Регіоналізм в Україні: переосмислення крізь призму соціальних ідентичностей та групових лояльностей
У статті здійснено емпіричну апробацію моделі регіоналізації сучасної України О. Стегнія та М. Чурилова (1998 р.) за критерієм взаємодії соціальних ідентичностей і групових лояльностей. Ця модель сконструйована авторами з урахуванням низки регіоноформуюючих чинників (зокрема, суб’єктивного досвіду жителів різних географічних частин України) і містить у собі десять макрорегіонів та м. Київ. У статті використано базу даних трьох хвиль міжнародного дослідження “Регіон, нація та інше: міждисциплінарне та міжкультурне переосмислення України” (Університет Санкт-Галлена, Швейцарія (2013, 2015 та 2017 рр.))”, за якою сконструйовано матриці групування в регіони та зони областей постійного проживання респондентів, у тому числі АР Крим, м. Севастополь, м. Київ (факторна змінна) згідно з розподілом значень локальних, регіональних, національних, релігійних соціальних ідентичностей і відповідними до них груповими лояльностями (показниковими змінними). На основі інформації, розміщеної у матрицях, обчислено кількість випадків, коли ті чи інші області, що належать до певного регіону в структурі О. Стегнія та М. Чурилова, були також присутніми у певному регіоні, виокремленому нами відповідно до варіації соціальних ідентичностей і групових лояльностей. Згідно з цими розрахунками, для кожного регіону зі схеми О. Стегнія та М. Чурилова в межах 2013, 2015 та 2017 рр. визначено ймовірності цілісності цих регіонів. У підсумку найвищий рівень цілісності продемонстрували Західний (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська обл.) та Південно-Східний (Дніпропетровська, Запорізька обл.) регіони, а найменш цілісним виявився Центральний регіон (Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська обл.).
Chernysh, N.Y., Susak, V.I. (2016). Prelude. The burdan of “soviet legacy”: identification models of Lviv and Donetsk residents (1994-2010). Ukr. socìum – Ukrainian society, 3 (58), 8-19 [in Ukrainian]
Malanchuk, O., Chernysh, N.Y., Susak, V.I. (2016). Forced choice: identities and attitudes before and after Euromaidan. Ukr. socìum – Ukrainian society, 4 (59), 8-20 [in Ukrainian]
Susak, V.I., Vashchynska, I.I. (2018). Loyal component of identity “Ukrainian”: regional measures on the example of cities of Lviv and Donetsk (1994-2010-2015). Ukr. socìum – Ukrainian society, 1 (64), 9-18 [in Ukrainian]
Pohorila, N. (2016). Political and National Identity in Ukraine’s Regions: Where Does the Center Fit? Polish Political Science Review. Polski Przegląd Politologiczny, 4(1), 18-32.
Shulha, M.O. (Ed.). (2017). The state of modern Ukrainian society: the civilization dimension. Kyiv: Institute of Sociology NAS of Ukraine [in Ukrainian]
Kulyk, V. (2018). Shedding Russianness, recasting Ukrainianness: the post-Euromaidan dynamics of ethnonational identifications in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34 (2-3), 119-138.
Onuch, O., Hale, H.E. (2018). Capturing ethnicity: the case of Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34 (2-3), 84-106.
Pop-Eleches, G., Robertson, G.B. (2018). Identity and political preferences in Ukraine – before and after the Euromaidan. Post-Soviet Affairs, 34 (2-3), 107-118.
Sasse, G., Lackner, A. (2018). War and identity: the case of the Donbas in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34 (2-3), 139-157.
Giuliano, E. (2018). Who supported separatism in Donbas? Ethnicity and popular opinion at the start of the Ukraine crisis. Post-Soviet Affairs, 34 (2-3), 158-178.
Stehnii, O., Churylov, M. (1998). Regionalism in Ukraine as an object of sociological research. Kyiv [in Ukrainian]