Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Соціологічний моніторинг безпеки життєдіяльності особистості: проблеми теорії

305
15
Стаття(УКР)(.pdf)

Стаття присвячена проблемам розробки концепції та методології соціологічного моніторингу безпеки життєдіяльності особистості. Зокрема, з’ясовано сутність моніторингового дослідження, охарактеризовано його провідні функції (діагностичну, аналітико-прогностичну, інформаційну, управлінську), ефективність виконання яких залежить від суворого дотримання науково обґрунтованих принципів. Визначення соціологічного моніторингу, як складної інформаційно-аналітичної системи безперервного вивчення інформації про стан об’єкта, дозволило виокремити його структурні складові: мету, завдання, суб’єкта, об’єкта, предмет і методи.

Проаналізовано технологічні етапи проведення соціологічного моніторингу загроз безпеці життєдіяльності особистості: створення системи базових індикаторів, за якими здійснюватиметься збір інформації; побудова моделі інформаційного вивчення об’єкта дослідження; визначення методик вимірювання показників оцінки стану безпеки життєдіяльності особистості, їх шкалювання та нормування; прогноз щодо можливої зміни стану об’єкта дослідження; формування архіву даних. Акцентовано увагу на створенні системи базових індикаторів (вихідних об’єктивних і суб’єктивних показників). Об’єктивні кількісні показники дозволять характеризувати тенденції та закономірності соціального розвитку, ефективність діяльності системи забезпечення безпеки життєдіяльності.

У той час як суб’єктивні індикатори спрямовані на оцінювання рівня організації процесів життєдіяльності з урахуванням соціально-психологічних особливостей окремих індивідів, їх світогляду, системи ціннісних орієнтацій, рівня ситуативного занепокоєння, усвідомлення рівня захищеності, безпеки функціонування та розвитку. Складовими стану показника безпеки будь-якої соціальної системи є значення (фактичне значення, норма, виклик, загроза), що характеризують ступінь впливу конкретного показника на стійкий стан її функціонування та розвитку. Доведено, що ефективність соціологічного моніторингу безпеки життєдіяльності особистості значною мірою залежить від його статусу й місця в системі забезпечення національної безпеки, стратегічного прогнозування суспільного розвитку.

Визначено, що важливою умовою становлення ефективної системи соціологічних моніторингів є створення інституціонально-правових засад механізму отримання репрезентативних даних.

  1. Айвазян С.А. Интегральные индикаторы качества жизни населения: их построение и использование в социально-экономическом управлении и межрегиональныхсопоставлениях. Москва: ЦЭМИ РАН, 2000. 117 с.

  2. Бєлай С.В. Дослідження механізмів моніторингу загроз національній безпеці України соціально-економічного характеру. Університетські наукові записки. 2013. № 4 (48). С. 481–488.

  3. Бушуев В.В., Голубев В.С., Коробейников А.А., Селюков Ю.Г. Человеческийкапитал для социогуманитарного развития. Москва: ИАЦ Энергия, 2008. 96 с.

  4. Головаха Е.И., Панина Н.В. Интегральный индекс социального самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в массовых опросах. Киев: Институт социологии НАН Украины: Стилос, 1997. 63 с.

  5. Давыдов А.А. Индекс социального неблагополучия. Социологические исследования. 1995. № 10. С. 118–128.

  6. Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь. В 2-х томах. Москва: АСТ, Вече, 1999. Т. 2. 528с.

  7. Жерновой М.В. Проблемы обеспечения личной безопасности граждан в Приморском крае. Ойкумена. 2010. № 4. С. 142–147.

  8. Згуровский М.З., Статюха Г.А., Джигерей И.Н. Оценивание устойчивого развития окружающей среды на субнациональном уровне в Украине. Системні дослідження та інформаційні технології. 2008. № 4. С. 7–20.

  9. Згуровський М.З. Сталийрозвиток регіонів України. Київ: НТУУ “КПІ”, 2009. 197 с.

  10. Качинський А.Б. Безпека,загрози і ризик:наукові концепції та математичні моделі: монографія. Київ: ІПНБ НАСБУ, 2004. 366 с.

  11. Качинський А.Б. Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень: монографія. Київ: НІСД, 2013. 104 с.

  12. Шевцова С.В., Ковальов Б.Л. Науково-методичні підходи до формування ста-лого способу життя. Механізм регулювання економіки. 2011. № 1. С. 230–234.

  13. Масленникова Н.Ю., Слинкова О.К. Понятие и сущность мониторинга с позиции системного подхода. Science Time. 2014. № 6 (6). С. 110–121. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/ponyatie-i-suschnost-monitoringa-s-pozitsii-sistemnogo-podhoda

  14. Методологія розрахунків показників соціальної безпеки. URL: http://ipzn.org.ua/wp-content/uploads/2015/07/Metodologiya-rozrahunkiv-sotsialnoyi-bezpeky.pdf

  15. Мику А.А. Роль мониторинга в системе обеспечения экономической безопасности государства. Известия РГПУ имени А.И. Герцена. 2007. № 43-1. С. 215–219.

  16. Шевченко Л.І. та ін. Новий словник іншомовних слів: близько 40 000 слів і словосполучень / ред. Л.І.Шевченко. Київ: Арій, 2008. 672 c.

  17. Рак Ю.П., Зачко О.Б. Методи аналізу та оцінки рівня безпеки життєдіяльності регіонів України в умовах реалізації проектів регіонального розвитку. Управління проектами та розвиток виробництва. Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2008. № 2 (26). С. 29–39.

  18. Трегуб В.В. Інноваційний потенціал моніторингу та оцінювання безпеки людини. 2015. URL: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Conferences/Безпека%20людини%20в%20сучасних%20умовах/2015/VII-ї%20міжнародна%20науково-методична%20конференція/інноваційний%20потенціал%20моніторингу%20та%20оцінювання%20%20безпеки.pdf

  19. Шкарупа О.В. Моніторинг стану і динаміки природних і соціально-економічних систем. Основи сталого розвитку: навч. посіб./за заг. ред. Л.Г. Мельника. Суми: Університетська книга, 2005. С. 489–511.

Повний текст