Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Громадянська ідентичність в емоційних вимірах

421
23
Стаття(УКР)(.pdf)

Розглянуто проблематику соціологічного вивчення емоційного виміру громадянської ідентичності. Джерелом емпіричних даних є дані дослідження, проведеного ГО “Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка” на замовлення Міністерства молоді та спорту України у 2017 р. Хоча тема ідентичності активно вивчається впродовж останніх років, масові дослідження громадської думки часто базуються на запитаннях, у яких: 1) пересічний респондент не завжди є компетентним; 2) соціально бажаний варіант відповіді є очевидним. Дане дослідження ґрунтується в тому числі на вивченні почуттів та емоцій щодо таких феноменів, як патріотизм, держава, досягнення українського народу тощо. Метою статті є розкриття емоційних вимірів української громадянської ідентичності на основі аналізу даних емпіричного дослідження, що є актуальним з точки зору як державної інформаційної політики, так і методики соціологічних досліджень. Емоційно респонденти відгукуються на негатив та проблеми сучасного соціального життя вдвічі більше, ніж на позитив і досягнення. Це співвідношення є характерним для всіх груп населення. Потенціал минулих і сучасних досягнень, як фактора впливу на формування громадянської ідентичності, залишається не повною мірою використаним державною інформаційною політикою. Оцінка збройного конф­лікту на Сході України, як російської агресії, позитивно корелює з ідентифікацією себе, як громадянина України, використанням української мови та не забарвленим етнічно баченням українського націоналізму. Чим більш оптимістичним є бачення майбутнього України, тим частіше респондент визнає російську агресію, а песимістичне бачення асоційовано з вибором варіанта “громадянська війна”. З точки зору методики соціологічного дослідження громадської думки, доцільним є звернення до почуттів, що дозволяє висвітлити емоційний вимір досліджуваного явища; високий евристичний потенціал мають запитання, в яких для респондента не є очевидним, який варіант відповіді є соціально бажаним.

  1. Ossovskyi, V.L. (2005). Sociology of public opinion. Kyiv: Polygraphic Center “Foliant”: Publishing House “Stylos” [in Ukrainian]

  2. Ruchka, A. (Ed.). (2002). Socio-cultural identities and practices. Kyiv: Institute of Sociology NAS of Ukraine [in Ukrainian]

  3. Ukraina Moderna: Special Issue. L’viv – Donets’k: Social Identities in Modern Ukraine. (2007). Kyiv, Lviv: Critics [in Ukrainian]

  4. Arbienіna, V.L., Sokuryanska, L.H. (Eds.). (2012). Ukrainian Students in Search of Identity. Kharkіv: V.N. Karazin Kharkiv National University [in Ukrainian]

  5. Consolidation of Ukrainian society: ways, challenges, perspectives. Information and analytical materials for the Professional Discussion on December 16, 2016 (2016). Kyiv: Razumkov Centre [in Ukrainian]

  6. Identity of Ukrainian Citizens: Value-Oriented Aspect (Results of Sociological Study). (2017). Natsіonalna bezpeka і oboronaNational Security and Defence, 1-2 (169-170), 3-61 [in Ukrainian]

  7. Values of Ukrainian youth. Results of a representative sociological survey of youth. (2016). Kyiv: Ministry of Youth and Sports of Ukraine [in Ukrainian]

  8. Chernysh, N.Y. (2011). Identities in modern Ukraine and strategies for their study. Vіsnyk Kharkіvskoho natsіonalnoho unіversytetu іmenі V.N. Karazіna “Sotsіolohіchnі doslіdzhennia suchasnoho suspіlstva: metodolohіia, teorіia, metody” Bulletin of V.N. Karazin Kharkiv National University “Sociological studies of modern society: methodology, theory, methods”, 941, 100-110 [in Ukrainian]

  9. Chernysh, N.Y., Susak, V.I. (2016). Prelude. The Burden of “Soviet legacy”: identification Models of Lviv and Donetsk Residents (1994-2010). Ukr. socìum – Ukrainian society, 3, 8-19 [in Ukrainian]

Повний текст