Автори статті

  • Требін М. П.
    доктор філософських наук
    професор
    завідувач кафедри соціології та політології
    Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
    вул. Пушкінська, 77, Харків, 61024, Україна
    kafedrasoc@ukr.net
Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Політика

“Гібридна” війна як нова українська реальність

Ukr. socìum, 2014, 3(50): 113-127
Мова:
Українська
https://doi.org/10.15407/socium2014.03.113
572
24
Стаття(УКР)(.pdf)

Проаналізовано збройну боротьбу, що здійснюється в Україні, в контексті сучасних тенденцій у військової справі, досвіду контртерористичних операцій крізь призму концепції«гібридної» війни.

Обґрунтовано, що «гібридна» війна – це комбінація партизанської та громадянської воєн, а також заколоту і тероризму. Надано характеристику основних учасників «гібридної» війни: армії, терористів, партизанів, повстанців тощо, а також особливості притаманних їм бойових дій.

  1. Александер Б. Как выигрываются войны. Москва: Изд-во АСТ, Транзиткнига, 2004. 604 с.

  2. Бачинин В.А., Сандулов Ю.А. История западной социологии. Санкт-Петербург: Лань, 2002. 384 с.

  3. Белов А.К. Искусство партизанской войны. Москва: Гранд, ФАИР-пресс, 2003. 303 с.

  4. Бліхар В.С. Державно-церковні відносини як експлікація дихотомії влади та суспільства у європейській філософії. Львів: ЛьвДУВС, 2013. 516 с.

  5. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляції. Київ: Основи, 2004. 230 с.

  6. Буртный К.П. Современный политический тероризм. Москва: Военный ун-т, 2003. 151 c.

  7. Гареев М.А. Если завтра война?.. (Что изменится в характере борьбы в ближайшие 20–25 лет). Москва: ВлаДар, 1995. 238 с.

  8. Гевара Че Э. Партизанская война. Москва: Изд-во иностр. лит., 1961. 136 с.

  9. Дугин А. Философия войны. Москва: Яуза, 2004. 256 с.

  10. Дэйви М. Эволюция войн. Москва: ЗАО Центр полиграф, 2009. 382 с.

  11. Искусство войны: антол. воен. мысли / сост., подгот. текста, предисл., коммент. Р. Светлова. Санкт-Петербург: Амфора, 2004. 542 с.

  12. Каратуева Е.Н. Политический терроризм: теория и практика: автореф. дис. … канд. по-лит. наук. Москва, 2000. 22 c.

  13. Кафтан В.В. Партизанская война и терроризм: к прояснению сущности понятий. Пространство и время. 2012. № 3(9). С. 88–93.

  14. Клаузевиц К. О войне. Москва: Изд-во АСТ, Санкт-Петербург: TerraFantastica, 2002.

  15. Кревельд ван М. Трансформация войн. Москва: Альпина Бизнес Букс, 2005. 344 с.

  16. Креншо М. Терроризм и международное сотрудничество: реф. ИНИОН АН СССР. Москва, 1990. 14 c.

  17. Крысин Л.П. Толковый словарь иноязычных слов. Москва: Изд-во Эксмо, 2007. 944 с.

  18. Лимонов Д. Партизан – воин или мститель? Спецназ России. 2010. № 5(165). URL: http://www.specnaz.ru/article/?1680

  19. Малышева Е.М. Мировые войны и локальные военные конфликты в истории: последствия, уроки. Вестн. Адыгейского гос. ун-та. 2005. № 1. С. 69–78.

  20. Месснер Е.Э. Всемирная мятежевойна. Жуковский, Москва: Кучково поле, 2004. 512 с.

  21. Ольшанский Д.В. Психология терроризма. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 288 с.

  22. Первый канал выдал в эфир монолог якобы очевидицы казни ребенка в Славянске. URL: http://tvrain.ru/articles/pervyj_kanal_vydal_v_efir_monolog_jakoby_ocheviditsy_kazni_rebenka_v_slavjanske-372347/

  23. Попов И.М. Война будущего: взгляд из-за океана. Военные теории и концепции современных США. Москва: АСТ, 2004. 444 с.

  24. Путін веде в Україні гібридну війну – генерал Каппен. URL: http://geostrategy.org.ua/ua/komentari/item/409-putin-vede-v-ukrayini-gibridnuviynu-–-general-kappen

  25. Серебрянников В.В. Социология войны. Москва: Ось-89, 1998. 320 с.

  26. СІПРІ 2013: озброєння, роззброєння та міжнародна безпека: щорічник. Київ: Заповіт, 2014. 520 с.

  27. Слипченко В.И. Войны шестого поколения: оружие и военное искусство будущего. Москва: Вече, 2002. 384 с.

  28. Сунь-Цзы. Трактаты о военном искусстве. Москва: Изд-во АСТ, Санкт-Петербург: Terra Fantastica, 2002. 558 с.

  29. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Война и антивойна: что такое война и как с ней бороться. Как выжить на рассвете XXI века. Москва: ACT: Транзиткнига, 2005. 412 с.

  30. Требин М. Войны ХХI века. Москва: АСТ, Минск: Харвест, 2005. 608 с.

  31. Требін М. Інформаційне суспільство. Війни нової епохи. Віче. 2002. № 4. С. 64–68.

  32. Требін М.П. Тероризм як деструктивний модус буття. Сучасність. 2003. № 2. С. 77–89.

  33. Тухачевский М.Н. Избранные произведения. Москва: Воениздат, 1964.

  34. Тюшкевич С.А. Законы войны: сущность, механизм действия, факторы использования. Москва: Книга и бизнес, 2002. 360 с.

  35. Хофмайстер Х. Воля к войне, или Бессилие политики: филос.-полит. трактат. Санкт-Петербург: ИЦ “Гуманитарная Академия”, 2006. 288 с.

  36. Шестаков В. Террор – мировая война. Москва: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. 320 с.

  37. Шмитт К. Понятие политического. Вопросы социологии. 1992. Т. 1. № 1. С. 40–53.

  38. Freier N. The Defense Identity Crisis: It’s a Hybrid World. Parameters, 2009, Vol. XXXIX, Autumn, pp. 5–17.

    https://doi.org/10.21236/ADA510424

  39. Freier N. Hybrid Threats and Challenges: Describe… Don’t Define. URL: http:// smallwarsjournal.com/blog/journal/docs-temp/343-freier.pdf

  40. Gordon J., Matsumura J. The Army’s role in overcoming anti-access and area denial challenges. URL: http://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/research_reports/RR200/RR229/ RAND_RR229.pdf

  41. Hoffman F.G. Conflict in the 21st Century: The Rise of Hybrid Wars. Arlington, VA: Potomac Institute for Policy Studies, 2007, 72 p.

  42. Hoffman F.G. Hybrid Warfare and Challenges. Joint Force Quarterly, 2009, 1st Quarter, No 52, pp. 34–39.

  43. Hoffman F.G. “Hybrid Threats”: Neither Omnipotent Nor Unbeatable. URL: http:// operationaladaptation.com/unify_uploads/files/Hoffman%202010%20Hybrid%20Threats.pdf

  44. Horchem H. Patterns of “Urban Guerilla”. The Terrorism Reader: A Historical Antology / Edited by W. Laquer. Philadelphia: Temple Univ. Press, 1978, pp. 246–251.

  45. Hybrid Warfare: Fighting Complex Opponents from the Ancient World to the Present / W. Murray, P.R. Mansoor (eds.). New York: Cambridge University Press, 2012, 329 p.

    https://doi.org/10.1017/CBO9781139199254

  46. Kelman H. Violence without Moral Restraint: Reflection on the Dehumanisation of Victims and Victimizers. The Journal of Social Issues, 1973, Vol. 29, No. 4, pp. 25–63.

    https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1973.tb00102.x

  47. Kilcullen D. The Accidental Guerilla. Fighting Small Wars in the Midst of a Big One. New York: Oxford University Press, 2009, 384 p.

  48. Mattis J.N., Hoffman F.G. Future Warfare: The Rise of Hybrid Wars. Proceedings, 2005, November, pp. 18–19.

  49. McCuen J.J. Hybrid Wars. Military Review, 2008, April-May, pp. 107–113.

  50. Nemeth W.J. Future War and Chechnya: A Case for Hybrid Warfare. Monterey, CA: Naval Postgraduate School, June 2002. URL: http://edocs.nps.edu/npspubs/scholarly/ theses/2002/Jun/02Jun_Nemeth.pdf

  51. Simpson E. Thinking about Modern Conflict: Hybrid Wars, Strategy, and War Aims. Conference paper presented at the Midwest Political Science Association, Palmer House Hilton, Chicago, Illinois, April 7, 2005. URL: http://www.allacademic.com/meta/p84945_index. html

  52. Terrorism: Theory and Practice / Edited by A. Yonah, D. Carlton, P. Wilkinson. Boulder, Colorado: Westview Press, 1979, 320 p.

  53. Wilkie R. Hybrid Warfare: Something Old, Not Something New. Air & Space Power Journal, 2009, Winter, Vol. XXIII, No. 4, pp. 13–17.

  54. Wilkinson P. Terrorism & the Liberal State. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 1986, xiv, 322 p.

Повний текст