013). Translating Anarchy: The Anarchism of Occupy Wall Street. Zero Books.

  6. Gitlin, T. (2003). The Whole World Is Watching: Mass Media in the Making and Unmaking of the New Left. University of California Press.

  7. Fourie, P.J. (2010, January). An examination of the value of the concept of the Semiosphere in the study of mass communication: Testing the value and feasibility of a proposed research project. URL: https://www.researchgate.net/publication/277271065_An_examination_of_the_value_of_the_concept_of_the_Semiosphere_in_the_study_of_mass_communication_Testing_the_value_and_feasibility_of_a_proposed_research_project

  8. Chong, D., Druckman, J.N. (2007). Framing Theory. Annual Review of Political Science, 10 (1), 103-126.

  9. Goffman, E., Berger, B. (1986). Frame Analysis: An Essay on the Organization of Experience. Northeastern University Press.

  10. Reese, S.D., Jr., O.G.H., Grant, A.E. (2003). Framing Public Life. Perspectives on Media and Our Understanding of the Social World. Routledge.

  11. Terkildsen, N., Schnell, F. (1997). How Media Frames Move Public Opinion: An Analysis of the Women’s Movement. Political Research Quarterly, 50 (4), 879-900.

  12. Kahneman, D., Tversky, A. (1984). Choices, values, and frames. American Psychologist, 39 (4), 341-350.

  13. Pan, Z., Kosicki, G. (1993). Framing analysis: An approach to news discourse. Political Communication, 10 (1), 55-75.

  14. McQuail, D. (2002). McQuail’s Reader in Mass Communication Theory. SAGE Publications Ltd.

  15. Hovland, C.I., Weiss, W. (1951). The Influence of Source Credibility on Communication Effectiveness. Public Opinion Quarterly, 15 (4), 635-650.

  16. Almalki, S. (2016). Integrating Quantitative and Qualitative Data in Mixed Methods, Research – Challenges and Benefits. Journal of Education and Learning, 5 (3), 288-296.

  17. Schoonenboom, J., Johnson, R.B. (2017). How to Construct a Mixed Methods Research Design. KZfSS Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie – Cologne Journal of Sociology and Social Psychology, 69, 107-131 [in German]

  18. Schoonenboom, J., Johnson, R.B., Froehlich, D.E. (2018). Combining Multiple Purposes of Mixing Within a Mixed Methods Research Design. International journal of multiple research approaches, 10 (1), 271-282.

  19. Morse, J. (1991). Approaches to Qualitative-Quantitative Methodological Triangulation. Nursing Research, 40 (2), 120-123.

  20. Bryman, A. (2006). Integrating quantitative and qualitative research: how is it done? Qualitative Research, 6 (1), 97-113.

  21. Neuendorf, K.A. (2016). The Content Analysis Guidebook. SAGE Publications, Inc.

  22. McCrum-Gardner, E. (2008). Which is the correct statistical test to use? British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 46 (1), 38-41.

  23. Bower, K.M. (2003). When to Use Fisher’s Exact Test. Six Sigma Forum Magazine, 2 (4), 35-37.

  24. Lee, M.D., Wagenmakers, E. (2014). Bayesian Cognitive Modeling: A Practical Course. Cambridge University Press.

  25. Chenoweth, E., Stephan, J. (2011). Why Civil Resistance Works: The Strategic Logic of Non-violent Conflict. Columbia University Press.

  26. Arzheimer, K. (2015). The AfD: Finally a Successful Right-Wing Populist Eurosceptic Party for Germany? West European Politics, 38 (3), 535-556.

  27. Schärdel, J. (2016). “A rogue who thinks badly”. Zeitschrift für Vergleichende Politikwissenschaft – Journal for Comparative Political Science, 10 (2), 131-163 [in German]

  28. Meier-Walser, R. (2016). Foreign policy positions of the “AfD” and the “Die Linke” parties. Argumentation Kompakt. URL: https://www.hss.de/download/publications/Argu_Kompakt_2016-11_AfD_Linke.pdf [in German]

  29. Forbrig, J. (2021, Januar 8). Belarusian calls for help: Germany and Europe lack solidarity and a strategy for a democratic Belarus. Heinrich Boell Foundation. Heinrich-Böll-Stiftung. URL: https://www.boell.de/de/2021/01/08/belarusische-hilferufe-deutschland-und-europa-fehlt-es-solidaritaet-und-strategie-fuer?dimension1=ds_belarus [in German]

  30. Salzen, C. (2020, August 16). Criticism of the reaction to the Belarus protests: “Germany and the EU are watching”. URL: https://www.tagesspiegel.de/politik/kritik-an-reaktion-auf-belarus-proteste-deutschland-und-die-eu-schauen-zu/26099826.html [in German]

  31. Bidder, B. (2013, December 10). Klitschko and opposition to Yanukovych and oligarchs. Der Spiegel. Hamburg, Germany. URL: https://www.spiegel.de/politik/ausland/ukraine-klitschko-und-opposition-gegen-janukowitsch-und-oligarchen-a-937552.html [in German]

  32. Brössler, D., Nienhuysen, F. (2020, December 17). Tichanovskaya: “I think we can win until spring”. Süddeutsche.de. URL: https://www.sueddeutsche.de/politik/belarus-lukaschenko-opposition-politik-tichanowskaja-proteste-1.5145698?reduced=true [in German]

Повний текст