Громадянська ідентичність в емоційних вимірах

Розглянуто проблематику соціологічного вивчення емоційного виміру громадянської ідентичності. Джерелом емпіричних даних є дані дослідження, проведеного ГО “Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка” на замовлення Міністерства молоді та спорту України у 2017 р. Хоча тема ідентичності активно вивчається впродовж останніх років, масові дослідження громадської думки часто базуються на запитаннях, у яких: 1) пересічний респондент не завжди є компетентним; 2) соціально бажаний варіант відповіді є очевидним. Дане дослідження ґрунтується в тому числі на вивченні почуттів та емоцій щодо таких феноменів, як патріотизм, держава, досягнення українського народу тощо. Метою статті є розкриття емоційних вимірів української громадянської ідентичності на основі аналізу даних емпіричного дослідження, що є актуальним з точки зору як державної інформаційної політики, так і методики соціологічних досліджень. Емоційно респонденти відгукуються на негатив та проблеми сучасного соціального життя вдвічі більше, ніж на позитив і досягнення. Це співвідношення є характерним для всіх груп населення. Потенціал минулих і сучасних досягнень, як фактора впливу на формування громадянської ідентичності, залишається не повною мірою використаним державною інформаційною політикою. Оцінка збройного конф­лікту на Сході України, як російської агресії, позитивно корелює з ідентифікацією себе, як громадянина України, використанням української мови та не забарвленим етнічно баченням українського націоналізму. Чим більш оптимістичним є бачення майбутнього України, тим частіше респондент визнає російську агресію, а песимістичне бачення асоційовано з вибором варіанта “громадянська війна”. З точки зору методики соціологічного дослідження громадської думки, доцільним є звернення до почуттів, що дозволяє висвітлити емоційний вимір досліджуваного явища; високий евристичний потенціал мають запитання, в яких для респондента не є очевидним, який варіант відповіді є соціально бажаним.