Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Музеї як медіа: соціально-комунікативний аспект музейних практик

317
18
Стаття(УКР)(.pdf)

У статті музеї інтерпретуються як специфічний вид медіа. Автор намагається показати шляхи трансформації сучасних музеїв як специфічного виду медіа під впливом необхідності розв’язувати нагальні соціально-комунікативні проблеми. Теоретичною базою роботи є ідеї Торонтської школи комунікацій, зокрема роботи Г. Інніса та М. Маклюена. Класичні музеї в термінах цих вчених – медіа, які транслюють культурно-історичні меседжі; вони є орієнтованими на час (time biased media) і “холодними”. У статті музеї описуються як “пасивні” та “інтегративні” медіа. Доведено, що історичний шлях музеїв полягає у розвитку від орієнто­ваних на час до орієнтованих на простір медіа (space biased media), від “холодних” до “гарячих” медіа; також комунікативний простір музеїв стає активнішим завдяки впровадженню різноманітних комунікативних технологій. Описується, що в історичному розвитку комунікативний простір музеїв зазнав кілька революційних змін. По-перше, перехід від приватних закритих колекцій до публічних експозицій. По-друге, якісне розширення музейних профілів і кількісне збільшення музейних колекцій. По-третє, внутрішнє медійне розширення музеїв завдяки впровадженню імерсивних та інтерактивних технологій на новій технічній основі, що сприяє конвергенції різних медіа. По-четверте, зовнішнє медійне розширення та глобалізація музейних комунікацій у межах “галактики інтернету”. Розглядається питання складності декодування музейних меседжів, причому декодування трактується з позицій теорії символічного інтеракціонізму як необхідність розуміти меседжі та занурюватись у світ символів і сенсів, які містять образи культурних об’єктів. Висловлено припущення, що, згідно із законом Ріпля, віртуальні музеї знайшли власну нішу і не можуть витіснити музеї класичного типу.

  1. Rudenko, S.B. (2018). Museum in the negative discourse of modernization. Bulletin of the National Academy of Management Personnel of Culture and Arts, 4, 178-183 [in Ukrainian]

  2. Vaidaher, F. (2005). General Museology: A Manual. Lviv: Litopys [in Ukrainian]

  3. Lavrenko, V.S. (2023). Practical Museology. Dnipro: Lira [in Ukrainian]

  4. McClellan, A. (2004). A Brief History of the Art Museum Public. In Art and its Publics: Museum Studies at the Millennium (pp. 1-50). Oxford: Blackwell Publishing.

  5. Leahy, H.R. (2012). Museum Bodies. The Politics and Practices of Visiting and Viewing. London: Routledge.

  6. Bennett, T. (1995). The Birth of the Museum: History, Theory, Politics. London: Routledge.

  7. Macdonald, S., Fyfe, G. (1996) Theorizing museums: representing identity and diversity in a changing world. Oxford: Blackwell.

  8. Kutsaeva, T. (2015). Historiography of museum sociology and andragogy (analysis of domestic developments and foreign experience common in Ukraine). Military-historical meridian. Electronic scientific professional journal, 140-152 [in Ukrainian]

  9. Karpov, V.V. (2015). Sociology of the Museum: Presentation Against the Background of Space and Time. Kyiv: The National Academy of Culture and Arts Management. URL: https://tourlib.net/books_ukr/sociologia-muzeu.htm

  10. Petrenko-Lysak, A., Vilkhova, D. (2022). Society in the Museum or the Museum in Society (On the Question of the Role of Sociology in Urban Museum Practices). City History Culture Society, 2 (14), 155-176 [in Ukrainian]

  11. Castells, M. (2001). Museums in the Information Era. Cultural connectors of time and space. ICOM News: Special Issue, 4-7. URL: https://catalogus.boekman.nl/pub/M02-113B.pdf

  12. Rudenko, S.B. (2018). Museum as a means of solving social and communication problems. Culture and Modernity, 2, 22-27 [in Ukrainian]

  13. Kemp, S. (2024). Digital 2024: Global Overview Report. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2024-global-overview-report

Повний текст