Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Аналітичні компоненти ментальної картографії у соціологічних дослідженнях конфліктів

152
20
Стаття(УКР)(.pdf)

Статтю присвячено розгляду теоретико-методологічних здобутків соціології конфлікту, серед яких вирізняється адаптація та розбудова методу ментальної картографії. Метою статті є визначення, характеристика та специфікація базових аналітичних складових методу ментальної картографії у контексті галузевих досліджень конфлікту як соціального феномену. Надається дефініція ментальної мапи як образу або моделі зовнішнього простору, яка формується протягом певного часу у свідомості суб’єкта. Водночас використовується трактування методу ментального картографування як графічного зображення інформантом певної місцевості на прохання дослідника. В історико-соціологічній ретроспективі представлено класичні концепції ментальної картографії та їх застосування у вивченні конфліктів. Зокрема, розглядаються результати ментального картографування взаємозв’язку комунікаційних каналів і сприйняття небезпечних міських зон Лос-Анджелеса, транслокальної ідентичності дітей польських емігрантів у Шотландії, “мікрогеографії емоцій” дітей-мігрантів у Парижі та Берлині, сприйняття мігрантами м. Мілан, образів конфлікту в учнів старшої школи Ізраїлю та Палестини, просторових проєкцій соціальних конфліктів на Кіпрі, у Північній Ірландії, Бельгії та Україні. Запропоновано теоретико-методологічне узагальнення ментальної картографії конфліктів на засадах підходу Дж. Гізекінг або “матриці Гізекінг”, що складається з чотирьох категорій (механіки методу, графічних елементів, наративів місця та персоналізації), кожна з яких містить сукупність аналітичних компонентів і технік (загалом 57 одиниць). У висновках окреслено галузеву специфіку аналітичних компонентів ментальної картографії конфлікту, а також зазначено інтегративний міждисциплінарний потенціал і перспективи розвитку цього методу.

  1. Graham, E. (1976). What Is a Mental Map? Area, 8 (4), 259-262.

  2. Veselkova, N.V. (2010). Mental maps of the city: questions of methodology and practice of use. Sociology, 4M, 31, 2-29 [in Russian]

  3. Lynch, K. (1960). The Image of the City. Cambridge: The MIT Press.

  4. Milgram, S. (2000). Experiment in social psychology. Saint Petersburg: Peter [in Russian]

  5. Switzer, C., Mcdowell, S. (2009). Redrawing Cognitive Maps of Conflict: Lost Spaces and Forgetting in the Centre of Belfast. Memory Studies, 2 (3), 337-353.

  6. Matei, S.A., Ball-Rokeach, S., Ungurean, S. (2007). Communication Сhannels, SpatialStereotyping, and Urban Conflict: A Cross-Scale and Spatio-Temporal Perspective. Journal of Dispute Resolution, 1, 196-203.

  7. Moskal, M. (2010). Visual Methods in Researching Migrant Children’s Experiences of Belonging. Migration Letters, 7 (1), 17-32.

  8. Moskal, M. (2015). ‘When I Think Home I Think Family Here and There’: Translocal and Social Ideas of Home in Narratives of Migrant Children and Young People. Geoforum, 58, 143-152.

  9. Simmel, G. (1908). Soziologie. Untersuchungen über die Formen der Vergesellschaftung. Leipzig: Duncker & Humblot.

  10. Park, R. (1928). Human Migration and the Marginal Man. American Journal of Sociology, 33, 881-893.

  11. Wood, M. (1934). The Stranger: A Study in Social Relationships. New York: Columbia University Press.

  12. Schuetz, A. (1944). The Stranger: An Essay in Social Psychology. American Journal of Sociology, 49 (6), 499-507.

  13. Tiryakian, E. (1973). Sociological Perspectives on the Stranger. Soundings: An Interdisciplinary Journal, 56 (1), 45-58.

  14. Glazkov, K. (2015). Mental maps: limitations of the method and the image of the “stranger” in a small city. Laboratorium: Journal of Social Research, 7 (3), 106-117 [in Russian]

  15. Besten, den O. (2010). Local Belonging and ‘Geographies of Emotions’: Immigrant Children’s Experience of Their Neighbourhoods in Paris and Berlin. Childhood, 17 (2), 181-195.

  16. Pezzoni, N. (2013). Migrant’s Maps to Explore the Contemporary City. Planum. The Journal of Urbanism, 27 (2), 43-52.

  17. Ben-Ze’ev, Е. (2015). Blurring the Geo-Body: Mental Maps of Israel/Palestine. Middle East Journal, 69 (2), 237-242.

  18. Akcalі, E. (2010). Reading the Cyprus Сonflict Through Mental Maps – An Interdisciplinary Approach to Ethno-Nationalism. In A. Guelke (Ed.), The Challenges of Ethno-Nationalism: Case Studies in Identity Politics (pp. 41-59). New York: Palgrave Macmillan.

  19. Reuchamps, M., Kavadias, D., Deschouwer, K. (2014). Drawing Belgium: Using Mental Maps to Measure Territorial Conflict. Territory, Politics, Governance, 2 (1), 30-51.

  20. World Migration Report 2018. International Organization for Migration. URL: https://publications.iom.int/system/files/pdf/wmr_2018_en.pdf

  21. Tsimbalyuk, D., Filip’eva, Y., Zasipkin, V. (2015, October 21). Odyssey Donbas: mental maps and memories of native places. Ukrainska pravda. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2015/10/21/202061/ [in Ukrainian]

  22. East-Home: inhabitants of the prefrontal line showed. (2019, February 22). Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua/articles/culture/_vostok-dim-pokazali-zhiteliv-prifrontovoyi-smugi/887037 [in Ukrainian]

  23. Zlotin, V.J. (2013). The mental map of Lugansk: the image of the city in the minds of students. Bulletin of Odessa National University. Sociology and political science, 18, 2 (1), 267-273 [in Russian]

  24. Gieseking, J. (2013). Where We Go from Here: The Mental Sketch Mapping Method and Its Analytic Components. Qualitative Inquiry, 19 (9), 712‑724.

Повний текст