Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Соціологічні аспекти вивчення взаємозв’язків між глобалізацією та пандемією COVID-19

172
24
Стаття(УКР)(.pdf)

Стаття написана за мотивами виступу автора на ХІV Міжнародних соціологічних читаннях імені Н.В. Паніної у Києві 10 грудня 2020 р. і є розширеним варіантом цього виступу. У ній у тезовій формі представлено рефлексії щодо специфіки взаємозв’язку між глобалізацією та пандемією, а також стосовно можливих конфігурацій цього зв’язку у суспільствах різного типу. Висунуто тезу, що взаємодії між глобалізацією та COVID-19 є окремим кейсом глокалізації в сучасних умовах, та виявлено ті особливості коронавірусу, які становлять пряму загрозу людству. Підкреслено, що однозначних прогнозів стосовно розвитку подій у майбут­ньому наразі немає; наявні декілька сценаріїв можливого розгортання пандемії цього вірусу, імовірність реалізації яких багато в чому залежить від такої його риси, як хвилеподібний розвиток за експонентою. Зазначені особливості та риси коронавірусної інфекції окреслюють ряд нових завдань для соціологічної науки, серед яких головним є осмислення різкого звуження традиційного предмета її досліджень – соціальних відносин і взаємодій людей в об’єктивній реальності, перенесення їх зростаючої частини в інтернет і вибухоподібне збільшення віртуальної реальності. Це радикально активізує наукові пошуки соціологів у сфері віртуалізації та множинності й гібридності її форм, колообігу реальностей у цілому. В умовах пандемії з’являються такі сфери й напрями досліджень, як третинна соціалізація в інтернеті, утворення віртуальних ідентичностей, формування мережевої людини тощо. Окремо розглянуто пріоритетні тенденції розвитку сучасних соціумів в умовах пандемії коронавірусу, такі як радикальне оновлення економіки та інших сфер на основі революційних технологій та запровадження штучного інтелекту. Наголошено на тому, що глобальне поширення коронавірусу спричинилося до переоцінки цінностей, це змушує переглядати наявні конструкти (такі як трилема Д. Родріка) у пошуках компромісних варіантів. Завершується стаття закликом до українських соціологів примножити зусилля в осмисленні нових реалій з урахуванням нових глобальних, регіональних і локальних трендів.

  1. Shtompka, P. (2007). Visual sociology. Photography as a method of research. Moscow: Logos [in Russian]

  2. Rodrik, D. (2011). The globalization paradox: democracy and the future of the world economy. New York and London: W.W. Norton.

  3. Aizenman, J., Ito, H. (2020, August 7). Global politics from the view of the political-economy trilemma. VoxEU. URL: https://voxeu.org/article/global-politics-view-political-economy-trilemma

  4. Pastor, L., Veronesi, P. (2018, September 28). A rational backlash against globalization. VoxEU. URL: https://voxeu.org/article/rational-backlash-against-globalisation

Повний текст