Нові соціальні ризики міжнародних трудових мігрантів в умовах переходу до постіндустріального суспільства
Спрощені підходи до визначення та класифікації соціальних ризиків обмежують їх використання для дослідження різних соціальних груп, зокрема міжнародних трудових мігрантів. Кваліфікаційною ознакою соціальних ризиків міжнародних трудових мігрантів повинна виступати його особлива, невластива іншим видам ризиків, суб’єктно-об’єктна природа.
Сучасні соціальні ризики міжнародних трудових мігрантів формуються поза конфліктом між працею та капіталом, який був характерним для індустріального суспільства. В умовах переходу до постіндустріального суспільства соціальні ризики набагато активніше проявляються через конфлікт між компетентністю та професіоналізмом мігрантів. Саме ймовірність конфлікту між компетентністю та професіоналізмом є найбільшою загрозою для міжнародних трудових мігрантів. Диференціація соціальних ризиків і загроз трудових мігрантів у сучасних наукових дослідженнях є невирішеною.
Мета статті – визначити особливості нових соціальних ризиків міжнародних трудових мігрантів в умовах переходу до постіндустріального суспільства. У роботі застосовано такі методи: логіко-семантичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату; порівняльний аналіз концептуальних понять міграції та результатів попередніх соціологічних досліджень, компаративний аналіз результатів статистичних і конкретно-соціологічних обстежень; моделювання нових ризиків трудових мігрантів з України. Таким чином, в умовах переходу до постіндустріального суспільства соціальні ризики міжнародних трудових мігрантів змінюють часову локацію. Старі соціальні ризики, які ототожнюються з нормативно-правовою закріпленістю соціально значущих обставин, спрямовані на компенсацію негативних наслідків праці мігрантів.
Компенсація минулих втрат, яка пролонгована в часі та покладена на державу, втрачає свою актуальність в сучасних умовах. Держави загального добробуту орієнтовані на задоволення “старих соціальних ризиків”, що виникають перед населенням під час стандартного життєвого циклу виробництва: пенсій, послуг охорони здоров’я, хвороби, надання інвалідності тощо. Надмірна міжнародна міграція створює умови, в яких сучасна держава добробуту втрачає контроль над процесом компенсації шкоди. Міжнародні трудові мігранти, які знаходяться за межами стандартного циклу виробництва, гостріше відчувають потребу нового підходу до розуміння соціальних ризиків.
Консолідовані версії договору про Європейський Союз та договору про функціонування Європейського Союзу (2010/С83/01). Офіційний вісник Європейського Союзу. 2010. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_b06
Human Development Report 1994. New York: Oxford University Press. 1994. 226 с. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/files/reports/255/hdr_1994_en_complete_nostats.pdf
Бауман З.Свобода и безопасность: неоконченная история непримиримого союза. Индивидуализированное общество. Москва: Логос, 2002. С. 52–71.
Забелин Л.В. Теория социального обеспечения. Москва: ВЦСПС. 1924. 203 с.
Більовський О.А. Соціальні ризики постіндустріального суспільства як основа історичних трансформацій. Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2013. Вип. 6 (3). С. 74–79. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/filipol_2013_6%283%29__19
Суханова А. Соціальний ризик втрати здоров’я як елемент системи страхового захисту здоров’я. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2013. Вип. 35 (2). С. 147–153. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpchdtu_2013_35(2)__25
Топіко Н.П. Соціальні ризики як чинник регулювання системи соціального захисту населення. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія: Економіка. 2009. Вип. 11. С. 401–411. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoa_2009_11_52
Кірнос І.О. Систематизація нових соціальних ризиків у контексті переходу до постіндустріального суспільства. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика. 2011. № 706. С. 88–93. URL: http://library.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/12293/1/012_Sistematizac%D1%96ja%20novih%20s_88_93_706.pdf
Яценко К.А. Інформаційне суспільство: соціокультурний вимір. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. 2011. Вип. 8. С. 75–83.
Овсієнко О.В. Ліберальна модель держави добробуту: економічні передумови реалізації в Україні. Вісник Національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”. Серія: Економічна теорія та право. 2013. № 4. С. 44–53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_etp_2013_4_7
Гончарова С.Ю., Гончаров А.Б. Соціальна концепція гарантованого (базового) доходу населення. Бізнес Інформ. 2016. № 4. С. 138–142.
Taylor-Gooby P. New risks and social change. New risks, new welfare. The transformation of the European welfare state. New York: Oxford university press Inc, 2004. 248 p.
Social Expenditure Database. URL: https://data.oecd.org/emp/labour-force-participation-rate.htm
Bonoli G. The politics of the new social policies: providing coverage against new social risks inmature welfare states. Policyand Politics. Vol. 33. No 3. 2005. Р. 431–449.
Юськів Б.М. Глобалізація і трудова міграція в Європі. Рівне: Видавець О.М. Зень, 2009. 476 с.