Перспективи інтеграційних і гібридних підходів до оцінювання незадекларованої праці
У статті розглянуто перспективи формування нової методології дослідження незадекларованої праці з метою вироблення доказової політики щодо її мінімізації. В умовах євроінтеграції Україна має зобов’язання приєднатися до європейських ініціатив щодо боротьби з незадекларованою працею та зробити цю діяльність системною складовою відповідної державної політики. Дійшли висновку, що сьогодні відсутня загальновизнана методологія дослідження незадекларованої праці, яка дозволяла б комплексно та достовірно оцінювати широкий спектр проявів цього явища. Поширені методи фокусуються переважно на вимірюванні окремих її типів або загальних масштабів неформальної економіки. Найперспективнішим підходом до проведення кількісної оцінки масштабів і форм прояву незадекларованої праці, а також ідентифікації провідних її чинників є побудова інтегрованої системи гібридних моделей на основі поєднання непрямих і прямих методів оцінки з мікроімітаційним моделюванням досліджуваних процесів. Найбільш релевантним для застосування у вітчизняних реаліях визначено поєднання непрямого методу LIM з опитуваннями за методологією “Євробарометр”, апробованими в країнах ЄС. Розкрито загальний алгоритм застосування LIM в Україні, головні проблеми, пов’язані з його використанням, зокрема щодо забезпечення порівнюваності наявних статичних даних, та можливі шляхи їхнього вирішення. Показано попередні оцінки прояву незадекларованої праці в Україні за даними 2021 р. Проаналізовано перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі в умовах браку офіційної інформації, насамперед, пов’язані з використанням статистичних, реєстрових і вторинних даних, вдосконаленням інструментарію їхнього опрацювання й інтеграції.
Williams, С., Round, J. (2010). Explaining participation in undeclared work. European Societies, 12 (3), 391-418.
Williams, C., Horodnic, I.A. (2017). Evaluating the policy approaches for tackling undeclared work in the European Union. Environment and Planning C: Politics and Space, 35 (5), 916-636.
Williams, C., Horodnic, I.A. (2016). Tackling the undeclared economy in the European Union: an evaluation of the tax morale approach. Industrial Relations Journal, 47 (4), 322-340.
Williams, С. (2021). Explaining and tackling undeclared work in South East Europe: lessons from 2019 Eurobarometer survey. UTMS Journal of Economics, 12 (1), 1-18. URL: https://econpapers.repec.org/article/risutmsje/0301.htm
Williams, С., Kayaoglu, А. (2021). Revisiting the undeclared service economy as a dual labour market: lessons from a 2019 Eurobarometer survey. The Service Industries Journal, 43 (13-14), 1-22.
Kayaoglu, А., Williams, С. (2017). Beyond the Declared / Undeclared Economy Dualism: Evaluating Individual and Country Level Variations in the Prevalence of Under-Declared Employment. International Journal of Economic Perspectives, 11 (4), 36-47.
Pfau-Effinger, B. (2009). Varieties of undeclared work in European societies. British Journal of Industrial Relations, 47 (1), 79-99.
Franic, J. (2022). What do we really know about the drivers of undeclared work? An evaluation of the current state of affairs using machine learning. AI & Society, 39, 597-616.
Williams, C., Schneider, F. (2016). Measuring the Global Shadow Economy: The Prevalence of Informal Work and Labour. Edward Elgar Publishing Ltd.
Johnson, S., Kaufmann, D., Zoido-Lobatón, P. (1988). Regulatory discretion and the unofficial economy. American Economic Review, 88 (2), 387-392. URL: https://www.researchgate.net/publication/4726223_Regulatory_Discretion_and_the_Unofficial_Economy
Kaufmann, D., Kaliberda, А. (1996). Integrating the unofficial economy into the dynamics of post socialist economies: a framework of analyses and evidence. URL: https://ssrn.com/abstract=620508
Lackó, M. (2000). Do power consumption data tell the story? Electricity intensity and hidden economy in post-socialist countries. In E. Maskin (Ed.), Planning, Shortage and Transformation: Essays in Honor of Janos Kornai (pp. 43-60). Cambridge: MIT Press.
Mansour, A., Zaki, I. (2019). Estimating the Size of the Shadow Economy in Nine MENA Countries during the Period 2000 to 2017 Using the MIMIC Model. Open Access Library Journal, 6, 1-14.
Zelenko, O., Khandii, O., Novikova, O. (2024). Comparative Analysis of the Quality of Working Life in Ukraine and in EU countries. Problemy Ekorozwoju, 19 (2), 106-113.
Petrova, I.L., Blyzniuk, V.V. (Eds.). (2021). Institutional foundations of labor market development in Ukraine. Kyiv: Institute for Economics and Forecasting, National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]
Ostapenko, Y., Balakirska, V., Kutsovol, K., Lets, O. (2024). Regulation and Standardisation of Working Conditions for Informal Workers: Ensuring their Social Protection and Rights. Revista de Derecho de la Seguridad Social, Laborum, 40, 183-198.
Nezhyvenko, O.V. (2020). Undeclared Work in Ukraine : Evidence from the 2020 Student Survey. Naukovi zapysky NaUKMA. Ekonom. nauky – Scientific Papers NaUKMA. Economics, 5 (1), 95-100.
Pavlovaite, I. (2020). Tools and approaches to tackle fraudulent temporary agency work, prompting undeclared work. Brussels: European Platform tackling undeclared work. URL: https://www.ela.europa.eu/sites/default/files/2021-09/TRW%20Fraudulent%20Agency%20Work_LRP.pdf
Hladun, O.M. (Ed.). (2021). Electronic registers: European experience in creation and use. Kyiv: Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. URL: https://idss.org.ua/arhiv/registers.pdf [in Ukrainian]
Hladun, O.M., Puhachova, M.V. (Eds.). (2021). Electronic registers: areas of use. Kyiv: Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. URL: https://idss.org.ua/arhiv/registers2.pdf [in Ukrainian]