Специфіка вивчення ідентичності: міжнародний дискурс (на прикладі публікацій SAGE journals)
В умовах інтенсивних соціальних змін і, зокрема, самовизначення різних ідентичностей є необхідність їх аналізу в міжнародному академічному дискурсі. Адже образи ідентичності в академічному середовищі існують не тільки для внутрішнього групового, теоретичного користування, але й публічного обговорення, зокрема для легітимізації ідентичностей. Остання їх функція є важливою для соціологічного розуміння конструювання ідентичностей у сучасному суспільстві. Тому здійснено спробу охарактеризувати особливості вивчення ідентичності в міжнародному дискурсі, як авторитетному для вітчизняної науки та соціально-технологічної діяльності, на основі аналізу текстових матеріалів на сайті SAGE journals (217 анотацій статей за 2017 р.).
З’ясовано, що соціологи, психологи та науковці з комунікації й дослідження ЗМІ переважно конструюють дискурс ідентичності. Тому проблематика порушується навколо конкретизованих і локальних тем, водночас значно менше загальних та глобальних тем. Соціологія досліджує переважно національні, расові та громадянські ідентичності в умовах політики мультикультуралізму, постколоніальної політики. Міжнародний дискурс характеризується дослідженням широкого спектра типів ідентичностей, проте основні напрями базуються на вивченні національних, расових, професійних і гендерних ідентичностей. Для зарубіжного дискурсу властиве вивчення ідентичності в умовах гібридизації, що характеризується плинними культурними відносинами та культурним змішанням. Часто аналізувалися етнонаціональні та расові ідентичності афроамериканців і латиноамериканців у мультикультурному американському суспільстві.
Виявлено, що гендерні ідентичності аналізуються в контексті персональних і міжособистісних відносин. Автори досліджують віртуальні ідентичності, що формулюються на основі комунікативних практик в умовах нових інформаційних технологій. У дискурсі територіальні ідентичності представлені значно менше, ніж національні. Ідентичності ЛГБТ, дослідницькі, вікові, девіантні та організаційні є додатковим напрямом вивчення тематики. У міжнародному дискурсі ідентичності розуміються як соціально конструйовані й аналізуються в полікультурному контексті. Ці типи та пріоритетні напрями міжнародного дискурсу впливають на вітчизняне вивчення ідентичності, її конструювання, зокрема в сфері медіа.
Bauman Z. Intimations of Postmodernity. London: Routledge, 1992. 232 p.
Bourdieu P. The Field of Cultural Production: Essays on Art and Literature. New York: ColumbiaUniversity Press, 1993. 322 p.
Habermas J. The Structural Transformation of the Public Sphere An Inquiry into a Category of Bourgeois Society. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press, 1991. 301 p.
Бек У. Что такое глобализация? Москва: Прогресс-Традиция, 2001. 213 с.
Robertson R. Glocalization: Time-space and homogeneity-heterogeneity. Global Modernities / M. Featherstone, S. Lash, R. Robertson (Eds.). London: Sage Publications, 1995. P. 25–44.
Гидденс Э. Ускользающий мир. Как глобализация меняет нашу жизнь. Москва: Весь мир, 2004. 120 с.
Бергер П., Хантингтон С. Многоликая глобализация: культурное разнообразие в современном мире. Москва: Аспект Пресс, 2004. 379 с.
Castells M. Globalisation and identity: a comparative perspective. Trunsfer: Journal of Contemporary Culture. 2006. № 1. P. 56–67.
Tomlinson J. Globalization and Culture. Chicago: University of Chicago Press, 1999. 238 p.
Бауман З. Индивидуализированное общество. Москва: Логос, 2005. 390 с.
Morning A. The Nature of Race: How Scientists Think and Teach about Human Difference. Berkeley and Los Angeles: University of California Press, 2011. 328 p.
Huyser K. A “Real” American Indian “Authentic” Dance and Racialized Ethnic Identities in Multicultural America: The Chinese in Minnesota and Peruvians in New Jersey. Contexts. 2017. № 16 (1). P. 69–71.
Richards B. Tracking and Racialization in Schools The Experiences of Second-generation West Indians in New York City. Sociology of Race and Ethnicity. 2017. № 3 (1). P. 126–140.
Wilcox H.N., Busse E. “Authentic” Dance and Racialized Ethnic Identities in Multicultural America: The Chinese in Minnesota and Peruvians in New Jersey. Sociology of Race and Ethnicity. 2017. № 3 (3). P. 355–369.
Skelton C., Francis B., Read B. “Brains before ‘beauty’?” High achieving girls, school and gender identities. Educational Studies. 2010. № 36 (2). P. 185–194.
Sarah L.J. Soul Pain: The Hidden Toll of Working With Survivors of Physical and Sexual Violence. SAGE Open. 2015. № 5 (3).
Sherkat D. Changing Faith: The Dynamics and Consequences of Americans’ Shifting Religious Identities. New York: New York University Press, 2014. 213 p.
Gholson M., Wilkes C. (Mis)Taken Identities: Reclaiming Identities of the “Collective Black” in Mathematics Education Research Through an Exercise in Black Specificity. Review of Research in Education. 2017. № 41 (1). P. 228–252.
Ecklund E.H., Damaske S., Lincoln A., White V.J. Strategies Men Use to Negotiate Family and Science. Socius. 2017. № 3. P. 1–12.
Chess Sh., Evans N., Baines J.JaD. What Does a Gamer Look Like? Video Games, Advertising, and Diversity, Television & New Media. 2017. № 18 (1). P. 37–57.
Redfern A., Benton Ch. Expressive Faces Confuse Identity. Iperception. 2017. № 8 (5). P. 1–21.
Lozano J.C. Film at the border: Memories of cinemagoing in Laredo, Texas. Memory Studies. 2017. № 10 (1). P. 35–48.
Destin M., Rheinschmidt-Same M., Richeson J. Status-Based Identity A Conceptual Approach Integrating the Social Psychological Study of Socioeconomic Status and Identity. Perspectives on Psychological Science. 2017. № 12 (2). P. 270–289.