Автори статті

Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Соціологія

Візуалізовані цінності у соціальних практиках користувачів української соціальної мережі “Інстаграм”

Ukr. socìum, 2021, 4(79): 26-45
Мова:
Українська
https://doi.org/10.15407/socium2021.04.026
156
21
Стаття(УКР)(.pdf)

Статтю присвячено дослідженню візуалізованих цінностей у соціальних практиках користувачів української соціальної мережі “Інстаграм”. Проаналізовано специфіку постсеміологічного та соціально-драматургічного підходів до вивчення візуального контенту соціальних мереж. Наведено теоретичне обґрунтування доцільності вивчення цінностей засобом аналізу візуального контенту. Дослідження візуалізованих цінностей у соціальних практиках користувачів української соціальної мережі “Інстаграм” проведено з використанням теорії постмодернізації цінностей Р. Інглхарта, в якій описані три ціннісні патерни – традиційний, модер­ністський і постмодерністський. Метою дослідження було з’ясування, які візуалізовані цінності домінують в українській соціальній мережі “Інстаграм”, та проведення порівняльного аналізу чоловічих і жіночих ціннісних преференцій у візуальному полі соціальної мережі “Інстаграм”. Наведено результати кількісного контент-аналізу 2657 фотографій користувачів української соціальної мережі “Інстаграм”. Зокрема, зазначено, що найчастіше в соціальних практиках користувачів української соціальної мережі “Інстаграм” візуалізуються модер­ністські та постмодерністські цінності (38,8% і 41,8% відповідно); найпоширенішими в жіночих акаунтах є візуалізовані цінності гламуру, екологізму та естетичного сприйняття життя, а в чоловічих – візуалізовані цінності дружби, професійного саморозвитку, кар’єри та досягнень. Зроблено припущення, що у візуальному полі української соціальної мережі “Інстаграм” представлені ціннісні преференції соціальних акторів, які можуть бути як усвідомленими, так і неусвідомленими. Підкреслено, що вони можуть випереджати ціннісні зміни в реальному житті та латентно впливати на формування нових ціннісних патернів. Сформульовано висновок, що візуалізовані цінності в соціальних практиках користувачів соціальної мережі “Інстаграм” можуть виступати в ролі предикторів подальших ціннісних трансформацій у реальному соціальному житті.

  1. Mirzoeff, N. (1999). An Introduction to Visual Culture. New York: Routledge.

  2. What social networks are the most popular in Ukraine and do we trust them: a survey. (2020, January). R&B Group. URL: https://rb.com.ua/blog/socmerezhi-jak-dzherelo-informacii [in Russian]

  3. How Ukrainians use Facebook and Instagram. (2020, March). PlusOne social impact. URL: https://tech.liga.net/technology/novosti/kak-ukraintsy-polzuyutsya-facebook-i-instagram—issledovanie [in Russian]

  4. Toshchenko, Zh. (2013). Values and value orientations. Sociology thesaurus. Moscow: UNITY-DANA [in Russian]

  5. Sztompka, P. (2007). Visual Sociology. Мoscow: Logos [in Russian]

  6. Foster, H. (Ed.). (1988). Vision and Visuality. Seattle: Bay Press.

  7. Bourdieu, P. (1996). Photography: A Middle-Brow Art. Stanford University.

  8. Goffman, E. (1959). The presentation of self in everyday life. New York: Anchor Books.

  9. Hilsen, A.I., Helvik, T. (2014). The construction of self in social medias, such as Facebook. AI & society, 29 (1), 3-10.

    https://doi.org/10.1007/s00146-012-0426-y

  10. Seidman, G. (2013). Self-presentation and belonging on Facebook: How personality influences social media use and motivations. Personality and Individual Differences, 54 (3), 402-407.

    https://doi.org/10.1016/j.paid.2012.10.009

  11. Smith, S., Watson, J. (2014). Virtually me: A toolbox about online self-presentation. In A. Poletti, J. Rak (Eds.), Identity technologies: Constructing the self online (pp. 70-95). Wisconsin: University of Wisconsin Press.

  12. Smith, L.R., Sanderson, J. (2015). I’m Going to Instagram It! An Analysis of Athlete Self Presentation on Instagram. Journal of Broadcasting & Electronic Media, 59 (2), 342-358.

    https://doi.org/10.1080/08838151.2015.1029125

  13. Barnett, C. (2009). Towards a methodology of postmodern assemblage: adolescent identity in the age of social networking. Philosophical Studies in Education, 40, 200-210.

  14. Boyd, D. (2014). It’s complicated: The social lives of networked teens. New Haven, CT: Yale University Press.

  15. Pink, S. (2007). Doing Visual Ethnography: Images, Media, and Representation in Research. London: Sage.

    https://doi.org/10.4135/9780857025029

  16. Back, M.D., Stopfer, J.M., Vazire, S., Gaddis, S., Schmukle, S.C., Egloff, B., Gosling, S.D. (2010). Facebook profiles reflect actual personality, not self-idealization. Psychological Science, 21 (3), 372-374.

    https://doi.org/10.1177/0956797609360756

  17. Bataeva, E.V. (2012). Flanering and video mania: Modern and postmodern visual practices. Voprosy Filosofii, 11, 61-68 [in Russian]

  18. Bataeva, Е.V., Polyakova, Y.A. (2018). Motive-analysis of TV-advertising visual content. Sotsiologicheskiy zhurnal – Sociological Journal, 24 (2), 66-89 [in Russian]

    https://doi.org/10.19181/socjour.2018.24.2.5845

  19. Sartre, J.-P. (2001). The Imaginary. A Phenomenological Psychology of the Imagination. Saint Petersburg: Nauka [in Russian]

  20. Nancy, J.-L. (2005). The Ground of the Image. New York: Fordham University Press.

  21. Deleuze, G. (2004). Cinema. The Movement-Image. Moscow: Ad Marginem [in Russian]

  22. Barbatsis, G. (2005). Reception theory. In Handbook of visual communication. Theory, methods, and media (pp. 271-294). New Jersey, Mahwah: Lowrence Erlbaum Associates.

  23. Kress, G., Leeuwen, T. van. (2006). Reading Images. The Grammar of Visual Design. New York: Routledge.

  24. Mitchell, W.J.T. (1994). Picture theory: Essays on verbal and visual representation. Chicago: The University of Chicago Press.

  25. Sokuryanskaya, L. (2006). Students on the way to another society: value discourse of the transition. Kharkiv: KhNU im. V.N. Karazin [in Russian]

  26. Bevzenko, L. (2007). Life success, values, lifestyles. Sociology: theory, methods, marketing, 4, 132-151 [in Russian]

  27. Inglehart, R., Welzel, C. (2005). Modernization, Cultural Change, and Democracy. The Human Development Sequence. Cambridge: Cambridge University Press.

  28. Inglehart, R. (2000). Globalization and postmodern values. The Washington Quarterly, 23 (1), 215-228.

  29. Inglehart, R. (1997). Modernization and postmodernization: cultural, economic, and political change in 43 societies. Princeton: Princeton University Press.

  30. Berger, J. (1972). Ways of Seeing. London: British Broadcasting Corporation and Pinguin Books.

  31. Ukraine in World Values Survey 2020. Resume of the Analytical Report. (2020). Kyiv: NGO Ukrainian Centre for European Policy. URL: v2.0https://www.worldvaluessurvey.org/WVSDocumentationWV7.jsp

  32. Sokuryanska, L. (2012). “Modernization” and “postmodernization” of students’ value orientations as a factor of the modernization of society. In Methodology, theory and practice of sociological analysis of modern society (pp. 421–427). Kharkiv: KhNU im. V.N. Karazin [in Russian]

  33. Baudrillard, J. (2006). The Consumer Society. Myths and Structures. Moscow: Respublika, Kulturnaya revolyutsiya [in Russian]

  34. Bauman, Z. (1996). From pilgrim to tourist – or a short history of identity. In S. Hall, P. Du Gay (Eds.), Questions of cultural identity (pp. 18-36). New York: Sage Publications, Inc.

    https://doi.org/10.4135/9781446221907.n2

  35. Haerpfer, C., Inglehart, R., Moreno, A., Welzel, C., Kizilova, K., Diez-Medrano J., Lagos, M., Norris, P., Ponarin, E., Puranen, B. et al. (Eds.). (2020). World Values Survey: Round Seven – Country-Pooled Datafile. Madrid, Spain, Vienna, Austria: JD Systems Institute & WVSA Secretariat. URL: https://www.worldvaluessurvey.org/WVSDocumentationWV7.jsp

  36. Features of religious and church-religious self-determination of Ukrainian citizens: trends of 2010–2018 (information materials). (2018). Kiev: Razumkov Center. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf [in Russian]

  37. Religion in the life of Ukrainian citizens: what do Ukrainians believe in? (2016). TNS MMI. URL: https://tns-ua.com/news/religiya-v-zhitti-gromadyan-ukrayini-u-shho-viryat-ukrayintsi [in Russian]

  38. DeWall, C.N., Buffardi, L.E., Bonser, I., Campbell, W.K. (2011). Narcissism and implicit attention seeking: Evidence from linguistic analyses of social networking and online presentation. Personality and Individual Differences, 51 (1), 57-62.

    https://doi.org/10.1016/j.paid.2011.03.011

  39. Panek, E.T., Nardis, Y., Konrath, S. (2013). Mirror or megaphone? How relationships between narcissism and social networking site use differ on Facebook and Twitter. Computers in Human Behavior, 29 (5), 2004-2012.

    https://doi.org/10.1016/j.chb.2013.04.012

  40. Sheldon, P., Bryant, K. (2016). Instagram: Motives for its use and relationship to narcissism and contextual age. Computers in Human Behavior, 58, 89-97.

    https://doi.org/10.1016/j.chb.2015.12.059

  41. Shane-Simpson, C., Manago, A., Gaggi, N., Gillespie-Lynch, K. (2018). Why do college students prefer Facebook, Twitter, or Instagram? Site affordances, tensions between privacy and self-expression, and implications for social capital. Computers in Human Behavior, 86, 276-288.

    https://doi.org/10.1016/j.chb.2018.04.041

  42. Khodina, E. (2014). Cultural and anthropological aspect of Instagram. Molodoi uchenyi – Young scientist, 21, 738-741 [in Russian]

Повний текст