Ідентичність проти почуття приналежності: нові підходи в дослідженні соціального самопозиціонування
Стаття присвячена дослідженню взаємозвʼязків між ідентичністю та почуттям приналежності. Запропоновано розширити дискусію щодо співвідношення цих понять завдяки введенню у соціологічний дискурс проблематики переходу від приналежності до ідентичності. Визначено зв’язки концепту “почуття приналежності” з концептами “соціальна позиція”, “потреба у приналежності”, “стан приналежності”. Представлено теоретичну схему руху від належності до певної позиції, почуття приналежності до спільноти, а згодом до відчуття єдності з нею, яка складається з таких етапів: приналежність до певної соціальної локації (формальної або неформальної); визнання або переживання належності; ситуативний стан приналежності; стабільне почуття приналежності; ідентичність (єдність зі спільнотою). Верифікацію запропонованої схеми здійснено на основі даних моніторингу Інституту соціології НАН України “Українське суспільство” на прикладі становлення національно-громадянської ідентичності в незалежній Україні. Визначено, що процес руху до набуття нової громадянської ідентичності починався з етапу прийняття формальної належності. Наразі цей етап пройдено, переважна більшість населення (74% у 2024 р.) ідентифікує себе як громадяни України, тобто визнає свою приналежність до цієї спільноти. Проте об’єднавчий потенціал ознак громадянської ідентичності, який можна розглядати як маркер єдності зі спільнотою, тривалий час залишався слабким. Поштовхом до переходу на етап переживання належності стали події Революції Гідності, що відбилось у тимчасовому підйомі патріотичних почуттів громадянина України. Війна актуалізувала в свідомості людей реальність загрози втрати держави та знищення нації, що сприяло емоційному підсиленню відчуття належності до національної спільноти. Як наслідок, зросла оцінка потенціалу обʼєднання навколо таких ознак національно-громадянської ідентичності, як національна ідея побудови української держави та національна приналежність. Це ситуативне переживання стану приналежності створює передумови для переходу на наступний етап, а саме сталого переживання почуття приналежності до національної спільноти. Подальший розвиток досліджень у цьому напрямі потребує розробки спеціального інструментарію для вимірювання почуття приналежності та ідентичності як відчуття єдності зі спільнотою.
Hagerty, B.M., Lynch-Sauer, J., Patusky, K.L., Bouwsema, M., Collier, P. (1992). Sense of belonging: A vital mental health concept. Archives of Psychiatric Nursing, 3, 172-177.
May, V. (2011). Self, belonging and social change. Sociology, 45 (3), 363-378.
May, V. (2013). Connecting Self to Society: Belonging in a Changing World. Bloomsbury Academic.
Weedon, C. (2004). Identity and Culture: Narratives of Difference and Belonging. Maidenhead: Open University Press.
Giddens, A. (1991). Modernity and Self-identity: Self and Society in the Late Modern Age. Cambridge: Polity Press.
Leach, N. (2002). Belonging: Towards a theory of identification with space. In J. Hillier, E. Rooksby (Eds.), Habitus: A Sense of Place (pp. 281-295). Aldershot: Ashgate.
Anthias, F. (2002). Where do I belong? Narrating identity and translocational positionality. Ethnicities, 2 (4), 491-515.
Pfaff-Czarnecka, J. (2020). From ‘identity’ to ‘belonging’ in social research: Plurality, social boundaries, and the politics of the self. European Scientific Journal, 16 (39), 113-132.
Weinreich, P., Saunderson, W. (Eds.). (2002). Analysing Identity: Cross-cultural, societal and clinical contexts. London: Routledge.
Postmes, T., Branscombe, N.R. (Eds.). (2010). Rediscovering Social Identity: Core Source. New York: Psychology Press.
Davis, K., Ghorashi, H., Smets, P. (Eds.). (2018). Contested Belonging: Spaces, Practices, Biographies. Leeds: Emerald Publishing Limited.
Anthias, F. (2018). Identity and Belonging: Conceptualizations and Reframings through a Translocational Lens. In K. Davis, H. Ghorashi, P. Smets (Eds.), Contested Belonging: Spaces, Practices, Biographies (pp. 137-159). Leeds: Emerald Publishing Limited.
Yuval-Davis, N. (2006). Belonging and the politics of belonging. Patterns of Prejudice, 3, 197-214.
Antonsich, M. (2010). Searching for Belonging – An Analytical Framework. Geography Compass, 4 (6), 644-659.
Allen, K.A., Kern, M.L., Rozek, C.S., McInereney, D., Slavich, G.M. (2021). Belonging: A review of conceptual issues, an integrative framework, and directions for future research. Australian Journal of Psychology, 73 (1), 87-102.
Baumeister, R.F., Leary, M.R. (1995). The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin, 117 (3), 497-529.
Allen, K.A. (2020). Psychology of belonging. London: Routledge.
Pardede, S., Kovač, V.B. (2023). Distinguishing the Need to Belong and Sense of Belongingness: The relation between need to belong and personal appraisals under two different belongingness–conditions. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education, 13 (2), 331-344.
Lazarus, R.S. (1991). Progress on a cognitive-motivational-relational theory of emotion. American Psychologist, 46 (8), 819-834.
Chen, S. (2003). Psychological-State Theories About Significant Others: Implications for the Content and Structure of Significant-Other Representations. Personality and Social Psychology Bulletin, 29 (10), 1285-1302.
Schall, J., LeBaron, W.T., Chhuon, V. (2016). ‘Fitting in’ in high school: how adolescent belonging is influenced by locus of control beliefs. International Journal of Adolescence and Youth, 21 (4), 462-475.
Haller, М. (2003). War and national identity. Polemos, 1-2, 91-116.
Ahn, M.Y., Davis, H.H. (2020). Sense of belonging as an indicator of social capital. International Journal of Sociology and Social Policy, 40 (7/8), 627-642.
Ashforth, B.E., Schinoff, B.S. (2016). Identity Under Construction: How individuals come to define themselves in organizations. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavio, 3, 111-137.
Mahar, A.L., Cobigo, V., Stuart, H. (2014). Comments on measuring belonging as a service outcome. Journal on Developmental Disabilities, 2, 20-33.
Chow, H. (2007). Sense of belonging and life satisfaction among Hong Kong adolescent immigrants in Canada. Journal of Ethnic and Migration Studies, 33 (3), 511-520.
Tartakovsky, E. (2009). Cultural identities of adolescent immigrants: A three-year longitudinal study including the premigration period. Journal of Youth and Adolescence, 38, 654-671.
Smith, A.D. (1991). National Identity. London, New York: Penguin Books.