Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Візуалізовані цінності у соціальних практиках користувачів української соціальної мережі “Інстаграм”

51
7
Стаття(УКР)(.pdf)

Статтю присвячено дослідженню візуалізованих цінностей у соціальних практиках користувачів української соціальної мережі “Інстаграм”. Проаналізовано специфіку постсеміологічного та соціально-драматургічного підходів до вивчення візуального контенту соціальних мереж. Наведено теоретичне обґрунтування доцільності вивчення цінностей засобом аналізу візуального контенту. Дослідження візуалізованих цінностей у соціальних практиках користувачів української соціальної мережі “Інстаграм” проведено з використанням теорії постмодернізації цінностей Р. Інглхарта, в якій описані три ціннісні патерни – традиційний, модер­ністський і постмодерністський. Метою дослідження було з’ясування, які візуалізовані цінності домінують в українській соціальній мережі “Інстаграм”, та проведення порівняльного аналізу чоловічих і жіночих ціннісних преференцій у візуальному полі соціальної мережі “Інстаграм”. Наведено результати кількісного контент-аналізу 2657 фотографій користувачів української соціальної мережі “Інстаграм”. Зокрема, зазначено, що найчастіше в соціальних практиках користувачів української соціальної мережі “Інстаграм” візуалізуються модер­ністські та постмодерністські цінності (38,8% і 41,8% відповідно); найпоширенішими в жіночих акаунтах є візуалізовані цінності гламуру, екологізму та естетичного сприйняття життя, а в чоловічих – візуалізовані цінності дружби, професійного саморозвитку, кар’єри та досягнень. Зроблено припущення, що у візуальному полі української соціальної мережі “Інстаграм” представлені ціннісні преференції соціальних акторів, які можуть бути як усвідомленими, так і неусвідомленими. Підкреслено, що вони можуть випереджати ціннісні зміни в реальному житті та латентно впливати на формування нових ціннісних патернів. Сформульовано висновок, що візуалізовані цінності в соціальних практиках користувачів соціальної мережі “Інстаграм” можуть виступати в ролі предикторів подальших ціннісних трансформацій у реальному соціальному житті.

  1. Mirzoeff, N. (1999). An Introduction to Visual Culture. New York: Routledge.

  2. What social networks are the most popular in Ukraine and do we trust them: a survey. (2020, January). R&B Group. URL: https://rb.com.ua/blog/socmerezhi-jak-dzherelo-informacii [in Russian]

  3. How Ukrainians use Facebook and Instagram. (2020, March). PlusOne social impact. URL: https://tech.liga.net/technology/novosti/kak-ukraintsy-polzuyutsya-facebook-i-instagram—issledovanie [in Russian]

  4. Toshchenko, Zh. (2013). Values and value orientations. Sociology thesaurus. Moscow: UNITY-DANA [in Russian]

  5. Sztompka, P. (2007). Visual Sociology. Мoscow: Logos [in Russian]

  6. Foster, H. (Ed.). (1988). Vision and Visuality. Seattle: Bay Press.

  7. Bourdieu, P. (1996). Photography: A Middle-Brow Art. Stanford University.

  8. Goffman, E. (1959). The presentation of self in everyday life. New York: Anchor Books.

  9. Hilsen, A.I., Helvik, T. (2014). The construction of self in social medias, such as Facebook. AI & society, 29 (1), 3-10.

  10. Seidman, G. (2013). Self-presentation and belonging on Facebook: How personality influences social media use and motivations. Personality and Individual Differences, 54 (3), 402-407.

  11. Smith, S., Watson, J. (2014). Virtually me: A toolbox about online self-presentation. In A. Poletti, J. Rak (Eds.), Identity technologies: Constructing the self online (pp. 70-95). Wisconsin: University of Wisconsin Press.

  12. Smith, L.R., Sanderson, J. (2015). I’m Going to Instagram It! An Analysis of Athlete Self Presentation on Instagram. Journal of Broadcasting & Electronic Media, 59 (2), 342-358.

  13. Barnett, C. (2009). Towards a methodology of postmodern assemblage: adolescent identity in the age of social networking. Philosophical Studies in Education, 40, 200-210.

  14. Boyd, D. (2014). It’s complicated: The social lives of networked teens. New Haven, CT: Yale University Press.

  15. Pink, S. (2007). Doing Visual Ethnography: Images, Media, and Representation in Research. London: Sage.

  16. Back, M.D., Stopfer, J.M., Vazire, S., Gaddis, S., Schmukle, S.C., Egloff, B., Gosling, S.D. (2010). Facebook profiles reflect actual personality, not self-idealization. Psychological Science, 21 (3), 372-374.

  17. Bataeva, E.V. (2012). Flanering and video mania: Modern and postmodern visual practices. Voprosy Filosofii, 11, 61-68 [in Russian]

  18. Bataeva, Е.V., Polyakova, Y.A. (2018). Motive-analysis of TV-advertising visual content. Sotsiologicheskiy zhurnal – Sociological Journal, 24 (2), 66-89 [in Russian]

  19. Sartre, J.-P. (2001). The Imaginary. A Phenomenological Psychology of the Imagination. Saint Petersburg: Nauka [in Russian]

  20. Nancy, J.-L. (2005). The Ground of the Image. New York: Fordham University Press.

  21. Deleuze, G. (2004). Cinema. The Movement-Image. Moscow: Ad Marginem [in Russian]

  22. Barbatsis, G. (2005). Reception theory. In Handbook of visual communication. Theory, methods, and media (pp. 271-294). New Jersey, Mahwah: Lowrence Erlbaum Associates.

  23. Kress, G., Leeuwen, T. van. (2006). Reading Images. The Grammar of Visual Design. New York: Routledge.

  24. Mitchell, W.J.T. (1994). Picture theory: Essays on verbal and visual representation. Chicago: The University of Chicago Press.

  25. Sokuryanskaya, L. (2006). Students on the way to another society: value discourse of the transition. Kharkiv: KhNU im. V.N. Karazin [in Russian]

  26. Bevzenko, L. (2007). Life success, values, lifestyles. Sociology: theory, methods, marketing, 4, 132-151 [in Russian]

  27. Inglehart, R., Welzel, C. (2005). Modernization, Cultural Change, and Democracy. The Human Development Sequence. Cambridge: Cambridge University Press.

  28. Inglehart, R. (2000). Globalization and postmodern values. The Washington Quarterly, 23 (1), 215-228.

  29. Inglehart, R. (1997). Modernization and postmodernization: cultural, economic, and political change in 43 societies. Princeton: Princeton University Press.

  30. Berger, J. (1972). Ways of Seeing. London: British Broadcasting Corporation and Pinguin Books.

  31. Ukraine in World Values Survey 2020. Resume of the Analytical Report. (2020). Kyiv: NGO Ukrainian Centre for European Policy. URL: v2.0https://www.worldvaluessurvey.org/WVSDocumentationWV7.jsp

  32. Sokuryanska, L. (2012). “Modernization” and “postmodernization” of students’ value orientations as a factor of the modernization of society. In Methodology, theory and practice of sociological analysis of modern society (pp. 421–427). Kharkiv: KhNU im. V.N. Karazin [in Russian]

  33. Baudrillard, J. (2006). The Consumer Society. Myths and Structures. Moscow: Respublika, Kulturnaya revolyutsiya [in Russian]

  34. Bauman, Z. (1996). From pilgrim to tourist – or a short history of identity. In S. Hall, P. Du Gay (Eds.), Questions of cultural identity (pp. 18-36). New York: Sage Publications, Inc.

  35. Haerpfer, C., Inglehart, R., Moreno, A., Welzel, C., Kizilova, K., Diez-Medrano J., Lagos, M., Norris, P., Ponarin, E., Puranen, B. et al. (Eds.). (2020). World Values Survey: Round Seven – Country-Pooled Datafile. Madrid, Spain, Vienna, Austria: JD Systems Institute & WVSA Secretariat. URL: https://www.worldvaluessurvey.org/WVSDocumentationWV7.jsp

  36. Features of religious and church-religious self-determination of Ukrainian citizens: trends of 2010–2018 (information materials). (2018). Kiev: Razumkov Center. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf [in Russian]

  37. Religion in the life of Ukrainian citizens: what do Ukrainians believe in? (2016). TNS MMI. URL: https://tns-ua.com/news/religiya-v-zhitti-gromadyan-ukrayini-u-shho-viryat-ukrayintsi [in Russian]

  38. DeWall, C.N., Buffardi, L.E., Bonser, I., Campbell, W.K. (2011). Narcissism and implicit attention seeking: Evidence from linguistic analyses of social networking and online presentation. Personality and Individual Differences, 51 (1), 57-62.

  39. Panek, E.T., Nardis, Y., Konrath, S. (2013). Mirror or megaphone? How relationships between narcissism and social networking site use differ on Facebook and Twitter. Computers in Human Behavior, 29 (5), 2004-2012.

  40. Sheldon, P., Bryant, K. (2016). Instagram: Motives for its use and relationship to narcissism and contextual age. Computers in Human Behavior, 58, 89-97.

  41. Shane-Simpson, C., Manago, A., Gaggi, N., Gillespie-Lynch, K. (2018). Why do college students prefer Facebook, Twitter, or Instagram? Site affordances, tensions between privacy and self-expression, and implications for social capital. Computers in Human Behavior, 86, 276-288.

  42. Khodina, E. (2014). Cultural and anthropological aspect of Instagram. Molodoi uchenyiYoung scientist, 21, 738-741 [in Russian]

Повний текст