Соціальний контроль як технологічний засіб управлінського регулятивного впливу на соціальну напруженість у концепції “індивідуалізованого суспільства” З. Баумана

Стаття присвячена важливій проблематиці соціального контролю в теоретичних межах конфліктної парадигми. Зокрема, увагу зосереджено на складності та багаторівневості його механізму. Розкрито зміст і функціональне призначення поняття “соціальний контроль” у концепції “індивідуалізованого суспільства” З. Баумана, визначено його пізнавальний потенціал.

На основі переосмислення теоретичних ідей ученого визначено сутність цього поняття, як необхідного атрибуту владних відносин, за допомогою якого формуються режими ієрархічного домінування глобального капіталізму над локальним населенням окремих регіонів. За допомогою аналізу взаємодії глобальних і локальних суб’єктів виявлено теоретичне значення поняття “соціальний контроль”, як необхідної умови розв’язання проблем соціальної інтеграції та організації соціального порядку, які тісно пов’язані з формуванням стратифікаційних порядків глобалізованого суспільства, нових режимів соціальних нерівностей.

Аргументовано, що такий світовий порядок, в основі якого лежить мобільність економічних капіталів, призводить до зростання соціальної напруженості та соціальної дистанції між регіонами, індивідами та глобальними структурами, що на локальному рівні формує відчуття невпевненості в індивідуальних зусиллях, невизначеності у власному майбутньому, залежності від залучення економічних інвестицій, недовіри до влади, соціально-економічних, політичних інститутів та одночасно залежності від них.

Обґрунтовано також важливість впливу, що здійснює соціальний контроль на такі категорії, як “простір” і “час”. Вони набувають характеру важливого ресурсу владної взаємодії та нерівномірно розподіляються між суб’єктами глобальної політики та локальними об’єктами владного впливу. Для перших світ стає безперешкодним і безкордонним, час набуває динамічного характеру, наповнюється подіями; другі живуть в обмеженому регіональними, національними та економічними кордонами часі, який не мають змоги наповнювати та контролювати.