Емпірична ідентифікація рівня компетентності респондентів у масових опитуваннях
Розглянуто методологічні проблеми емпіричної ідентифікації компетентності респондентів у масових опитуваннях як чинника достовірності емпіричного соціологічного знання в публічному просторі. У сучасних умовах діджиталізації суспільного життя, всеохоплюючої доступності до різних джерел інформації компетентність розглядається як навички управління інформацією, як елемент медіаграмотності, насамперед, чутливості до спотвореного медіаконтенту. Зазначена компетентність формує у респондентів фактологічне знання щодо предмета опитування. Суб’єктом громадської думки є респонденти національних репрезентативних опитувань. Дискурсивний аспект достовірності емпіричного соціологічного знання зумовлює актуальність розгляду соціального контексту формування громадської думки. Зосереджено увагу на відмінності громадської думки від масових настроїв. Феномен громадської думки ґрунтується, насамперед, на знанні соціальної дійсності, тоді як масові настрої являють собою переважно ситуативне емоційне ставлення до такої реальності. Проаналізовано вплив суб’єктів медійного простору на рівень компетентності респондентів, зокрема, ефект заміщення власної думки респондентів відтворенням наративу відповідного медіаконтенту. Внаслідок цього формується хибна світоглядна орієнтація з неадекватною оцінкою респондентами діяльності окремих політичних персоналій і подій вітчизняної історії. Визнається наявний дисбаланс між артикуляцією зацікавленості суспільно-політичною проблематикою та патернами політичної активності. Наголошено на важливості методологічних процедур виявлення рівня компетентності респондентів, фактологічного знання предмета опитування. Оціночні судження мають ґрунтуватися на поінформованості респондента щодо сутності поставлених запитань, що перевіряється за допомогою спеціальних фільтрів. При цьому на соціолога-полстера покладається відповідальність як за інструментарій, відповідність предмета опитування рівню компетентності респондентів, так і за змістовну інтерпретацію оприлюднених даних. Ця вимога набуває особливого значення в масових опитуваннях на сенситивну соціально-політичну тематику.
Yakovenko, Yu., Yakovenko, A. (2013). Identification of public opinion in the context of social epistemology. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology & society, 1, 48-56 [in Ukrainian]
Golovakha, Ye., Gorbachyk, A., Liubyva, T., Panina, N., Sereda, V., Ursulenko, K. (2008). Subjective reliability: theory and the method of measurement (ІСН). Sotsiologiya: teoriya, metody, marketing – Sociology: theory, methods, marketing, 1, 166-188 [in Ukrainian]
Bourdieu, P. (1993). Public opinion does not exist. In P. Bourdieu (Ed.), Sociology of Politics (pp. 159-177). Moscow: Socio-Logos [in Russian]
Ukrainian Media Literacy Index. Analytical report on the results of a comprehensive study. (2021, March). URL: https://bit.ly/3u6VEtg [in Ukrainian]
Ossovskyi, V.L. (2005). Sociology of the public opinion. Kyiv: Foliant [in Ukrainian]
Golovakha, Ye., Stepanenko, V. (Eds.). (2017). Public sociology as a factor in the development of civil society. Sotsiologiya: teoriya, metody, marketing – Sociology: theory, methods, marketing, 1, 22-50 [in Ukrainian]
Golovakha, Ye., Stepanenko, V. (Eds.). (2017). Public sociology as a factor in the development of civil society. Sotsiologiya: teoriya, metody, marketing – Sociology: theory, methods, marketing, 1, 22-50 [in Ukrainian]
Paniotto, V.I. (1986). Quality of sociological information. Kyiv: Naukova dumka [in Russian]
Teun, A. van Dijk. (2014). Discourse and Knowledge. A sociocognitive approach. Cambridge: Cambridge University Press.
Wnuk-Lipinski, E. (2012). Sociology of public life. Moscow: Mysl [in Russian]
Kostenko, N. (2019). Risks to information security. In V.M. Vorona, M.O. Shulha (Eds.), Ukrainian society: monitoring of social change (pp. 147-158). Kyiv: Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]
Stegnii, O. (2017). Typology of political culture of the population of Ukraine: dynamics of changes (2006–2016). In Methodology and Methods of sociological studies in Ukraine: history and modern problems. To the 70th birthday of Volodymyr Paniotto (pp. 185-189). Kyiv-Kharkiv: Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine, V.N. Karazin Kharkiv National University [in Ukrainian]
Stegnii, O. (2020). Public discourse on the validity of sociological knowledge: case “electoral research ”. Sotsiologiya: teoriya, metody, marketing – Sociology: theory, methods, marketing, 3, 13-32 [in Ukrainian]
Stegnii, O. (2020). Public discourse of mass surveys. In V.M. Vorona, M.O. Shulha (Eds.), Ukrainian society: monitoring of social change (pp. 144-150). Kyiv: Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]
Gallup, G., Rae, S.F. (2017). The pulse of democracy. How public opinion polls work. Moscow: Raduha [in Russian]
Gergen, K., Back, K. (1966). Communication in the Interview and the Disengaged Respondent. Public Opinion Quarterly, 3, 385-398.
Burawoy, M. (2005, February). For Public Sociology. 2004 Presidential Address. American Sociological Review, 70, 4-28.