Автори статті

Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Соціологія

Принципи визначення критеріальних рівнів соціологічного тесту

Ukr. socìum, 2017, 4(63): 22-34
Мова:
Українська
https://doi.org/10.15407/socium2017.04.022
434
5
Стаття(УКР)(.pdf)

Оцінено поняття “норма” у прив’язці до соціологічного тестування. Оскільки методологічні напрацювання щодо норм у соціологічному тестуванні відсутні, стартовою точкою аналізу є дослідження стандартизації у психологічному тестуванні. Для цього розглянуто такі складові досліджень стандартизації, як досягнення репрезентативності, статистична нормалізація та визначення рівнів досліджуваної властивості. На базі цього аналізу наведено загальну модель досліджень стандартизації соціологічних тестів, а також запропоновано заміну поняття “норма” на більш прийнятний термін – “критеріальний рівень”. Він розуміється як числове значення соціологічного тесту, яке позначає якісно відмінний рівень досліджуваної характеристики. Властивостями критеріальних рівнів є партикулярність, якісність і дискримінативність.

Для демонстрації теоретичних положень статті наведено результати визначення критеріальних рівнів експрес-тесту SCL-9-NR. Відповідний аналіз базується на даних п’яти досліджень: 1) онлайн-опитування у Львові (2015, N = 200); 2) онлайн-опитування у Києві (2015, N = 200); 3) онлайн-опитування у Києві (2016, N = 205); 4) методичного опитування серед пацієнтів з психіатричним діагнозом у Чернігові та Харкові (2016-2017, N = 217); 5) соціологічного моніторингу “Українське суспільство” (2016, N = 1802).

Визначення критеріальних рівнів SCL-9-NR включає три етапи: аналіз характеру розподілу SCL-9-NR (тест Шапіро-Уілка); аналіз рівнів виразності психологічного дистресу в різних групах респондентів і визначення на цій основі критеріальних рівнів (аналіз медіан); оцінка дискримінативного потенціалу SCL-9-NR (класифікація із застосуванням дерев рішень). За результатами аналізу, рівень підвищеного дистресу при застосуванні SCL-9-NR починається з 13 балів, а високого – з 17 балів.

  1. Аванесов В. Тесты в социологическом исследовании. Москва: Наука, 1982. 200с.

  2. Дембицкий С. Социологические тесты: сущность и валидизация. Социология: теория, методы, маркетинг. 2016. № 3. С. 140–155.

  3. Дембицкий C. Измерительные шкалы VS интегральные индексы. URL: http://soc-research.info/blog/index_files/ms-and-ii.html

  4. Kaplan R., Saccuzzo D. Psychological Testing: Principles, Applications, and Issues. Belmont: Wadsworth, 2009. 715 p.

  5. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. 7-еизд. Санкт-Петербург: Питер, 2007. 688 с.

  6. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов: Введение в психометрическое проектирование. Киев: ПАНЛТД, 1994. 283 с.

  7. Дембицкий С. Теоретическая валидизация в социологическом исследовании: Методология и методы. Москва: УРСС, 2016. 200 с.

  8. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. Москва: Прогресс, 1980. 391 с.

  9. Шмелев А. Основы психодиагностики. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 544 с.

  10. Дембицкий С. Экспресс-тест SCL-9-NR: методика оценки выраженности психологического дистресса для массовых опросов. Социология: теория, методы, маркетинг. 2016. № 1. С. 52–64.

  11. Дембицкий С., Ященко В., Сидоров Н., Александрова С. Критериальная валидизация экспресс-теста SCL-9-NR. Социология: теория, методы, маркетинг. 2016. № 2. С. 102–116.

  12. Дембицкий С. Гистограммы распределений индекса SCL-9-NR. URL: http://soc-research.info/blog/index_files/scl-plots.html

  13. Джеймс Г., Уиттон Д., Хасти Т., Тибширани Р. Введение в статистическое обучение с примерами на языке R. Москва: ДМК Пресс, 2016. 460 с.

Повний текст