Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Особи похилого віку як отримувачі соціальних послуг в уяві фахівців у сфері соціальної роботи

65
4
Стаття(УКР)(.pdf)

Стаття присвячена проблемі взаємозв’язку соціальних послуг і образу їх отримувачів. Серед останніх в умовах старіння населення особлива увага науковцями та практиками приділяється особам похилого віку. Поширюється усвідомлення важливості відповідності принципів соціальної роботи з людьми похилого віку спектру, рівню, ієрархії їхніх соціальних потреб. Спектр потреб осіб похилого віку, які задовольняються через систему соціальних послуг, постійно розширюється; змінюються умови та підходи до їх задоволення. Запропоновано розглядати образ осіб похилого віку у більш глибокому соціологічному вимірі: через уяву фахівців у сфері соціальної роботи про цю групу утримувачів соціальних послуг. Під час проведеного авторами статті експертного опитування фахівців територіальних центрів соціального обслуговування населення Харкова та Харківської області України уява про осіб похилого віку фіксувалася через емоційне сприйняття ними людей похилого віку; уяву про те, чого бракує особам похилого віку (їх потреби, які недостатньо задовольняються); асоціації, які викликають у них літні люди як проблемна група. Особи похилого віку на емоційному рівні у фахівців у сфері соціальної роботи (незалежно від їх гендерних, вікових ознак, освітнього потенціалу, місця проживання) викликають переважно позитивні емоції, що налаштовує їх на виконання своїх професійних обов’язків. Відмінності в уяві експертів про потреби осіб похилого віку зумовлені переважно просторовим чинником – місцем проживання. Показано, що уява фахівців у сфері соціальної роботи про образ їхніх клієнтів формується на підставі набутих у процесі професійної діяльності конкретно-чуттєвих вражень про осіб похилого віку. Визначено вимоги до уяви фахівців із соціальної роботи про осіб похилого віку. Остання має відповідати тріаді: бути творчою, критичною та продуктивною. Затребуваною стає творча уява фахівців у сфері соціальної роботи, що передбачає самостійне творення ними нових образів осіб похилого віку як отримувачів соціальної допомоги відповідно до конкретного часопростору та життєвої ситуації.

  1. Bloom, D.E., Jimenez, E., Rosenberg, L. (2011, November). Social Protection of Older People. November 2011. PGDA Working Paper No. 83. URL: https://cdn1.sph.harvard.edu/wp-content/uploads/sites/1288/2013/10/PGDA_WP_83.pdf

  2. Walker, A. (2007, September). Why involve older people in research? Age and Ageing, 36, 5, 481-483.

  3. Mustakallio, S. (2015). The experience of elderly people to cope with their lives at home: a literature review. Thesis. Health care and social services. Degree programme of nursing. Kemi: Lapin AMK. URL: https://www.theseus.fi/bitstream/handle/10024/90254/Thesis-Salla%20Mustakallio.pdf?sequence=1&isAllowed=y

  4. Trotsuk, I.V. (2015). “White spots” of the generational analysis: objective and subjective meaning of the age. Vestnik Rossiiskogo universiteta druzhby narodov. Seriya: Sotsiologiya – RUDN Journal of Sociology, 2, 19-35 [in Russian]

  5. Kukhta, M. (2018). Social potential of the elderly persons in Ukraine. Kyiv: Kyiv National University of Culture and Arts [in Ukrainian]

  6. Kukhta, M. (2019). Tension and life strategies in terms of age stratification. In O.H. Zlobina (Ed.), Social tension in a crisis society: a socio-psychological analysis (pp. 207-213). Kyiv: Institute of Sociology NAS of Ukraine [in Ukrainian]

  7. Grigoreva, I.A. (2018). Paradigm shift in the understanding of aging. Zhurnal issledovanii sotsialnoi politiki – The Journal of Social Policy Studies, 16, 1, 5-6 [in Russian]

  8. Sidorenko, A.V. (2019). Madrid International Plan of Action on Aging: Adaptation to an ageing society. Social service for families and children: Scientific and methodical collection. Issue 17: Social service for senior citizens and disabled people of working age, 33-44. URL: http://homekid.ru/content/docs/izdaniya/serealnui_sbornik/vse-vupyski/v17/0.vup17.pdf [in Russian]

  9. Astakhova, E.V. (Ed.). (2018). The third age: the validity of optimism. Kharkov: People’s Ukrainian Academy [in Russian]

  10. Olchak, M., Rostek, K. (2019). Improving social services in joint territorial communities. Kyiv [in Ukrainian]

  11. Marinova, A.M., Marysheva, O.Ya. (2015). Paternalistic expectations of older people and features of their adaptation in modern conditions. In V.V. Kharabet, L.M. Khyzhniak, A.I. Andriushchenko (Eds.), Social work: history, theory and practice: a monograph (pp. 368-382). Mariupol: Pryazovskyi State Technical University [in Russian]

  12. Bruggencate, T.T., Luijkx, K.G, Sturm, J. (2018, September). Social needs of older people: A systematic literature review. Ageing & Society, 38, 9, 1745-1770.

  13. Rainer, S. (2014, February 21). Social Participation and Social Engagement of Elderly People. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 116, 780-785.

  14. Sopko, R.I. (2014). Typology of clients’ needs in social work. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika, sotsialna robota Scientific bulletin of Uzhhorod university. Series: Pedagogy. Social work, 31, 172-174 [in Ukrainian]

  15. Sopko, R.I. (2016). The system of elder people needs (particularity and essentiality). Grani – Scientific and Theoretical Almanac Grani, 10 (138), 86-92 [in Ukrainian]

  16. Liuta, L.P. (2014). Institutionalization of social needs as a prerequisite for the emergence of social work. Aktualni problem psykholohii. Ekolohichna psykholohiia Actual Problems of Psychology. Environmental Psychology, 7, 35, 134-142 [in Ukrainian]

  17. Durand, G. (2019). Anthropological structures of the imaginary. Book 1. Part 2. Schizomorphic structures of the imaginer. URL: https://castalia.ru/translations/zhilber-dyuran-antropologicheskie-struktury-voobrazhaemogo-kniga-1-chast-2-shizomorfnye-struktury-imazhinera [in Russian]

  18. Bosnak, R. (2020). Types of imagination. Incarnation: creative imagination in medicine, art and travel. URL: https://castalia.ru/translations/vidy-voobrazheniya [in Russian]

  19. Lipin, M. (2018). Productive imagination as a basis of creativity. Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy – Pedagogical Innovations: Ideas, Realities, Perspectives, 2 (21), 112-120.  [in Ukrainian]

  20. Senyk, I.V. (Ed.). (2020). Social protection of the population of Ukraine in 2019: statistical digest. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine [in Ukrainian]

  21. Vakulenko, S.M., Sychova, V.V. (2020). Emotional labour in the context of professional activity of social work specialists in Ukraine. Habitus, 14, 19-24 [in Ukrainian]

  22. Evaluation of the Program “Affordable Care Act” in Ukraine. (2019). Kyiv: The WHO Country Office in Ukraine. URL: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0019/400429/52308-WHO-Affordable-Medicines-Programme-Ukraine-UKR_low_V7.pdf

  23. Kurova, A.V., Kriukova, M.A. (2020). Gerontological aspects of the communication. Habitus, 19, 140-144 [in Russian]

  24. Voronin, G.L., Kuryachyeva, M.M. (2018).  The older generation’s Internet space: problem analysis of the digital age entering. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N.I. Lobachevskogo. Seriia: Sotsialnye nauki – Vestnik of Lobachevsky State University of Nizhni Novgorod. Series: Social Sciences, 3 (51), 55-65 [in Russian]

  25. Dmitrieva, A.V. (2015). Computer literacy as a tool for social inclusion of older people in modern society. Zhurnal sotsiologii i sotsialnoi antropologii – The Journal of Sociology and Social Anthropology, XVIII, 3, 184-197 [in Russian]

  26. Grigoreva, I.A., Kelasev, V.N. (2016). Internet in the life of elderly people: intentions and realities. Socis – Sociological Studies, 11, 82-85 [in Russian]

  27. Keep fit for life: meeting the nutritional needs of older persons. World Health Organization. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/42515

Повний текст