Дотаційність бюджетів територіальних громад як фінансовий механізм інклюзивного сільського розвитку

Проблематика вирівнювання фінансової спроможності різних населених пунктів і територій перебувала у центрі уваги державної влади на всіх етапах розвитку. В умовах децентралізованих перетворень і спрямованості на досягнення цілей сталого інклюзивного розвитку змінено принципи горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій і запроваджено нову модель бюджетних відносин. У статті проаналізовано результати впровадження нової моделі, досліджено трансфертну залежність місцевих бюджетів у розрізі громад з центрами у селах, селищах і містах, розглянуто дотаційність як механізм інклюзивного сільського розвитку. Визначено, що внаслідок фінансової децентралізації та посилення фіскальної спроможності громад завдяки збільшенню податкових надходжень у середньому на 27% частка дотаційних місцевих бюджетів знизилася з 95% у дореформений період до 75% у 2021 р. Оцінено, що сільські територіальні громади є найбільш трансфертно залежними і серед отримувачів базової дотації як інструменту підтримки податкоспроможності території їх частка становить 45,3%; серед селищних громад – 31%, серед громад з центром у містах – 21,9%. Обґрунтовано, що недостатність власних фінансових ресурсів і значна залежність від підтримки центрального бюджету спричинена нерозвинутістю сільського ринку праці та переважанням неформальної зайнятості (працевлаштування без сплати податків). А розосередженість сільської поселенської мережі, вища вартість послуг на душу населення, тривалий занепад інфраструктури і, відповідно, вища вартість її відновлення потребують додаткових субвенцій для підтримки багатофункціональності сільських територій. Це підкреслює необхідність запровадження спеціальних механізмів фінансової підтримки села з урахуванням недосконалостей минулорічних субвенцій. На прикладі субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, обсяг якої залежав від кількості сільського населення, доведено невідповідність розподілу коштів принципам інклюзії. У подальшому об’єктом дослідження будуть фінансові ресурси громад та розроблення механізмів справедливого їх розподілу і використання між всіма поселенськими одиницями для підвищення інклюзивності сільського розвитку. Нові виклики, спричинені війною Росії проти України, потребуватимуть розроблення оновленої методики державної фінансової підтримки територіальних громад. Вона базуватиметься на реальній оцінці чисельності населення, яке проживатиме в громадах на час закінчення війни, і враховуватиме вартість зруйнованого та пошкодженого майна, завданих збитків тощо. Для органів місцевого самоврядування у короткостроковій перспективі пріоритетними напрямами стануть концентрація зусиль для швидкого та якісного відновлення, перегляд стратегій розвитку громад з посиленням інклюзивної складової, реальна оцінка кількості людей, для яких і за допомогою яких здійснюватиметься розбудова країни.