Феміністський гумор українського сектору соціальних мереж
Мета цього емпіричного дослідження – окреслити специфіку феміністського гумору українського сектору соціальних мереж шляхом визначення головних прийомів, які жінки використовують для подолання гендерних стереотипів і упереджень. Матеріалом дослідження стали патерни гумору, вибірка яких проводилася в групах з українським контекстом з листопада 2022 р. по лютий 2023 р. За цей період у зазначених групах було розміщено 1803 пости. На першому етапі серед них нами було відібрано 698 постів, концептуальним змістом яких є гумор. На другому етапі було відібрано 121 патерн, головною відмінною характеристикою яких є використання гендерних термінів та/або присутність явних гендерних категорійних умовиводів. Увага була зосереджена на тих випадках, коли представлений гумор націлений на гендерну деконструкцію, що відбувається шляхом критики дискримінаційних соціальних норм щодо жінок. Використано дискурс-аналітичні методи дослідження. В українському секторі соціальних мереж прийомами феміністського гумору, який жінки використовують для подолання гендерних стереотипів і упереджень, є: 1. Позиціювання себе невгамовною “поганою дівчинкою”. Цей прийом має на меті розвиток і культивування асертивності, тобто спроможності не залежати від зовнішнього тиску усталених соціальних норм поведінки, що приписуються справжній “леді”, самостійно регулювати власну поведінку та відповідати за неї. 2. “Заплутування” гендерної бінарності. Гумор слугує платформою для створення ідентичності, яка не відповідає традиційному уявленню про чоловіків або жінок і не може бути описана в рамках жорсткої бінарної схеми. Важливим інструментом, що дає змогу жінкам самокритично піддавати сумніву стереотипи, є такий жанр гумору, як стьоб, який дає змогу жінці експериментувати з різними соціальними конструкціями того, що означає бути жінкою в образі чоловіка. 3. Переймання чоловічої традиції принизливого гумору. Схвалюючи принизливий гумор, реципієнт дає згоду на припинення звичайних серйозних або критичних способів мислення про соціально неприйнятні теми, що спричиняє руйнування гендерних упереджень і стереотипів: якщо стереотипи не є правильними щодо чоловіків, то вони втрачають свою силу і щодо жінок. 4. Культивування самоспівчуття до себе. Самоспівчуття сприяє розвитку самосвідомості, яка відхиляє нормативні гендерні стереотипи як чинники, що перешкоджають позитивному прагненню до зростання і змін. З концепцією самоспівчуття тісно пов’язане позитивне сприйняття свого образу тіла. Результати, отримані в цьому дослідженні, підтвердили основні висновки попередніх праць, що феміністський гумор покликаний розв’язати низку проблем психологічного плану в жінок, причина яких криється у схильності до традиційних уявлень про гендерні ролі, але феміністський гумор не є чоловіконенависницьким. Завдяки визначенню типових прийомів, які використовуються для боротьби проти гендерних упереджень і стереотипів у певній країні, ми можемо судити про національно-культурну специфіку феміністського гумору.
Koenig, A.M., Eagly, A.H. (2014). Evidence for the social role theory of stereotype content: observations of groups’ roles shape stereotypes. Journal of personality and social psychology, 107 (3), 371-392.
Chalmers, J. (2021). Examining the Stereotype of the Humourless, Man-Hating Feminist. Political Psychology. URL: https://polpsyispp.medium.com/examining-the-stereotype-of-the-humourless-man-hating-feminist-bf058f26e11e
Hentschel, T., Heilman, M.E., Peus, C.V. (2019). The Multiple Dimensions of Gender Stereotypes: A Current Look at Men’s and Women’s Characterizations of Others and Themselves. Frontiers in psychology, 10, 11.
Fiske, A.P., Haslam, N., Fiske, S.T. (1991). Confusing one person with another: What errors reveal about the elementary forms of social relations. Journal of Personality and Social Psychology, 60 (5), 656–674.
Blair, I.V., Banaji, M.R. (1996). Automatic and controlled processes in stereotype priming. Journal of Personality and Social Psychology, 70 (6), 1142–1163.
Linares Bernabéu, E. (2019). The role of humor discourse in the construction of gender identity. Pragmalingüística, 27, 112-132. URL: https://revistas.uca.es/index.php/pragma/article/view/4615
Ford, T., Richardson, K., Petit, W. (2015). Disparagement humor and prejudice: Contemporary theory and research. HUMOR, 28 (2), 171-186.
Strain, M.L., Martens, A.L., Saucier, D.A. (2016). “Rape is the new black”: Humor’s potential for reinforcing and subverting rape culture. Translational Issues in Psychological Science, 2 (1), 86-95.
Kothoff, H. (2006). Gender and humor: The state of the art. Journal oPragmatics, 38, 4-25.
Saucier, D.A., Strain, M.L., Miller, S.S., O’Dea, C.J., Till, D.F. (2018). “What do you call a Black guy who flies a plane?”: The effects and understanding of disparagement and confrontational racial humor. Humor: International Journal of Humor Research, 31 (1), 105-128.
Riquelme, A.R., Carretero-Dios, H., Megías, J.L., Romero-Sánchez, M. (2021). Joking for gender equality: Subversive humor against sexism motivates collective action in men and women with weaker feminist identity. Sex Roles: A Journal of Research, 84 (1-2), 1-13.
Case, C.E., Lippard, C.D. (2009). Humorous assaults on patriarchal ideology. Sociological Inquiry, 79 (2), 240-255.
Crawford, M. (2003). Gender and humor in social context. Journal of Pragmatics, 35, 1413-1430.
Duncan, L.E. (2010). Women’s relationship to feminism: effects of generation and feminist self-labeling. Psychology of Women Quarterly, 34, 498-507.
Kuipers, G. (2008). The sociology of humor. In V. Raskin (Ed.), The Primer of Humor Research (pp. 361–398). Berlin, New York: De Gruyter Mouton.
Fasoli, F., Ogden, J., Johnson, S. (2022). The relationship between humor and women’s body image concerns and eating behaviors. HUMOR, 35 (4), 531-552.
Slater, A., Cole, N., Fardouly, J. (2019). The effect of exposure to parodies of thin-ideal images on young women’s body image and mood. Body image, 29, 82-89.
Bast, E.S., Berry, E.M. (2014). Laugh Away the Fat? Therapeutic Humor in the Control of Stress-induced Emotional Eating. Rambam Maimonides medical journal, 5, 1, e0007.
Holmes, J. (2000). Politeness, Power and Provocation: How Humour Functions in the Workplace. Discourse Studies, 2 (2), 159-185.
Hofmann, J., Platt, T., Lau, C., Torres-Marín, J. (2020). Gender differences in humor-related traits, humor appreciation, production, comprehension, (neural) responses, use, and correlates: A systematic review. Current Psychology.
Hay, J. (2001). The pragmatics of humor support. Humor: The International Journal of Humor Research, 14 (1), 55-82.
Bressler, E.R., Martin, R.A., Balshine, S. (2006). Production and appreciation of humor as sexually selected traits. Evolution and Human Behavior, 27 (2), 121-130.
Tosun, S., Faghihi, N., Vaid, J. (2018). Is an Ideal Sense of Humor Gendered? A Cross-National Study. Frontiers in psychology, 9, 199.
Mickes, L., Walker, D.E., Parris, J.L., Mankoff, R., Christenfeld, N.J.S. (2012). Who’s funny: Gender stereotypes, humor production, and memory bias. Psychonomic Bulletin and Review, 19 (1), 108-112.
Speier, H. (1998). Wit and Politics: An Essay on Laughter and Power. American Journal of Sociology, 103 (5), 1352-1401.
Evans, J.B., Slaughter, J.E., Ellis, A.P.J., Rivin, J.M. (2019). Gender and the evaluation of humor at work. Journal of Applied Psychology, 104 (8), 1077-1087.
Pahl, B. (2017). Pussy Riot’s humour and the social media: Self-irony, subversion, and solidarity. The European Journal of Humour Research, 4 (4), 67-104.
Shifman, L., Lemish, D. (2010). Between Feminism and Fun(ny)mism. Information, Communication & Society, 870-891.
Mallett, R.K., Ford, T.E., Woodzicka, J.A. (2016). What did he mean by that? Humor decreases attributions of sexism and confrontation of sexist jokes. Sex Roles, 75 (5-6), 272-284.
Glick, P., Fiske, S.T. (1997). Hostile and Benevolent Sexism. Psychology of Women Quarterly, 21 (1), 119-135.
Langacker, R. (2001). Discourse in Cognitive Grammar. Cognitive Linguistics, 12 (2), 143-188.
Ruiz Gurillo, L. (2012). The Linguistics of Spanish Humour. European Journal of Humour Research, 1 (2), 112-116.
Klymanska, L.D. (2014). Sociological version of discourse analysis. Metilohiia, teoriia ta praktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspilstva – Methodology, theory and practice of sociological analysis of modern society, 20, 104-110 [in Ukrainian]
Van Dijk, T. (2008). Discourse and Power. N. Y.: Palgrave Macmillan.
Bochulynskyi, S. (2015). Conceptual and empirical features of the discursive construction of social reality. Relihiia ta sotsium – Religion and Society, 1-2 (17-18), 255-262 [in Ukrainian]
Russell, D. (2002). Self-deprecatory humour and the female comic. Thirdspace: A Journal of Feminist Theory & Culture, 2 (1), 1-20.
Ford, T.E., Ferguson, M.A. (2004). Social consequences of disparagement humor:A prejudiced norm theory. Personality and Social Psychology Review, 8, 79-94.
Neff, K.D. (2003). Self-compassion: An alternative conceptualization of a healthy attitude toward oneself. Self and Identity, 2, 85-102.
Critchley, S. (2002). On Humour (1st ed.). Routledge.
Berger, P.L. (1997). Redeeming Laughter. The Comic Dimension of Human Experience. Berlin: de Gruyter.
Neff, K.D. (2011). Self-compassion, self-esteem, and well-being. Social and Personality Psychology Compass, 5, 1-12.
Duarte, C., Pinto-Gouveia, J., Ferreira, C. (2014). Escaping from body image shame and harsh self-criticism: exploration of underlying mechanisms of binge eating. Eating behaviors, 15 (4), 638-643.
Holmes, M., Fuller-Tyszkiewicz, M., Skouteris, H., Broadbent, J. (2015). Understanding the link between body image and binge eating: a model comparison approach. Eating and weight disorders: EWD, 20 (1), 81-89.