Creative Commons License
Ця робота ліцензується за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Інфляційні наслідки кризи коронавірусу та реакція центральних банків

32
10
Стаття(УКР)(.pdf)

Економічні та фінансові кризи в більшості випадків супроводжуються зростанням інфляції, особливо в країнах з економікою, що розвивається. Не становить виняток економічна криза, зумовлена пандемією COVID-19, яка викликала глибоку рецесію світової та національних економік. Для відновлення темпів економічного зростання центральні банки країн вдалися до роз­роблення та реалізації монетарних програм з кількісного пом’якшення, впровадження яких спровокувало тенденцію пришвидшення інфляції. Інфляція вважається негативним явищем, а її високий рівень є загрозою на шляху до економічного зростання. З огляду на руйнівний вплив інфляції, держави застосовують заходи, що дозволяють контролювати темпи її зростання. Найпоширенішим у світі є встановлення режиму інфляційного таргетування. Міжнародна практика свідчить про ефективність реалізації цього режиму протягом багатьох років. Навіть під час фінансово-економічної кризи 2007–2008 рр. та боргової кризи 2012 р. в розвинутих країнах світу спостерігався низький рівень інфляції, попри реалізацію центральними банками монетарних програм з кількісного пом’якшення. Криза, зумовлена пандемією COVID-19, стала однією з найбільших за останні роки. Для подолання рецесії та швидкого відновлення економіки центральні банки знову вдалися до реалізації монетарних програм з кількісного пом’якшення, але в значно більших масштабах. Наслідком впровадження цих програм стало зростання інфляції як у розвинутих країнах, так і в тих, що розвиваються. При цьому в розвинутих країнах інфляція досягла значень, небачених за останні 10 років. Вагомий внесок у пришвидшення темпів інфляції робить зростання цін на продукти харчування, яке відбулося внаслідок підвищення попиту на них після локдаунів, та енергоносії. В Україні інфляцію спричинило зростання цін на продукти харчування. Тенденція пришвидшення інфляції зумовлює центральні банки країн реагувати на неї шляхом регулювання своїх процентних ставок. Проте не у всіх країнах відбулося підвищення процентних ставок, а тільки в тих, де економіка є менш міцною, а фінансова сфера – більш вразливою. Оскільки показники інфляції майже у всіх країнах перевищили значення встановлених таргетів інфляції, розпочалися дискусії щодо зміни значення таргетів або недоцільності самого режиму інфляційного таргетування та повернення до контролю за обмінним курсом. У статті наведено аргументи недоцільності таких заходів. Обґрунтовано висновок, що грошово-кредитна політика та її реалізація є складним процесом і щоразу центральні банки постають перед вибором суперечливих рішень.

  1. Ghosh, A., Phillips, S. (1998). Inflation, disinflation, and growth. IMF Working Paper, 98/68.

  2. Khan, M.S., Senhodji, A.S. (2000). Threshold effects in the relationship between inflation and growth. IMF Working Paper, WP/00/110. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2000/wp00110.pdf

  3. Bruno, M., Easterly, W. (1998). Inflation crises and long-run growth. Journal of Monetary Economics, 41, 1, 3-26.

  4. Barro, R.J. (2021, February, 25). Pulling up the inflation anchor. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndicate.org/commentary/inflation-threat-us-fed-ignoring-long-term-inflation-expectations-by-robert-j-barro-2021-02

  5. Danylenko, A.I. (Ed.). (2007). Inflation and financial mechanisms of its regulation: a monograph. Kyiv: Institute for Economics and Forecasting, National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]

  6. Bereslavska, O.I. (2018). Inflation targeting: evolution of development and Ukrainian practice. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Seriia “Ekonomika” – Scientific notes of Ostroh Academy National University, “Economics” series, 10 (38), 46-51 [in Ukrainian]

  7. Aguilar, A., Cantú, C. (2020). Monetary policy response in emerging market economies: why was it different this time? BIS Bulletin, 32. URL: https://www.bis.org/publ/bisbull32.pdf

  8. Bereslavska, O. (2021). Transformation of fundamental functions of Central Banks in the context of crisis phenomena. In V. Yurchyshyn (Ed.), Perspectives for post-coronavirus economic transformations and their impact on the development of countries. The place of Ukraine in the post-crisis world (pp. 67-74). Kyiv: Zapovit. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2021_perspectives_for%20_economic_transformations.pdf [in Ukrainian]

  9. Subdued demand: Symptoms and Remedies. (2016, October). World Economic Outlook. IMF.

  10. World Food Situation. (2022). URL: https://www.fao.org/worldfoodsituation/foodpricesindex/en/

  11. Commodity Markets Outlook. Urbanization and Commodity Demand. (2021, October). A World Bank Report. URL: https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/36350/CMO-October-2021.pdf

  12. Lomakovych, V., Gus, M. (2022). The crisis of the monetary regime. The state of the monetary sphere in Ukraine in 2021: an analytical review. Kyiv: Growford Institute. URL: https://www.growford.org.ua/research/kryza-monetarnogo-rezhymu-analitychnyj-oglyad-stanu-groshovoyi-sfery-v-ukrayini-u-2021-rotsi/ [in Ukrainian]

  13. Nakata Taisuke. (2020, January 8). Raising the Inflation Target: Lessons from Japan. FEDS Notes. Board of Governors of the Federal Reserve System. URL: https://www.federalreserve.gov/econres/notes/feds-notes/raising-the-inflation-target-lessons-from-japan-20200108.htm

Повний текст