Соціальні фактори організаційних змін на підприємствах в умовах війни: методологічні проблеми дослідження
У статті аналізуються методологічні проблеми дослідження соціальних факторів організаційних змін на підприємствах в умовах війни. Автори доводять, що воєнна дійсність не лише трансформує форми організаційної поведінки, але й змінює логіку владних відносин, зумовлюючи потребу в переосмисленні класичних теоретико-методологічних підходів. На основі критичного аналізу неоінституціоналізму, теорії структурування, теорії поля та концепцій організаційного навчання показано, що ці парадигми виходять з припущення стабільності соціального середовища, повторюваності практик і передбачуваності інституційних правил. У дослідженні аналізується, як стан радикальної нестабільності, викликаний війною, розмиває організаційні структури, змінює процеси ухвалення рішень в умовах невизначеності та загрози. Робляться висновки про ключові механізмами організаційного виживання: імпровізацію, неформальну координацію, солідарність і моральну мобілізацію. Особливу увагу приділено емпіричним дилемам, що виникають за цих умов: нестабільності дослідницького поля, труднощам верифікації даних, афективності наративів, моральній “інфляції” досвіду та розмиванню меж між дослідником і респондентом. Показано, що війна загострює питання етики, зокрема відповідальності дослідника, меж дозволеного знання, турботи про учасників і роботи з травматичними свідченнями. У статті обґрунтовано необхідність переходу до адаптивних, гібридних і контекстуально чутливих дослідницьких стратегій: кейс-методів, поєднання кількісних і якісних технік, використання цифрових та візуальних даних, а також практик методологічної рефлексивності.
Weick, K. (1993). The collapse of sensemaking in organizations: The Mann Gulch disaster. Administrative Science Quarterly, 38 (4), 628-652.
Aldrich, D. (2012). Building resilience: Social capital in post-disaster recovery. University of Chicago Press.
Moorman, C., Miner, A. (1998). Organizational improvisation and organizational memory. Academy of Management Review, 23 (4), 698-723.
DiMaggio, P., Powell, W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48 (2), 147-160.
Scott, W. (2013). Institutions and organizations: Ideas, interests, and identities. SAGE.
Wood, E. (2006). The ethical challenges of field research in conflict zones. Qualitative Sociology, 29 (3), 373-386.
Powell, W., DiMaggio, P. (Eds.). (1991). The new institutionalism in organizational analysis. University of Chicago Press.
Giddens, A. (1984). The constitution of society: Outline of the theory of structuration. Polity Press.
Bourdieu, P. (1990). The logic of practice. Stanford University Press.
Bourdieu, P. (2004). Science of science and reflexivity. University of Chicago Press.
Aldrich, D., Meyer, M. (2015). Social capital and community resilience. American Behavioral Scientist, 59 (2), 254-269.
Fujii, L. (2010). Shades of truth and lies: Interpreting testimonies of war and violence. Journal of Peace Research, 47 (2), 231-241.
Kostovicova, D., Knott, E. (2020). Harm, change and unpredictability: the ethics of interviews in conflict research. Qualitative Research, 22 (1), 56-73.
Ukraine: Firms through the war. (2023). KSE & World Bank. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/03/Ukraine.-Firms-through-the-War-Paper-Nov-2023.pdf
Stavytskyy, A., Dligach, A. (2024). Resilience factors of Ukrainian micro, small, and medium-sized business. Economies, 12 (12), 319.
Olishevska, A., Kredysov, V., Mykolaichuk, V. (2025). Crisis and War as Factors of Strategic Management Transformation: Ukraine in a Global Context. Economic Synergy, 4, 154-169 [in Ukrainian]
Beckert, J. (2010). Institutional isomorphism revisited: Convergence and divergence in institutional change. Sociological Theory, 28 (2), 150-166.
Thompson, E. (1971). The moral economy of the English crowd in the eighteenth century. Past & Present, 50, 76-136.
Boltanski, L. (2011). On critique: A sociology of emancipation. Polity Press.
Argyris, C., Schön, D. (1978). Organizational learning: A theory of action perspective. Addison-Wesley.
March, J. (1991). Exploration and exploitation in organizational learning. Organization Science, 2 (1), 71-87.
Barakat, S., Zyck, S. (2009). The evolution of post-conflict recovery. Third World Quarterly, 30 (6), 1069-1086.
Hier, S. (2023). Suppressing the crisis: Moral panics, emerging infectious disease, and the normalization of risk. Canadian Journal of Communication, 48 (2), 203-223.
Kellogg, V., Valentine, M., Christin, A. (2020). Algorithms at work: The new contested terrain of control. Academy of Management Annals, 14 (1), 366-410.
Scheper-Hughes, N. (1995). The primacy of the ethical: Propositions for a militant anthropology. Current Anthropology, 36 (3), 409-440.
Emerson, R., Fretz, R., Shaw, L. (2011). Writing ethnographic fieldnotes. University of Chicago Press.
Bourke, B. (2014). Positionality: Reflecting on the Research Process. The Qualitative Report, 19 (33), 1-9.
Kvale, S., Brinkmann, S. (2009). InterViews: Learning the craft of qualitative research interviewing. Sage.