Соціокультурні основи інноваційного розвитку громад: архетипний підхід
За допомогою аналізу сучасних теорій і практичних підходів до управління місцевим розвитком визначено, що в основі ряду успішних стратегій відродження громад лежить здатність соціуму й бізнесу до самоорганізації на локальному рівні. Виявлено фактори формування локальних інноваційних архетипів і ресурсну базу інноваційного розвитку громад. Визначено, що одним з головних аспектів формування локальних інноваційних архетипів є розробка механізмів суспільного вибору пріоритетів інноваційного процесу та їх реалізації, а також створення інструментів інформаційної підтримки та популяризації інноваційних ідей для створення історій успіху. З’ясовано, що головними завданнями, які ставлять перед собою практики розвитку місцевих спільнот, є нарощення здібностей населення (capacity building) та наділення населення владою (community empowerment), перетворення місцевих жителів із суб’єктів впливу на суб’єктів дії, розвиток партисипативної демократії та залучення жителів у розвиток території (enhanced participation). Обґрунтовано, що регіональні (локальні) інноваційні системи більш придатні для розвитку складних взаємодій і формування капіталу зв’язків як конкурентних переваг, оскільки саме території є спільностями економічного інтересу та можуть скористатися перевагою зв’язків і спільної діяльності економічних суб’єктів, тобто створення неявного знання (співпраця між освітніми інституціями, науково-дослідними установами, бізнесом; переміщення персоналу; взаємодія між державним і приватним сектором; дифузія технологій тощо) у вимірі мереж, що значною мірою залежать саме від координаційного управління та є необхідними для різного роду інновацій. За допомогою аналізу теорій місцевого розвитку обґрунтовано, що найефективнішим інструментом розвитку місцевих співтовариств є залучення людей у спільну діяльність, спрямовану на досягнення суспільного блага або користі для всіх учасників. Розглянуто приклади кращого світового досвіду і практик із залучення громад до розв’язання питань локального розвитку.
Temple, J. (2001). Growth Effects of Education and Social Capital in the OECD. In J.F. Helliwell (Ed.), The Contribution of Human and Social Capital to Sustained Economic Growth and Well-being: International Symposium Report, Human Resources Development Canada and OECD.
Galiullin, D.L. (2009). Social trust and social capital in regional development policy. PNU Bulletin, 2 (13), 221-228 [in Russian]
Hall, R., Jones, Ch. (1999). Why do Some Countries Produce So Much More Output Per Worker than Others? The Quarterly Journal of Economics, 114, 1, 83-116.
Bruno, J. (2012). A new paradigm of innovation in non-urbanized regions: learning based on the experience of the population and settlements of non-urbanized regions and in conjunction with them. OECD conference [in Russian]
Weber, G. (2002). Globalisierung und ländlicher Raum – eine spannungsgeladene Beziehung. Ländlicher Raum, 3, 3-14.
Simon, G. (2005). Hidden Champions. Lessons from the 500 best unknown companies in the world. Moscow: Business [in Russian]
Prokopenko, O., Omelyanenko, V. (Eds.). (2020). National Development Goals: Innovation Framework. London, United Kingdom: Agenda Publishing House Limited.
Omelyanenko, V. (2018). National strategic innovation security conceptualization. Technology audit and production reserves, 3 (5), 36-42.
Omelyanenko, V. (2020). National strategic innovation security policy making (theoretical review). Tallinn: Teadmus.
Akopyan, A.S., Bushuev, V.V., Golubev, V.S. (2002). Ergodynamic model of man and human capital. Social sciences and modernity, 6, 98-106 [in Russian]
Subetto, A.I. (2003). The quality of life and the quality of education are the main accents of the national idea of Russia in the XXI century and the criteria of state policy. Academy of Trinitarianism. publ. 10854 [in Russian]
Shin, J.-S. (1996). The Economics of the Latecomers: Catching-up, Technology Transfer and Institutions in Germany, Japan and South Korea. London, New York: Routledge.
Balabanova, E.S., Grudzinsky, A.O., Kudryashov, Yu.G. (2002). Modernization of enterprises: factors and directions. Sociological research, 6, 18-19 [in Russian]
Omelyanenko, V.A., Kudrina, O.Y., Volodin, D.V. (2017). Conceptual principles of development resources security analysis. Marketing and Management of Innovations, 2, 280-287.
Nagaeva, O.S. (2018). A model of resource-innovation development of a raw material region. Innovation economy issues, 8 (4), 679-694 [in Russian]
Belogolovov, V.F. (2010). Methodological guide for public support of local community development projects. URL: http://ecodelo.org/2987-metodicheskoe_posobie_po_obshchestvennomu_soprovozhdeniyu_proektov_razvitiya_mestnykh_soobshche [in Russian]
Sokolov, V.I. (2005). Canada: on the path of building innovation. USA. Canada: Economics-Politics-Culture: Scientific and Socio-Political Journal, 6, 23-36 [in Russian]
Atkinson, R. (2012). Innovation in Cities and Innovation by Cities. The Information Technology & Innovation Foundation.
Krol, M. (2011). Development of local communities as a basis for improving the quality of life of people. Analytics. Social innovation laboratory. URL: http://cw.ru/analytics/3/view/13/ [in Russian]
Innovation policy for the future: EU innovation policy must support economic growth. (2011). Ernst & Young. URL: https://docplayer.ru/75741489-Innovacionnaya-politika-budushchego.html [in Russian]
Kotler, F., Asplund, C., Rein, I., Haider, D. (2005). Marketing places. Attracting investments, enterprises, residents and tourists to cities, communes, regions and countries of Europe. St. Petersburg: Stockholm School of Economics in St. Petersburg [in Russian]